Теніс: відмінності між версіями

Минуло ще більш ніж чотири століття, поки на ракетці з'явилися [[струна|струни]]. Гра стала набирати ще більшої популярності, й слідом за священнослужителями в неї почали грати заможні французи. Грою в м'яч була захоплена величезна кількість людей. А в [[1480]] році король Франції [[Луї XI]] видав указ, який суворо регламентував процес виготовлення тенісних м'ячів. Умови наказу були такі: м'яч повинен бути набитий гарною [[шкіра|шкірою]] та [[вовна|вовною]] і не містити [[пісок]], [[крейда|крейду]], [[вапно]], тирсу, [[мох]], [[зола|золу]] чи землю. Слідом за чоловіками в [[15 століття|XV]]&nbsp;— [[16 століття|XVI]] століттях грою в м'яч захопилися і жінки. В [[1427]] році у [[Париж]]і молода жінка на ім'я Марго<ref>http://www.glamur.com.ua/sex/big_tennis_sport {{ref-ru}}</ref> грала настільки блискуче, що з її швидкістю подачі м'яча могли зрівнятися лише найкращі з чоловіків-гравців.

Гра розвивалася так стрімко, що вже до кінця [[16 століття|XVI століття]] в Парижі було обладнано більше 250 спеціальних кортів, а кількість гравців перевищила сім тисяч. Залежно від уміння вести гру, поступово відбувся розподіл граючихгравців на три категорії: новачок, партнер і майстер. Найбільші привілеї мали майстри. Їм давалося право на [[будівництво]] і володіння кортами для гри. Один з майстрів розробив у [[1542]] році перші правила гри в теніс, але опубліковані вони були лише через 50 років. Гра здобула визнання й у англійців, які назвали її «справжній теніс» ({{lang-en|real tennis}}).

В [[17 століття|XVII]]—[[19 століття|XIX]] століттях, у часи [[Французька революція|Французької революції]] та [[Наполеонівські війни|Наполеонівських війн]] людям було не до занять тенісом, як у Франції, так і в інших європейських країнах. В Англії, теніс занепав після того, як він втратив заступництво короля. Але остаточно гра не була забута. І вже в [[1859]] році починається новий етап у розвитку тенісу, коли вперше був проведений матч англійських університетських команд у Хейманкерті. Почалося відродження тенісу: стали створювати нові тенісні клуби. А в спортивних клубах для гри в [[крикет]], [[крокет]] і [[гольф]] стали відкриватися тенісні секції. Вийти на світову арену тенісу заважало те, що в кожній країні правила гри були свої. Це унеможливлювало проведенням міжнародних матчів. У середині XIX століття сталися величезні зміни в проведенні ігор, тому що в теніс почали грати на відкритих кортах, хоча до цього гра проходила виключно у приміщеннях.

Причина того, що гра так довго проводилася в закритих приміщеннях, полягала в покритті майданчиків і матеріалі м'яча. Оскільки м'ячі були матер'яні, туго стягнуті струнами, а зверху покриті [[фланель|фланеллю]], то вони могли відскакувати тільки від твердої кам'яної підлоги, а грати на землі або траві було неможливо. І тільки з появою гумових м'ячів відбулися докорінні зміни в тенісі. В Англії в [[1874]] році завдяки майорові В. Вінгфілду виник так званий лаун-теніс (''теніс на траві''). У такий спосіб він узаконив теніс і його правила після того, як були запатентовані сітка, стовпчики, м'ячі, правила гри&nbsp;— теніс став видом спорту. Офіційні правила гри були введені в 1875 році лондонським «Мерілебоун Крікет Клабом». Ці правила з деякими відмінностями і доповненнями діють дотепер. Лаун-теніс, а сьогодні просто теніс, швидко розповсюдився по всій [[Європа|Європі]] та іншим континентам. У нього грають мільйони людей різного віку.

В [[1954]] році [[Джеймс Ван Ален]] заснував [[Міжнародна зала тенісної слави|Міжнародну залу тенісної слави]]&nbsp;— музей, розташований у [[Ньюпорт]]і, штат [[Род-Айленд]], [[США]], на місці проведення першого Відкритого чемпіонату США з тенісу (1881). У музеї зібрана велика кількість [[експонат]]ів, що відображають історію розвитку тенісу, а також галерея портретів великих тенісистів і людей, які зробили великий внесок у розвиток спорту. В [[1986]] році залу слави було офіційно визнано Міжнародною федерацією тенісу.

До програми [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]] теніс був включений у [[1896]] році. З [[1896]] року проводилися першості серед чоловіків, а з [[1900]]&nbsp;— і серед жінок. Однак у подальшому теніс, як вид спорту, який став професійним, був виключений міжнародним Олімпійським комітетом з програми олімпійських змагань починаючи з [[1928]] року. Лише в [[1968]] році в [[Мехіко]] під час проведення [[XIX олімпіада|XIX олімпіади]] відбувся показовий тенісний турнір. В [[1977]] році МОК на 79-ій сесії, що проходила в [[Прага|Празі]], визнав [[Міжнародна федерація тенісу|Міжнародну федерацію тенісу]] як керуючу видом спорту, який відповідає критеріям Олімпійської хартії. Але визнання тенісу, не призвело до автоматичного включення до програми змагань Олімпіад. І лише на змаганнях [[Літні Олімпійські ігри 1988|XXIV Олімпіади]] в 1988 році, після 64-оїрічної перерви, теніс знову визнано олімпійським видом спорту.

* бік кортакорту, тоді суперник повинен обрати подачу або прийом у першому геймі; або

На любительському рівні або ж на тренуваннях практикують також гру утрьох&nbsp;— почергово один проти двох. Одиночний спортсмен змагається за звичайними правилами для одиночних ігор, двоє його суперників&nbsp;— за правилами для парних ігор. Якщо ґеймгейм виграє одиночний тенісист, йому зараховують два очки, якщо виграє пара тенісистів, то кожен із неї здобуває одне очко. Після кожного ґеймугейму одиночний тенісист міняється місцем з тим із пари, що грав справа. Рахунок ведуть так само, як і у звичайній грі. Із трьох учасників виграє сет той, що набере принаймні шість очок, маючи не менш як двоочковий відрив від кожного з двох суперників.

Сітка у великому тенісі використовується для поділу корту навпіл. Виготовляється з кручених просмолених [[капрон]]ових ниток. Ширина сітки 1,07 метра, довжина залежить від того, призначена вона для одиночного чи парного корта. У першому випадку довжина сітки повинна бути 10,05 метра, в другому&nbsp;— 12,80 метра. Один поздовжній край сітки, верхній, для більшої чіткості прошивається білою [[тасматасьма|тасмоютасьмою]], шириною від 0,05 до 0,065 метра. В тасмутасьму просмикується металевий трос, з петлями на кінцях, для кріплення сітки на стікахстійках.

Ракетка складається з ручки і поверхні, що б'є. Поверхня, що б'є, складається з натягнутих струн. Струни натягуються на обід овальної або каплевидноїкраплевидної форми головки ракетки. Раніше ракетки зазвичай виготовляли з дерева, а для струн використовували жили або кишки домашніх тварин. В наш час{{коли}} як матеріали для ракеток використовують синтетичні матеріали, такі як вуглецеве волокно і сплави легких металів. Для виготовлення струн звичайно використовують [[нейлон]] або інші синтетичні матеріали, хоча струни з коров'ячих кишок все ще використовуються для натяжки тенісних ракеток для професіоналів. Ручки ракеток зазвичай обмотані спеціальною тканиною, що допомагає гравцям їх утримувати та поглинає піт.

[[Тенісний м'яч]]&nbsp;— порожниста [[гума|ґумовагумова]] [[куля]], обтягнена білою або жовтою ворсистою [[тканина|тканиною]], [[вага|вагою]] 56,7—58,5 г, [[діаметр]]ом 6,35—6,67&nbsp;см. Він повинен бути пружним, стрибучим та мати велику [[зносостійкість]]. Строк служби залежить від покриття корта. Довгий час для гри використовували шкіряні м'ячі, в середині XIX століття їх замінили м'ячі з білої ґуми, які пізніше стали обтягувати [[фланель|фланеллю]]. До середини 70-х років XX століття тенісисти грали тільки білими м'ячами. З [[1972]] на змаганнях стали використовувати і жовті, які на фоні сітки та форми спортсменів помітніші для гравців та глядачів.

* '''ҐеймпойнтГеймпойнт'''&nbsp;— розіграш, у якому один із супротивників може виграти гейм на своїй подачі.

Американець Джон Ізнер і француз Ніколя Маю зустрілися в першому колі Вімблдону [[22 червня]] [[2010]] року. За рахунку 2:2 матч припинено через темряву і поновлено наступного дня. Коли у п'ятому сеті рахунок став 59:59, гру знову відклали через темряву. У четвер [[24 червня]] Ізнер нарешті виграв. Загальний підсумок&nbsp;— 6:4, 3:6, 6:7, 7:6, 70:68. Матч тривав загалом 11 годин і 5 хвилин. На честь такої історичної події обох спортсменів і головного суддю матчу&nbsp;— громадянина [[Швеція|Швеції]] МогамедаМохамеда Лах'яні нагородили призами.

Як за часом, так і за кількістю ґеймівгеймів, перше місце посідає вирішальний сет у грі [[Джон Ізнер]]&nbsp;— [[Ніколя Маю]] на Вімблдонському турнірі 2010 року: 8 годин і 11 хвилин, 138 ґеймівгеймів.