Військо Русі: відмінності між версіями

Зокрема [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинська Русь]] в середині XIII ст. переживає військовий розквіт, що відбилося на складі армії, організації керівництва і озброєнні. Починаючи з 40-х років XIII ст. літописні описи підкреслюють піднесення значення піхоти, яка бере участь в бойових діях на рівних з кіннотою, а іноді й зумовлює підсумок баталії. У війська південно-руських князівств було надано доступ різним [[Соціальна верства|соціальним верствам]]. У полки входили бояри і простолюдини, міщани і [[смерди]]. У зв'язку з цим стара дружинна термінологія змінюється професійною, з'являються підрозділи [[Вої|воїв]].

Характерна поява нових тактичних прийомів. Так опис [[Битва під Ярославом|битви під Ярославом]] містив несподівані флангові удари, глибоко проникаючі рейди в розрахунки супротивника. Цей бій є показником нових прийомів боротьби пов'язаних зі зростанням оперативної самостійності тактичної одиниці — полку[[полк]]у. У 40-х роках XIII ст. спостерігається масове поширення [[Арбалет|самострілів]] та [[Требушет|каменеметів]]. Останні стали знаряддям активного штурму міст і сприяли істотним змінам тактики бойових дій з осади фортець. Виокремлюється [[артилерія]] — підрозділи котрі спеціалізуються на обслузі, транспортуванні чи побудові осадних знарядь безпосередньо близ ворожих стін.

Вже у битвах середини XII ст. військо сталопочали ділитисьподіляти переважно на 3три частини,: звані{{не полкамиперекладено|треба=Великий (полк|текст=великий полк|мова=ru|є=Большой або «чоло»полк}} і два крила (полки правої та лівої руки). Пізніше число полків зросло до 5п'яти: додалися {{не перекладено|треба=Передовой полк|текст=передовий|мова=ru|є=Передовой («перед»)полк}} та сторожовий («сторожжя»). Керував таким урядженнямформуванням старший з присутніх князів. Він же очолював Головний або Великий полк. Інші полки очолювали молодші князі, яким часом давали на допомогу досвідчених воєвод. Долю битви вирішувало рукопашне зіткнення бойових порядків головних сил. При зіткненні битва розпадалась на індивідуальні поєдинки. Полководці, примінялизастосовувалися обходи і охоплення флангів, розривалирозривання фронтфронту противникасупротивника зосередженими ударами переважаючих сил{{sfn|Войтович|2000|місце=розд. 6.6}}.