Вікіпедія

Санкт-Петербург: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Архітектура: вікіфікація
Рядок 596:
У 1990 році історичний центр Санкт-Петербурга і палацово-паркові ансамблі передмість були включені в [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Росії|списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. Під охороною держави в Санкт-Петербурзі близько 8 тисяч пам'яток архітектури<ref>{{cite web|url=http://www.newizv.ru/print/21332|title=Был город золотой… В музейном центре Санкт-Петербурга могут появиться серые небоскрёбы.|publisher=[[Новые Известия]]|date=16 марта 2005 года|accessdate=2011-10-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/64vBc1JgJ|archivedate=2012-01-24}}</ref><ref>{{cite web|url=http://kulturnoe-nasledie.ru/globsearch.php?text=&category=-1&findType=1&fo=szfo&to=78&city=11400000000&send=%CE%F2%EF%F0%E0%E2%E8%F2%FC|title=Результаты поиска памятников архитектуры для СПб|publisher=Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации|accessdate=2011-10-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/64vBcenRv|archivedate=2012-01-24}}</ref>. У 2005 році прийнята Петербурзька стратегія збереження культурної спадщини<ref>{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/gov/admin/otrasl/c_govcontrol/proekt|title=Постановление от 1 ноября 2005 года N 1681. О Петербургской стратегии сохранения культурного наследия|publisher=Официальный портал администрации СПб|accessdate=2011-10-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/64vBdbPs4|archivedate=2012-01-24}}</ref>. Величний вигляд Санкт-Петербурга визначають [[Архітектурний ансамбль|архітектурні ансамблі]], строгі прямі вулиці, просторі площі, сади і парки, річки і численні канали, набережні, мости, візерунчасті огорожі, монументальні і декоративні скульптури. Архітектурні ансамблі [[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;— [[XX століття]], зокрема: [[Петропавлівська фортеця]], [[Олександро-Невська лавра]], [[Будівля Смольного|Смольний інститут]], [[Палацова площа]] з [[Зимовий палац|Зимовим палацом]], [[Головне адміралтейство|Адміралтейство]], [[Невський проспект]], [[Стрілка Василівського острова]] з будівлею Біржі, [[Сенатська площа]] з [[Мідний вершник|пам'ятником Петру I]], [[вулиця зодчого Россі]] і [[площа Островського (Санкт-Петербург)|площа Островського]], [[площа Мистецтв (Санкт-Петербург)|площа Мистецтв]], [[Ісакіївська площа]] і, сформована у другій половині XX століття, [[площа Повстання (Санкт-Петербург)|площа Повстання]].
 
З перших днів свого існування місто стало викликом традиційному уявленню про місто з багатовіковою історією, що росте і розвивається повільно<ref name="Мир архитектуры">{{книга-ру|автор=А. Гутнов, В. Глазычев.|заглавие=Мир архитектуры|место=Москва|издательство=Молодая гвардия|год=1990|тираж=200000|страниц=351|isbn=5-235-00487-6}}</ref>. Петро I задумував місто за зразком [[Венеція|Венеції]] і [[Амстердам]]а: замість вулиць, мощених каменем, Санкт-Петербург повинна була покрити мережа каналів, по яких жителі перебиралися б на легких судах. Хоча мрії Петра не судилося збутися цілком, саме зарубіжний досвід ліг в основу подальшої забудови. Автором першого Генерального плану міста 1716 року був італійський архітектор [[Доменіко ТрезиниТрезіні]]: прямі перпендикулярні вулиці, широкі «прошпекти» стали характерною рисою нової столиці. Таке планування чітко прослідковується на прикладі Василівського острова і «тризуба»: [[Головне адміралтейство|Адміралтейство]]&nbsp;— [[Невський проспект]], [[Горохова вулиця]], [[Вознесенський проспект]]. Майже вся забудова центральної частини міста з'явилася пізніше, але геометрично задані площі та вулиці визначили вигляд міста до наших днів. Вирішальну роль у цьому відіграв Петро I, адже він особисто вибрав місце Невського проспекту, Адміралтейства, Петропавлівської фортеці, ввів жорстку містобудівну дисципліну<ref name="Мир архитектуры"/>. Всі будівлі в Санкт-Петербурзі за указом Петра мали будуватися з каменю (одночасно з цим у всіх інших містах Росії було заборонено використовувати камінь як основний будівельний матеріал). У ті часи набув поширення стиль [[Петровське бароко|петровського бароко]], представниками якого є італійці Д. ТрезиниТрезіні, [[Джованні Марія Фонтана]], [[Ніколо Мікетті]], француз [[Олександр Леблон|Жан-Батист Леблон]], німці [[Андреас Шлютер]], [[Георг Йоганн Маттарнові]], російський [[Земцов Михайло Григорович|Михайло Земцов]]. У місті збереглося кілька будівель, побудованих в цьому стилі: [[Петропавлівська фортеця]] з [[Петропавлівський собор|Петропавловським собором]], [[Літній палац Петра I|Літній палац]], [[Кунсткамера]], [[Будівля Дванадцяти колегій]], [[Меншиковський палац]]. У середині XVIII століття став переважати стиль [[Єлизаветинське бароко|єлизаветинського бароко]], представленого архітекторами [[Франческо Бартоломео Растреллі]] ([[Зимовий палац]], [[Смольний монастир]], [[Великий Петергофський палац]] у [[Петергоф]]і, [[Великий Катерининський палац]] в [[Царське Село (музей-заповідник)|Царському Селі]]) та [[Чевакинський Сава Іванович|Сава Чевакинським]] ([[Нікольський морський собор]])<ref name="Ленинград и окрестности">''Алешина Л. С.'' Ленинград и окрестности. Справочник-путеводитель.&nbsp;— М.: Искусство, 1986.&nbsp;— С.V—XVI</ref>.
 
У 1844 році імператор [[Микола I (російський імператор)|Микола I]] видав указ про заборону будувати цивільні будівлі в місті вище карниза Зимового палацу<ref>{{cite web|url=http://walkspb.ru/zd/zimniy.html|title=Зимний дворец|publisher=Прогулки по Санкт-Петербургу|accessdate=2011-11-14}}</ref>. З другої половини XVIII століття в архітектурі міста став переважати [[класицизм]]. Основні архітектори цього стилю: [[Баженов Василь Іванович|Василь Баженов]] ([[Михайлівський замок]]), [[Валлєн Деламот|Жан-Батист Валлєн-Деламот]] (будівля [[Імператорська Академія мистецтв|Академії мистецтв]], [[Гостинний двір (Санкт-Петербург)|Великий гостинний двір]]), [[Антоніо Рінальді]] ([[Мармуровий палац (Санкт-Петербург)|Мармуровий палац]]), [[Старов Іван Єгорович|Іван Старов]] ([[Таврійський палац]], [[Троїцький собор Олександро-Невської лаври]]), [[Джакомо Кваренгі]] ([[Будівля Смольного|Будівля Смольного інституту]], [[Олександрівський палац]] в Царському Селі), [[Чарлз Камерон]] ([[Павловськ (музей-заповідник)|Павловський палац]]); та більш пізнього (з початку XIX століття) його різновиду, стилю [[Ампір|російського ампіру]]: [[Вороніхін Андрій Никифорович|Андрій Вороніхін]] ([[Казанський собор (Санкт-Петербург)|Казанський собор]]), [[Захаров Андріян Дмитрович|Андріян Захаров]] ([[Головне адміралтейство]]), [[Тома де Томон|Жан Тома де Томон]] ([[Стрілка Василівського острова]]), [[Россі Карл Іванович|Карл Россі]] ([[Михайлівський палац]], [[Будинок Головного штабу (Санкт-Петербург)|будівля Головного штабу]], [[Александрінський театр]], [[будівля Сенату і Синоду]]), [[Стасов Василь Петрович|Василь Стасов]] ([[Спасо-Преображенський собор (Санкт-Петербург)|Спасо-Преображенський собор]], [[Троїце-Ізмайлівський собор]]), [[Огюст Монферран]] ([[Ісаакіївський собор]]). У середині XIX століття в архітектурі стала переважати [[Еклектика (архітектура)|еклектика]]: [[Штакеншнейдер Андрій Іванович|Андрій Штакеншнейдер]] ([[Маріїнський палац (Санкт-Петербург)|Маріїнський палац]], [[палац Білосольських-Білозерських]]), [[Брюллов Олександр Павлович|Олександр Брюллов]] ([[Лютеранська церква Святих Петра і Павла (Санкт-Петербург)|Лютеранська церква Святих Петра і Павла]]), [[Тон Костянтин Андрійович|Костянтин Тон]] ([[Московський вокзал (Санкт-Петербург)|будівля Московського вокзалу]]), [[Парланд Альфред Олександрович|Альфред Парланд]] ([[Спас на Крові|храм Спаса на Крові]]). З середини століття починається спорудження нових набережних і мостів, йде велике будівництво прибуткових будинків. Саме в цей період формуються [[Ливарний проспект|Ливарний]], [[Володимирський проспект (Санкт-Петербург)|Володимирський]] і [[Заміський проспект]]и<ref name="Ленинград и окрестности" />.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Санкт-Петербург