Роберт Шуман: відмінності між версіями

| Оригінал_імені = {{lang-de|Robert Schumann}}

'''Ро́берт Шу́ман''' ({{lang-de|Robert Schumann}}; [[8 червня]] [[1810]], [[Цвікау]], [[Рейнський союз]] ([[Німеччина]]) — †[[29 липня]] [[1856]], [[Енденіх]], передмістя [[Бонн]]а, [[Німецький союз]]) — видатний німецький [[композитор]]-романтик, [[диригент]], [[Музична критика|музичний критик]] та громадський діяч.

Роберт Шуман народився у [[Цвікау]] [[8 червня]] [[1810]] в сім'ї книговидавця [[Август Шуман|Августа Шумана]]. Провчившись чотири роки в приватній школі, у 1820 році Роберт поступив до гімназії Цвікау і вчився там вісім років. Свою музичну освіту він почав у віці шести років, брав уроки музики у місцевого органіста, у віці 10 років почав компонувати, зокрема [[хорова музика|хорову]] й оркестрову музику. У гімназії познайомився з творами англійського поета [[Джордж Гордон Байрон|Байрона]] і німецького поета Жан-Пауля ({{нп|Жан-Пауль Фрідріх Ріхтер||de|Jean Paul}}), ставши їх пристрасним прихильником. Настрої й образи цієї романтичної літератури згодом відбилися в музичній творчості Шумана. У 1827 році він потрапив під музичний вплив австрійського композитора [[Франц Шуберт|Франца Шуберта]] і в тому ж році склав кілька пісень.

У [[1828]] він вступив до [[Лейпцизький університет|Лейпцизького університету]], а наступного року перейшов до [[Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла|університету Гейдельберга]]. Він думав стати юристом, але поступово музика переважила, й успіхи у фортепіанних заняттях вселили йому думку про кар'єру концертуючого піаніста. У [[1830]] він отримав у матері дозвіл повністю присвятити себе музиці і повернувся до [[Лейпциг]]а, де сподівався знайти відповідного наставника. Там він почав брати уроки фортепіано у Фрідріха Віка і композицій  у Г. Дорна. Прагнучи стати справжнім віртуозом, він займався з фанатичною завзятістю, але саме це і привело до біди: експериментуючи з механічним пристроєм для зміцнення м'язів руки, він пошкодив палець, і довелося відмовитися від думки про професійну кар'єру піаніста. Тоді Шуман серйозно зайнявся композицією і одночасно музичною критикою. Знайшовши підтримку і співпрацю, Шуман зміг у 1834 заснувати одне з найвпливовіших музичних періодичних видань — «Новий музичний журнал» (''Neue Zeitschrift für Musik''), який протягом декількох років редагував і в якому регулярно публікував свої статті. Він зарекомендував себе прихильником нового й борцем з віджилим у мистецтві (принаймні, з тим старим, що було основою консерватизму й міщанства).