Кавал: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{пишу}}
{{Музичний інструмент
| назва = Кавал
Рядок 25 ⟶ 24:
== Конструкція ==
[[Файл:Bulgarian kaval, key of D, Disassembled.JPG|міні|праворуч|200пкс|Кавал у розібраномі вигляді]]
Традиційно кавал складається з 3 частин, що дозволяє при складанні виробляти деяке підстроювання звуку. Крім цього, розібраний кавал простіше переносити - — інструмент досить великий. Лише македонський кавал нерозбірний, виготовляється з цільного куска [[ясен]]а і відрізняється меншим діаметром каналу, дуже тонкими стінками і невеликою вагою. І в давнину, і сьогодні, кавал прикрашають орнаментальним різьбленням і декоративними вставками. Середня довжина — - 600-800 600—800 мм.
 
Кавал, на відміну від [[Флейта (поперечна)|поперечної флейти]], відкритий з обох кінців. Сучасний болгарський кавал має 8 ігрових отворів (7 спереду і 1 під великий палець ззаду) і (зазвичай) 4 настроювальних неігрових отвори між основними отворами і кінцем флейти. Середня відстань між ігровими отворами від 20-30  мм.
 
Флейта циліндрична. Діаметр каналу стандартного кавала - — 16  мм. Професійний кавал для досвідченого гравця має канал 17  мм.
 
Кінець кавала заточений на конус під кутом 45°, кромка конуса - — максимально гостра. Її роль - — та ж, що і у накладки на поперечній флейті.
 
Традиційні сучасні матеріали для виготовлення кавала - — цінні тверді породи дерева ([[ясен]], [[бузина]], [[кизил]], [[самшит]], [[бузок]]), [[очерет]] виду ''[[Arundo donax]]'', метал, пластик. Для оформлення [[Амбушур|амбушурного отвору]] використовують ріг, кістка, метал, камінь.
 
== Техніка гри ==
[[Файл:Flûtes Kavall des bergers de Macédoine dans lAbbatiale de Saint-Florent-le-Vieil, Concert "Chant et flûtes des bergers", Festival Les Orientales (Saint-Florent-Le-Vieil).jpg|міні|праворуч|200пкс|Гра на кавалі у виконанні македонських музикантів]]
Флейту тримають під кутом близько 45° до тіла. Губи закривають близько 3/4 амбушурного отвору. Варіюючи подачу повітря, кут нахилу кавала і площу перекриття амбушурного отвору, домагаються рівного звуку необхідної висоти і варіюють мелодію.
 
Нижній діапазон кавала (від D до H) називається "«каба"» ("«kaba"»). Важко грати в ньому досить голосно, але кавал в руках хорошого музиканта дає в кабі дуже теплий і повний звук. У кабі немає ладу С, а Eb витягується напівзакриттям першого отвору.
 
Другий діапазон (від D до Bb) витягується значно простіше (потрібно трохи збільшити силу наддуву і трохи звузити щілину між губами) і звучить набагато могутніше. Для видобування третього і четвертого діапазону сила наддуву підвищується відповідно.