Q (латиниця): відмінності між версіями

У грецькій абетці від «коф» походить літера «коппа», яка можливо призначалася для передачі лабіалізованого велярного проривного, наприклад, /kʷ/ чи /kʷʰ/<ref>{{cite book|last1=Woodard|first1=Roger G.|title=The Textualization of the Greek Alphabet|date=2014-03-24|pages=303|url=https://books.google.com.ph/books?id=pxUOAwAAQBAJ&pg=PA303&dq=Greek+Qoppa+labiovelar&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjp3ovu6fPRAhXBJpQKHcDqCE8Q6AEIGDAA#v=onepage&q=Greek%20Qoppa%20labiovelar&f=false}}</ref>. Надалі внаслідок історичного розвитку фонетичної системи давньогрецьких діалектів ці звуки змінилися відповідно в /p/ і /pʰ/<ref>{{Cite web|url=http://www.ling.upenn.edu/~rnoyer/courses/51/GreekSoundChanges.pdf|title=Principal Sound Changes from PIE to Greek|last=Noyer|first=Rolf|date=|website=University of Pennsylvania Department of Linguistics|publisher=|access-date=}}</ref>. Тому різні накреслення букви «коппа» перетворили на дві окремі літери: «коппа» (у пізніші часи використовувалася для позначення числа 90)<ref>{{Cite web|url=http://webspace.ship.edu/cgboer/alphabet.html|title=The Origin of the Alphabet|last=Boeree|first=C. George|date=|website=Shippensburg University|publisher=|access-date=2017-02-03}}</ref> і Φ, φ («фі»), яка первісно передавала придиховий звук /pʰ/, чия вимова надалі змінилася в /f/<ref>{{Cite journal|last=Arvaniti |first=Amalia |year=1999 |title=Standard Modern Greek |url=http://www.kent.ac.uk/secl/ell/staff/amalia-arvaniti/docs/Illustrations%20%20of%20the%20IPA%20-%20Modern%20Greek.pdf |journal=Journal of the International Phonetic Association |volume=2 |issue=29 |pages=167–172 |via= |deadurl=bot: unknown |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303222353/http://www.kent.ac.uk/secl/ell/staff/amalia-arvaniti/docs/Illustrations%20%20of%20the%20IPA%20-%20Modern%20Greek.pdf |archivedate=2016-03-03 |df= |doi=10.1017/S0025100300006538}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ph/books?id=DUBAAAAAQBAJ&pg=PA54&lpg=PA54&dq=qoppa+phi+split&source=bl&ots=nGNOwAUR_B&sig=Qog9LqBFpzYxwNp56gB7rrRe3E8&hl=en&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=qoppa%20phi%20split&f=false|title=Ancient Scripts and Phonological Knowledge|last=Miller|first=D. Gary|date=1994-09-06|publisher=John Benjamins Publishing|year=|isbn=9789027276711|location=|pages=54–56|language=en|quote=|via=}}</ref>.

 

|title=New Comparative Grammar of Greek and Latin

|first=Andrew L.

 

== Вимова ==

В [[англійська мова|англійській мові]] Q (де вона називається «к'ю») у більшості випадків використовується в складі диграфа ''qu''&nbsp;— переважно для передачі сполучення [k] і [w], але у французьких запозиченнях читається як [k] (наприклад, ''plaque''&nbsp;— {{МФА2|plak}}). Рідше Q вживається самостійно, без наступного U (''Iraq''). За частотою вживання в англійському письмі Q стоїть на 25-му місці, вона трапляється лише в 0.1&nbsp;% слів; більш рідкісною є тільки Z. За частотою вживання на початку слів Q&nbsp;— на 24-му місці.

 

== Інше використовування ==