Карл Густав Маннергейм: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 90:
Змушена передати [[Союз Радянських Соціалістичних Республік||Радянському Союзу]] велику частину території, Фінляндія прагне відновити втрачені кордони. Одночасно дуже зросла популярність Маннергейма в суспільстві та уряді — будь-які важливі державні рішення приймаються тепер тільки за його згоди. У Фінляндії не відмінено воєнний стан, тож Маннергейм відновлює армію та розпочинає будівництво нової лінії укріплень — тепер на новому кордоні. Тим часом Радянський Союз користується новою ситуацією та висуває нові вимоги до Фінляндії. Тож не дивно, що коли [[Адольф Гітлер|Гітлер]] звертається до Маннергейма з проханням дозволити німецьким військам розташуватися на фінській території, такий дозвіл було дано. Що більше, впроваджено об'єднане німецько-фінське командування над військами обох країн, розташованими на півночі Фінляндії.
 
У середині червня [[1941]] р. Маннергейм довідався про запланований напад Німеччини на Радянський Союз. [[17 червня]] у Фінляндії оголошено мобілізацію. Маннергейм заявив, що [[Фінляндія]] має намір брати участь у «всесвітньо-історичному поході проти більшовизму» та буде боротися за створення «Великої Фінляндії». Втім, це не завадило йому надалі критикувати німців і не дати зосередити керування фінськими військами у їхніх руках. Наприкінці [[1941]] р. фінське військо дійшло до старих кордонів і просувалося далі. Але економіка не може витримувати тривале воєнне навантаження, країна є на межі голоду, а до війська мобілізовано вже третину чоловічого населення. У цих умовах Маннергейм наказує зупинити наступ, фронт надовго стабілізується. Одночасно розпочинається відновлення «лінії Маннергейма», фінські війська на півночі поступово виводяться з-під німецького командування, а також ведуться таємні переговори із [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].
 
У червні [[1944]] р. радянські війська починають масований наступ на фінському фронті. На Карельському перешийку й у Карелії фінські війська змушені відступити, полишивши навіть [[Виборг]]. Спочатку Німеччина перекидає до Карелії частину військ з [[Естонія|Естонії]], але згодом змушена їх забрати. Фінляндії необхідно терміново виходити з війни, до того ж у переговорах з Радянським Союзом вже досягнуто певних успіхів, чим можна було б скористатися. Тож фінське керівництво вирішує, що настав час активно діяти, для початку — зосередити військову та політичну владу в одних руках. [[4 серпня]] [[1944]] р. парламент спеціальним законом проголошує маршала Маннергейма президентом країни.