Ротативний двигун: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
 
== Історична довідка ==
 
=== Поява ротативних двигунів ===
Першим патент на ротативний двигун отримав [[француз]]ький [[винахідник]] Фелікс Мілле ({{lang-fr|Félix Millet}}), у 1888 році<ref name=nahum>''Andrew Nahum'' The Rotary Aero Engine.&nbsp;— Science Museum, 1987.&nbsp;— 64 p.&nbsp;— ISBN 190074712X, 9781900747127</ref>. Тоді цей двигун встановили на мотоцикл і демонстрували на [[Всесвітня виставка (1889)|Всесвітній виставці у Парижі у 1889 році]]. При 180 [[оберт за хвилину|об/хв]] двигун розвивав потужність у 2 [[кінська сила|к. с.]]
Рядок 13 ⟶ 12:
Згодом двигуни Ф. Мілле ставились на автомобілі, один з яких брав участь у перших в світі автомобільних перегонах Париж-Бордо-Париж у 1895 році, а з 1900 року цими двигунами оснащували автомобілі французької фірми «Darracq».
 
[[Лоуренс Харгрейв]] ({{lang-en|Lawrence Hargrave}}) був першим, хто модернізував роторний двигун в 1889 році забезпеченням подачі повітря повітря під тиском, маючи намір використовувати його для здійснення активного польоту. Надмірна маса деталей та відсутність якісної [[механообробка|механічної обробки]] завадили йому створити ефективний двигун<ref>[http://www.adb.online.anu.edu.au/biogs/A090194b.htm Hargrave, Lawrence (1850–1915)]. Australian Dictionary of Biography Online.</ref>.
 
З подальшим розвитком авіації винахідники почали шукати застосування ротативним двигунам і там. Першим у цьому плані був колишній годинникар з Нью-Йорка Стівен Бальцер ({{lang-en|Stephen Balzer}}), котрий створив у 1896 році ротативний двигун власної конструкції<ref>[http://www.google.com/patents/US573174 US573174 A ''Stephen M. Balzer'' Motor or engine]. Dec 15, 1896.</ref>, яку планувалось застосувати у проекті [[Семюел Пірпонт Ленглі|С. Ленглі]] «Аеродром». Після невдач з проектом інженер Чарльз Манлі ({{lang-en|Charles M. Manly}}) на основі конструкції двигуна Бальцера створив перший в історії (1901) статичний [[радіальний двигун]], відомий під назвою «двигун Манлі-Бальцера» ({{lang-en|Manly-Balzer engine}}), потужністю 52 к.с. при 950 об/хв з рекордним на той час співвідношенням потужності до маси (0,63 кВт/кг) і призначений саме аероплана.
Рядок 22 ⟶ 21:
 
=== Двигуни «Gnome» ===
[[Файл:Gnome-GA section.png|thumb|350px|Кресленик двигуна «Gnome» у розрізі]]
Двигун «Gnome»&nbsp;— це результат роботи трьох братів Сегенів ({{lang-fr|Seguin}}): Луї, Лорана і Августина, талановитих інженерів, онуків відомого французького винахідника [[Марк Сеген|Марка Сегена]]. У 1906 році старший брат Луї створив фірму «Société des Moteurs Gnome»<ref>{{cite web |title=SAFRAN |url=http://www.safran-group.com/site-safran/groupe/histoire/ |language=French |quote=Le 6 juin 1905, Louis et Laurent Seguin fondent la société des moteurs Gnome à Gennevilliers |accessdate=2009-09-14}}</ref> для виробництва одноциліндрових двигунів «Gnom» (4 к.с.) промислового використання за ліцензією німецької компанії «Motorenfabrik Oberursel A.G», яка у свою чергу згодом випускала за ліцензією двигуни «Gnome» для повітряних сил Німеччини під час Першої світової війни.
 
Рядок 32 ⟶ 31:
 
[[Файл:Gnome Monosoupape fig1 cylinder.jpg|thumb|Розріз циліндра двигуна серії «Monosoupape»]]
 
=== На вершині популярності ===
У 1913 році брати Сегени представили нову конструкцію двигуна серії «Monosoupape» (одноклапанний), у якій було замінено впускний клапан у поршні отворами ({{lang-en|ports}} на рисунку) у стінках циліндра, що відкривались при опусканні поршня до нижньої мертвої точки і через які надходило паливо (аналогічно як у [[двотактний двигун|двотактних двигунів внутрішнього згорання]]). А єдиний клапан, розташований у головці циліндра, одночасно виконував функцію випускного клапана і клапана забору повітря залежно від фази роботи циліндра. Частота обертання двигуна контролювалася зміною часу і ступеня відкриття клапанів за допомогою важелів, що діяли на роликовий штовхач клапана, від цієї системи згодом відмовилися на користь верхнього розташування клапанів. Маса двигуна стала меншою ніж попередніх двоклапанних конструкцій, зменшилась і витрата оливи. 100-сильний Monosoupape мав 9 циліндрів, і забезпечував свою номінальну потужність при 1200 об/хв.<ref>{{cite book| last = ''Vivian''| first = ''E. Charles''| title = A History of Aeronautics| year = 2004| publisher = Kessinger Publishing| isbn = 1-4191-0156-0| pages = 255 }}</ref> . Згодом дев'яти циліндровий «Gnome 9N» розвивав потужність 160 к.с. і це був останній двигун виконаний за схемою «Monosoupape». Основним недоліком цих двигунів була відсутність засобів керування частотою обертання, через що вони працювали завжди на робочій (номінальній) частоті обертання.
Рядок 48 ⟶ 46:
 
[[Файл:Oberursel U.III.jpg|right|thumb|Німецький двигун «Oberursel U.III» компанії «Motorenfabrik Oberursel», аналог «Double Lambda» у музейній експозиції]]
 
== Переваги ротативних двигунів ==
* мала маса&nbsp;— через відсутність [[колінчастий вал|колінчастого вала]] відпадає потреба у масивному [[махове колесо|маховому колесі]], функцію якого беруть на себе циліндри, що рухаються по колу;