Тиберій Клавдій Нерон Старший: відмінності між версіями

| дата_народження = бл.близько {{ДН|||-78}}

'''Тиберій Клавдій Нерон''' ({{lang-lat | Tiberius Claudus Nero}}),; (блблизько. [[78 до н. е.]] - — [[33 до н. е.]]) — - Римськийдавньоримський політичний діяч і воєначальник, батько імператора [[Тиберій|Тиберія]], перший чоловік [[Лівія Друзілла|Лівії Друзілли]].

Свою політичну кар'єру розпочав у 54 до н. &nbsp;е., коли намагався притягнути до суду за здирництво [[Авл Габіній|Авла Габінія]]. Дебют не був успішним -&nbsp;— справу, можливо через молодість Тиберія, було віддано іншому обвинувачу <ref>Цицерон, «Листи до брата Квінта», III, 1-2</ref>.

У [[50 до н. е.]] їздив в [[Азія (римська провінція)|Азію]], де як [[патрон]] брав участь у позові міста [[Ніса|Нисі]]. У тому ж році просив у Цицерона руки його дочки, [[Тулія|Туллії]], однак йому було відмовлено на користь [[Долабелла|Долабелли]] <ref>Цицерон, «Листи до друзів», XIII, 64</ref>.

У [[48 до н. е.]] був на посаді [[квестор]]а, в [[47 до н. е.]] на посаді [[проквестор]]а командував [[флот]]ом [[Цезар]]я в [[Олександрія|Олександрії]], причому досить успішно. У [[46 до н. е.]], за підтримки Цезаря, був обраний до колегії [[понтифік]]ів. У той же час був відправлений в [[Галлія|Галлію]], де до 45 до н. &nbsp;е. займався розселенням ветеранів з легіонів Цезаря в Нарбоні (суч. [[Нарбонна]], [[Франція]]) і Арелаті (суч. [[Арль]], Франція) <ref>Светоній, «Життя 12 Цезарів», «Тиберій», 4</ref>.

Після вбивства Цезаря підтримав змовників і запропонував [[Сенат]]у видати їм нагороду. Однак незабаром примирився з цезаріанцями і в [[42 до н. е.]] зайняв посаду [[претор]]а. Приблизно в той же час Тиберій одружився з [[Лівія Друзілла|Лівією Друзіллою]], дочкою [[Марк Лівій Друз Клавдіан|Марка Лівія Друза Клавдіан]], уродженого патриція Аппія Клавдія Пульхра, усиновленою в [[плебеї|плебейський]] рід Друзів . [[16 листопада]] [[42 до н. е.]] у пари народжується первісток, який, за традицією, отримав ім'я батька -&nbsp;— Тиберій Клавдій Нерон. Цьому хлопчикові через 56 років призначено було стати наймогутнішою людиною у світі під назвою ''[[імператор]] [[Тиберій]]''.

Наприкінці 42 до н. &nbsp;е. Тиберій Клавдій вступив в конфронтацію з [[Октавіан]]ом і разом з сім'єю, не склавши офіційно преторських повноважень, на початку [[41 до н. е.]] покинув [[Рим]], приєднавшись до [[Луцій Антоній|Луція Антонія]] і [[Фульвія]] в [[Перузійська війна|Перузійській війні]]. Після взяття Октавіаном Перузія (суч. [[Перуджа]], [[Італія]]), продовжував опір Октавіану. Намагався організувати повстання рабів у [[Пренесті]] і [[Неаполь|Неаполі]], однак зазнав невдачі. Побоюючись проскрипцій з боку Октавіана втік на Сицилію, до [[Секст Помпей|Секста Помпея]]. Помпей не визнав його преторську гідність, через що Тіберій змушений був перебратися в [[Ахайя|Ахайю]], до [[Марк Антоній|Марка Антонія]].

Після укладення миру між Марком Антонієм і Октавіаном, отримав дозвіл повернутися до Риму. Легенда свідчить, що Октавіан закохався у Лівію, дружину Тиберія, з першого ж погляду, коли вона була йому представлена ​​в [[39 до н. е.|39 році до н. &nbsp;е.]] Так чи інакше, але він розлучився зі своєю другою дружиною [[Скрібонія|Скрібонією]] в той самий день, коли вона народила йому дочку, [[Юлія Старша|Юлію Старшу]]. Тоді ж Тиберій Клавдій був змушений розлучитися з Лівією, яка була на шостому місяці вагітності.

[[14 січня]] [[38 до н. е.]] у Лівії народився син, який отримав ім'я [[Друз Старший|Друз]], а [[17 січня]], знехтувавши всі традиційні умовності (римляни не могли одружитися менш, ніж через певний термін після розлучення) Октавіан і Лівія зіграли весілля. На весіллі був присутній і її колишній чоловік, як батько її дітей <ref>Діон Кассій «Римська історія», 48.44.1-3</ref>. Дітей -&nbsp;— Тіберія і Друза -&nbsp;— Октавіан залишив у будинку батька <ref>Тацит, «Аннали», V, 1</ref>.

Надалі Тиберій Клавдій жив у Римі. У [[35 до н. е.]], швидше за все, брав участь в [[Іллірійська війна|Іллірійській війні]], в чині [[Легат (Стародавній Рим)|легата]] Октавіана. Помер в [[33 до н. е.]] в Римі <ref>Светоній, «Життя 12 Цезарів», «Тиберій», 6</ref> ..