Вікіпедія

Республіка Саха: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shmurak (обговорення | внесок)
23 873 редагування
м стиль
Немає опису редагування
Рядок 34:
 
== Географія ==
 
=== Географічне розташування ===
Республіка Саха розташована у північно-східному регіоні [[Сибір]]у. Якутія — найбільший суб'єкт Російської Федерації та [[Список найбільших адміністративних одиниць першого рівня за площею|найбільша]] після відділення [[Нунавут]]а від [[Північно-Західні території|Північно-Західних територій]] [[Канада|Канади]] адміністративно-територіальна одиниця у світі. Острови: [[Болдьор-Арита]], [[Голуб-Тьорюр-Арита]], [[Окуоллах-Арита]], [[Ілін-Голуб-Тьорюр-Арита]], [[Ольоте-Арита]], [[От-Ари]], [[Сюгюлдьор-Арита]], [[Швед-Маяктах-Арита]]. Майже вся територія республіки лежить в [[Багаторічна мерзлота|зоні суцільної вічної мерзлоти]].
[[Файл:Gorapobeda.jpg|міні|праворуч|200пкс|Гора [[Победа (гора)|Победа]].]]
[[Файл:Strichowa-Insel 1 2014-08-24.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Острів Стрижева]].]]
 
=== Рельєф ===
Велику частину території республіки займають великі гірські системи, нагір'я та плоскогір'я. На заході — [[Середньосибірське плоскогір'я]], обмежене зі сходу [[Центральноякутська низовина|Центральноякутскою низовиною]]. На сході — хребти [[Верхоянський хребет|Верхоянський]], [[Хребет Черського|Черського]] та розташоване між ними Яно-Оймяконське нагір'я. На півдні — [[Алданське нагір'я]] і прикордонний [[Становий хребет]]. У північній частині — [[Північно-Сибірська низовина|Північно-Сибірська]], Яно-Індігірська та [[Колимська низовина|Колимська низовини]]. На північному сході — Юкагірське плоскогір'я.
Рядок 102 ⟶ 104:
|100 000
|}
 
=== Ґрунти та рослинність ===
Значна частина території Республіки Саха розташована в зоні середньої [[тайга|тайги]], яка на північ змінюється зонами [[Лісотундра|лісотундри]] та [[Тундра|тундри]]. Ґрунти переважно [[Ґрунти тайгово-лісової зони|тайгово-лісової зони]] (мерзлотно-тайгові, [[Дерново-підзолисті ґрунти|дерново-лісові]], алювіально-лугові, гірсько-лісові та тундрово-глейові). Ліси ([[сосна]], [[Pinus pumila|кедровий сланик]], [[ялина]], [[ялиця]], [[береза]] ​​та ін.) займають близько 4/5 території. У долинах річок поширені луки. На узбережжі та вершинах гір — [[чагарник]]ова, трав'яниста рослинність і [[лишайник]]и.
[[Файл:UTC hue4map RUS-SA 2011-09-01.svg|міні|праворуч|250пкс|Мапа часових поясів Республіки Саха]]
 
=== Клімат ===
Клімат Республіки Саха, на більшій частині, різко континентальний та посушливий, відрізняється тривалим зимовим та коротким річним періодами. Квітень і жовтень в Якутії — зимові місяці. Зима в Якутії тривала, з сильними морозами. У теплий період року відмінною рисою температурного режиму більшої частини території Якутії є швидке наростання середньодобових температур навесні та швидке їх падіння восени. Різниця температур найхолоднішого місяця — січня і найтеплішого — липня складає 70-75 градусів. За абсолютною величиною мінімальної температури (в східних гірських системах — улоговинах, западинах та інших пониженнях до -70  °C) і за сумарною тривалістю періоду з мінусовою температурою (від 6,5 до 9 місяців на рік) республіка не має аналогів в Північній півкулі. Абсолютний мінімум температури практично скрізь в республіці нижче -50 градусів.
 
В середньому за рік на території Республіки Саха випадає опадів у твердому вигляді від 25 % на півдні до 50 % на островах; рідких опадів від 30 % на островах до 70 % на півдні; змішаних — від 5-6 % в центральних районах до 16-17 % на островах. З огляду на незначну кількість опадів, що випадають взимку, сніговий покрив на переважній території має невелику потужність. Число днів зі сніговим покривом на території коливається в межах від 200-210200—210 на півдні республіки до 250 в тундрової зоні
 
{| class="wikitable sortable" style="text-align:center;"
Рядок 633 ⟶ 637:
== Населення ==
{{Main|Населення Республіки Саха}}
Населення Якутії становить 955,6 тис. осіб ([[2013]]). Питома вага міського населення — 64,9 % ([[2013]]). Густота населення — 0,31 осіб/км² ([[2013]]), одна з найменших серед усіх суб'єктів Російської Федерації.
 
=== Статевий склад ===
Рядок 652 ⟶ 656:
|-----
| [[Урбанізація]]
| 63,97 %
| 36,03 %
|-----
|+
|}
{{-}}
[[FileФайл:Russia 2010 national adm units existing and proposed uk.jpg|right|thumb|350px|Національні улуси та насліги Якутії на карті національних автономій Росії]]
 
=== Етнічний склад ===
[[Файл:Yakuts in Yakutia raions percentage 2010.svg|right|thumb|350px|Відсоток якутів в улусах Якутії]]
[[Файл:Russians in Yakutia raions percentage 2010.svg|right|thumb|350px|Відсоток росіян в улусах Якутії]]
Динаміка чисельності найбільших національностей Республіки Саха — Якутії за даними переписів.
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1926'''
Рядок 703 ⟶ 708:
 
Динаміка чисельності найбільших національностей у населенні Республіки Саха — Якутії за даними переписів.
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1926'''
Рядок 713 ⟶ 718:
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2010'''
|-
| [[Якути]]|| 82,64 %|| 56,46 %|| 46,38 %|| 36,85 %|| 33,38 %|| 45,54 %|| 48,67 %
|-
| [[Росіяни]]|| 10,56 %|| 35,51 %|| 44,18 %|| 50,43 %|| 50,30 %|| 41,15 %|| 36,90 %
|-
| [[Евенки]]|| 4,60 %|| 2,52 %|| 1,95 %|| 1,36 %|| 1,32 %|| 1,92 %|| 2,19 %
|-
| [[Українці]]|| 0,05 %|| 1,02 %|| 2,50 %|| 5,44 %|| 7,05 %|| 3,65 %|| 2,12 %
|-
| [[Евени]]|| 0,26 %|| 0,76 %|| 0,73 %|| 0,68 %|| 0,79 %|| 1,23 %|| 1,57 %
|-
| [[Татари]]|| 0,59 %|| 1,07 %|| 1,06 %|| 1,29 %|| 1,60 %|| 1,13 %|| 0,85 %
|-
| [[Буряти]]|||| 0,17 %|| 0,16 %|| 0,53 %|| 0,77 %|| 0,77 %|| 0,73 %
|-
| [[Киргизи]]|||||||| 0,02 %|| 0,05 %|| 0,15 %|| 0,52 %
|-
| [[Вірмени]]|||| 0,01 %|| 0,06 %|| 0,08 %|| 0,10 %|| 0,29 %|| 0,39 %
|-
| [[Узбеки]]|||||| 0,03 %|| 0,04 %|| 0,07 %|| 0,13 %|| 0,35 %
|-
| [[Таджики]]|||||||| 0,03 %|| 0,02 %|| 0,12 %|| 0,28 %
|-
| [[Білоруси]]|| 0,01 %|| 0,38 %|| 0,52 %|| 0,79 %|| 0,90 %|| 0,45 %|| 0,26 %
|-
|
Рядок 741 ⟶ 746:
 
Частка найбільших національностей у чисельності вікових груп<ref name=census2010/>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Вікова група,<br /> років'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Чисельність'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Якути'''
Рядок 749 ⟶ 754:
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Українці'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Евени'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;«"|'''Інші'''
|-
| 0&nbsp;— 4||75 890||55,7&nbsp;%||&nbsp;32,4&nbsp;%||3,0&nbsp;%||0,3&nbsp;%||2,0&nbsp;%||6,7&nbsp;%
|-
| 5&nbsp;— 9||67 705||53,3&nbsp;%||&nbsp;34,8&nbsp;%||2,8&nbsp;%||0,5&nbsp;%||1,9&nbsp;%||6,7&nbsp;%
|-
| 10&nbsp;— 14||65 125||54,5&nbsp;%||&nbsp;33,0&nbsp;%||3,0&nbsp;%||0,7&nbsp;%||2,2&nbsp;%||6,6&nbsp;%
|-
| 15&nbsp;— 19||75 657||58,0&nbsp;%||&nbsp;29,1&nbsp;%||3,2&nbsp;%||0,8&nbsp;%||2,4&nbsp;%||6,6&nbsp;%
|-
| 20&nbsp;— 24||91 441||54,1&nbsp;%||&nbsp;32,7&nbsp;%||2,5&nbsp;%||0,8&nbsp;%||1,8&nbsp;%||8,2&nbsp;%
|-
| 25&nbsp;— 29||84 596||47,8&nbsp;%||&nbsp;38,1&nbsp;%||2,1&nbsp;%||1,2&nbsp;%||1,5&nbsp;%||9,3&nbsp;%
|-
| 30&nbsp;— 34||72 717||42,4&nbsp;%||&nbsp;42,0&nbsp;%||2,0&nbsp;%||2,0&nbsp;%||1,4&nbsp;%||10,3&nbsp;%
|-
| 35&nbsp;— 39||67 741||41,2&nbsp;%||&nbsp;41,8&nbsp;%||1,9&nbsp;%||2,9&nbsp;%||1,5&nbsp;%||10,6&nbsp;%
|-
| 40&nbsp;— 44||63 169||47,5&nbsp;%||&nbsp;35,0&nbsp;%||2,0&nbsp;%||3,3&nbsp;%||1,4&nbsp;%||10,9&nbsp;%
|-
| 45&nbsp;— 49||73 058||46,7&nbsp;%||&nbsp;36,1&nbsp;%||1,8&nbsp;%||3,7&nbsp;%||1,2&nbsp;%||10,5&nbsp;%
|-
| 50&nbsp;— 54||73 617||43,3&nbsp;%||&nbsp;40,3&nbsp;%||1,4&nbsp;%||4,2&nbsp;%||1,0&nbsp;%||9,8&nbsp;%
|-
| 55&nbsp;— 59||57 534||41,0&nbsp;%||&nbsp;43,8&nbsp;%||1,2&nbsp;%||4,4&nbsp;%||1,0&nbsp;%||8,6&nbsp;%
|-
| 60&nbsp;— 64||35 949||41,0&nbsp;%||&nbsp;44,4&nbsp;%||1,2&nbsp;%||4,3&nbsp;%||1,2&nbsp;%||7,9&nbsp;%
|-
| 65&nbsp;— 69||15 733||43,7&nbsp;%||&nbsp;41,3&nbsp;%||1,8&nbsp;%||4,3&nbsp;%||1,8&nbsp;%||7,2&nbsp;%
|-
| 70 і більше||38 559||49,2&nbsp;%||&nbsp;39,5&nbsp;%||1,5&nbsp;%||2,7&nbsp;%||1,1&nbsp;%||6,0&nbsp;%
|-
|
Рядок 786 ⟶ 791:
Національний склад районів, улусів та міст Республіки Саха&nbsp;— Якутія за переписом 2010&nbsp;р.<ref name=census2010>http://sakha.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/sakha/ru/census_and_researching/census/national_census_2010/score_2010/ Результати Всеросійського перепису населення 2010&nbsp;р. у республіці Саха&nbsp;— Якутія</ref> (''улуси''&nbsp;— сільськогосподарські райони з переважанням корінних національностей (якутів, евенків, евенів)<ref>http://sakha.gov.ru/districts</ref>)
{| align="left" class="standard sortable"
! ||Населення, що вказало<br />національність||Якути||Росіяни||Евенки||Українці||Евени||Татари||Буряти||Киргизи||Вірмени||Узбеки||Таджики
|-
| Якутськ (міський округ)||285&nbsp;191||49,2&nbsp;%||39,8&nbsp;%||1,0&nbsp;%||1,4&nbsp;%||0,8&nbsp;%||0,7&nbsp;%||0,9&nbsp;%||1,1&nbsp;%||0,8&nbsp;%||0,7&nbsp;%||0,7&nbsp;%
|-
| Абийський улус||4&nbsp;422||80,1&nbsp;%||8,7&nbsp;%||1,2&nbsp;%||0,5&nbsp;%||7,9&nbsp;%||0,0&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,2&nbsp;%||||||
|-
| Алданський район||42&nbsp;055||3,7&nbsp;%||80,0&nbsp;%||4,9&nbsp;%||3,6&nbsp;%||0,6&nbsp;%||1,1&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,6&nbsp;%||0,5&nbsp;%||0,4&nbsp;%
|-
| Аллаіховський улус||3&nbsp;047||39,1&nbsp;%||31,8&nbsp;%||1,2&nbsp;%||1,7&nbsp;%||20,1&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,9&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||||
|-
| Амгинський улус||17&nbsp;107||92,2&nbsp;%||4,9&nbsp;%||1,3&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,8&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||||||||
|-
| Анабарський улус<ref>Долгано&nbsp;— Евенкійський національний район</ref>||3&nbsp;500||21,6&nbsp;%||3,7&nbsp;%||22,7&nbsp;%||0,9&nbsp;%||6,4&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,3&nbsp;%||||||
|-
| Булунський улус||8&nbsp;982||23,6&nbsp;%||29,1&nbsp;%||25,2&nbsp;%||3,7&nbsp;%||14,2&nbsp;%||0,5&nbsp;%||0,6&nbsp;%||0,3&nbsp;%||||0,1&nbsp;%||
|-
| Верхньовілюйський улус||21&nbsp;532||98,1&nbsp;%||0,8&nbsp;%||0,5&nbsp;%||||0,2&nbsp;%||||||||||||
|-
| Верхньоколимський улус||4&nbsp;679||28,9&nbsp;%||50,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||3,8&nbsp;%||6,2&nbsp;%||0,9&nbsp;%||0,2&nbsp;%||||0,2&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%
|-
| Верхоянський район||12&nbsp;773||74,0&nbsp;%||15,8&nbsp;%||0,8&nbsp;%||1,6&nbsp;%||4,9&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,0&nbsp;%
|-
| Вілюйський улус||25&nbsp;104||84,8&nbsp;%||10,5&nbsp;%||1,5&nbsp;%||1,1&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,2&nbsp;%||||||||0,1&nbsp;%
|-
| Горний улус||11&nbsp;681||96,2&nbsp;%||1,1&nbsp;%||0,7&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,6&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,3&nbsp;%||||||
|-
| Жиганський район<ref name="Евенкійський національний район">Евенкійський національний район</ref>||4&nbsp;296||27,9&nbsp;%||12,8&nbsp;%||55,0&nbsp;%||1,1&nbsp;%||1,2&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,2&nbsp;%||||||
|-
| Кобяйський улус||13&nbsp;635||69,3&nbsp;%||20,4&nbsp;%||0,6&nbsp;%||1,0&nbsp;%||6,8&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,3&nbsp;%||||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||
|-
| Ленський район||39&nbsp;117||10,6&nbsp;%||79,5&nbsp;%||0,1&nbsp;%||2,5&nbsp;%||0,1&nbsp;%||1,1&nbsp;%||0,7&nbsp;%||0,9&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,6&nbsp;%
|-
| Мегіно-Кангаласький улус||30&nbsp;902||91,4&nbsp;%||5,5&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,6&nbsp;%||0,1&nbsp;%
|-
| Мирнинський район||69&nbsp;117||9,7&nbsp;%||67,9&nbsp;%||0,8&nbsp;%||6,7&nbsp;%||0,2&nbsp;%||2,8&nbsp;%||2,5&nbsp;%||1,1&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,5&nbsp;%||0,1&nbsp;%
|-
| Момський район||4&nbsp;434||68,0&nbsp;%||6,9&nbsp;%||1,0&nbsp;%||0,5&nbsp;%||21,3&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,2&nbsp;%||||||
|-
| Намський улус||22&nbsp;178||94,8&nbsp;%||2,8&nbsp;%||1,0&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,6&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||||0,1&nbsp;%||||0,1&nbsp;%
|-
| Нерюнгрінський район||81&nbsp;161||2,5&nbsp;%||79,7&nbsp;%||1,4&nbsp;%||6,3&nbsp;%||0,2&nbsp;%||2,0&nbsp;%||1,9&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,2&nbsp;%
|-
| Нижньоколимський район||4&nbsp;655||19,2&nbsp;%||40,8&nbsp;%||0,2&nbsp;%||2,9&nbsp;%||12,9&nbsp;%||1,3&nbsp;%||0,5&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%
|-
| Нюрбинський район||25&nbsp;153||95,0&nbsp;%||3,8&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,2&nbsp;%||||0,2&nbsp;%||||||||
|-
| Оймяконський улус||10&nbsp;049||29,2&nbsp;%||52,7&nbsp;%||0,6&nbsp;%||6,2&nbsp;%||4,3&nbsp;%||1,2&nbsp;%||0,6&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,2&nbsp;%||
|-
| Олекминський район||26&nbsp;489||43,0&nbsp;%||46,1&nbsp;%||4,7&nbsp;%||0,8&nbsp;%||1,0&nbsp;%||1,8&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%
|-
| Оленекський район<ref name="Евенкійський національний район"/>||4&nbsp;120||20,4&nbsp;%||1,8&nbsp;%||75,7&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,5&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,3&nbsp;%||||||||
|-
| Середньоколимський улус||7&nbsp;889||80,3&nbsp;%||10,3&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,5&nbsp;%||6,6&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%
|-
| Сунтарський улус||24&nbsp;994||97,6&nbsp;%||1,0&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||||||||
|-
| Таттинський улус||17&nbsp;193||98,2&nbsp;%||0,5&nbsp;%||0,5&nbsp;%||||0,3&nbsp;%||||||||||||
|-
| Томпонський район||13&nbsp;997||38,6&nbsp;%||44,0&nbsp;%||0,7&nbsp;%||3,4&nbsp;%||6,6&nbsp;%||0,7&nbsp;%||0,5&nbsp;%||0,1&nbsp;%||1,8&nbsp;%||0,5&nbsp;%||0,2&nbsp;%
|-
| Усть-Алданський улус||22&nbsp;056||98,8&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,0&nbsp;%||0,2&nbsp;%||||0,1&nbsp;%||||||||
|-
| Усть-Майський улус||8&nbsp;607||9,1&nbsp;%||57,4&nbsp;%||22,8&nbsp;%||3,5&nbsp;%||1,5&nbsp;%||1,0&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,2&nbsp;%||
|-
| Усть-Янський улус||8&nbsp;007||43,1&nbsp;%||27,2&nbsp;%||1,0&nbsp;%||5,7&nbsp;%||16,6&nbsp;%||0,7&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||
|-
| Хангаласький улус||33&nbsp;362||62,1&nbsp;%||31,4&nbsp;%||1,2&nbsp;%||1,0&nbsp;%||0,9&nbsp;%||0,6&nbsp;%||0,3&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,2&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,2&nbsp;%
|-
| Чурапчинський улус||20&nbsp;319||98,3&nbsp;%||0,4&nbsp;%||0,6&nbsp;%||||0,4&nbsp;%||||||0,1&nbsp;%||||||
|-
| Евено-Битантайський улус<ref>Евенський національний район</ref>||2&nbsp;861||44,5&nbsp;%||0,9&nbsp;%||0,6&nbsp;%||0,2&nbsp;%||53,2&nbsp;%||||0,2&nbsp;%||||||||
|-
| '''Саха&nbsp;— Якутія'''||'''934&nbsp;664'''||'''49,9&nbsp;%'''||'''37,8&nbsp;%'''||'''2,2&nbsp;%'''||'''2,2&nbsp;%'''||'''1,6&nbsp;%'''||'''0,9&nbsp;%'''||'''0,8&nbsp;%'''||'''0,5&nbsp;%'''||'''0,4&nbsp;%'''||'''0,4&nbsp;%'''||'''0,3&nbsp;%'''
|}
{{-}}
Рядок 867 ⟶ 872:
{| class="toccolours" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor=»"#C0C0C0" |'''Населені пункти з населенням понад 7 тисяч мешканців'''<br />[[2007]]
|-
|
Рядок 978 ⟶ 983:
|колір12 =HotPink
}}
У доросійський період серед якутів було поширене [[тенгріанство]]. В XVIII столітті сталася масова християнізація корінних жителів Ленського краю&nbsp;— не тільки якутів, але і евенків, евен, юкагирів, чукчів, долган.
[[Файл:Ohuokhai.jpeg|міні|праворуч|200пкс|Танок ''Осуохай'' на святі [[Исиах]], червень [[2009]] року]]
З діяльністю православного духовенства пов'язані розвиток народної освіти та просвіти народів Якутії, поява літератури на національних мовах, поглиблення процесів міжетнічних взаємодій.
 
З XVIII століття більшість якутів&nbsp;— православні християни . У більшості якутів прізвища російського (православного) походження. Однак слід зазначити, що масова християнізація корінних жителів Якутії носила переважно формальний характер; новонавернені довгий час зберігали досить поверхневе уявлення про православної релігії, а християнство приймали головним чином сподіваючись на ослаблення ясачного гніту (тим, хто брав християнство, покладалися пільги).
 
Більшість віруючих якутів сповідують вчення Айии ([[Тенгрі]]), поширене і православ'я. Якути щороку святкують релігійне свято «[[Исиах]]».
 
У 2014 році була помічена тенденція зростання віруючих православної церкви серед етнічних якутів. Це сталося після перекладу Біблії на якутську мову<ref>[http://www.pravoslavie.ru/english/67837.htm NUMBER OF ETHNIC YAKUTS CONVERTING TO ORTHODOXY ON THE INCREASE]</ref>.
 
== Мови в Республіці Саха ==
Рідна мова населення Саха -&nbsp;— Якутії за переписом 2010 &nbsp;р.<ref name=census2010/>
* [[Якутська мова|якутська]] -&nbsp;— 470 092 -&nbsp;— 50,39&nbsp;%
* [[Російська мова|російська]] -&nbsp;— 421 481 -&nbsp;— 45,18&nbsp;%
* [[Українська мова|українська]] -&nbsp;— 5 290 -&nbsp;— 0,57&nbsp;%
* [[Киргизька мова|киргизька]] -&nbsp;— 4 615 -&nbsp;— 0,49&nbsp;%
* [[Бурятська мова|бурятська]] -&nbsp;— 3 755 -&nbsp;— 0,40&nbsp;%
* [[Вірменська мова|вірменська]] -&nbsp;— 3 217 -&nbsp;— 0,34&nbsp;%
* [[Евенська мова|евенська]] -&nbsp;— 3 188 -&nbsp;— 0,34&nbsp;%
 
Володіння мовами за переписом 2010 &nbsp;р.<ref name=census2010/>
* [[Російська мова|російська]] -&nbsp;— 884 412 -&nbsp;— 94,7&nbsp;%
* [[Якутська мова|якутська]] -&nbsp;— 443 312 -&nbsp;— 47,5&nbsp;%
* [[Англійська мова|англійська]] -&nbsp;— 40 450 -&nbsp;— 4,3&nbsp;%
* [[Українська мова|українська]] -&nbsp;— 13 138 -&nbsp;— 1,4&nbsp;%
* [[Німецька мова|німецька]] -&nbsp;— 6 800 -&nbsp;— 0,7&nbsp;%
* [[Евенська мова|евенська]] -&nbsp;— 3 755 -&nbsp;— 0,4&nbsp;%
* [[Французька мова|французька]] -&nbsp;— 3 700 -&nbsp;— 0,4&nbsp;%
* [[Татарська мова|татарська]] -&nbsp;— 3 311 -&nbsp;— 0,4&nbsp;%
* [[Бурятська мова|бурятська]] -&nbsp;— 3 098 -&nbsp;— 0,3&nbsp;%
 
Рідна мова найбільших серед національностей<ref name=census2010/>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''якутська'''
Рядок 1023 ⟶ 1028:
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''евенкійська'''
|-
| [[Якути]]||&nbsp;94,2&nbsp;%||5,8&nbsp;%||||||||||||||||
|-
| [[Росіяни]]||&nbsp;0,4&nbsp;%||99,5&nbsp;%||0,1&nbsp;%||||||||||0,0&nbsp;%||||
|-
| [[Евенки]]||&nbsp;81,2&nbsp;%||12,1&nbsp;%||||||||||0,3&nbsp;%||||||6,4&nbsp;%
|-
| [[Українці]]||&nbsp;0,2&nbsp;%||74,7&nbsp;%||25,0&nbsp;%||||||||||0,0&nbsp;%||||
|-
| [[Евени]]||&nbsp;65,4&nbsp;%||13,3&nbsp;%||||||||||20,5&nbsp;%||||||0,7&nbsp;%
|-
| [[Татари]]||&nbsp;1,6&nbsp;%||61,6&nbsp;%||||||||||||36,3&nbsp;%||0,1&nbsp;%||
|-
| [[Буряти]]||&nbsp;2,1&nbsp;%||44,5&nbsp;%||||||53,4&nbsp;%||||||||||
|-
| [[Киргизи]]||&nbsp;1,1&nbsp;%||7,2&nbsp;%||||91,3&nbsp;%||||||||||0,2&nbsp;%||
|-
| [[Вірмени]]||&nbsp;0,2&nbsp;%||12,4&nbsp;%||||||||87,2&nbsp;%||||||||
|-
| [[Узбеки]]||&nbsp;1,0&nbsp;%||10,5&nbsp;%||||0,7&nbsp;%||||||||||87,5&nbsp;%||
|-
| [[Долгани]]||&nbsp;94,1&nbsp;%||3,1&nbsp;%||||||||||||||||
|-
| [[Юкагіри]]||&nbsp;31,3&nbsp;%||44,0&nbsp;%||||||||||0,6&nbsp;%||||||
|-
| [[Чукчі]]||&nbsp;6,6&nbsp;%||49,7&nbsp;%||||||||||0,4&nbsp;%||||||
|-
| '''Якутія'''||&nbsp;'''50,4&nbsp;%'''||'''45,2&nbsp;%'''||'''0,6&nbsp;%'''||'''0,5&nbsp;%'''||'''0,4&nbsp;%'''||'''0,3&nbsp;%'''||'''0,3&nbsp;%'''||'''0,3&nbsp;%'''||'''0,3&nbsp;%'''||'''0,2&nbsp;%'''
|}
 
== Адміністративний поділ ==
{{main|Адміністративно-територіальний поділ Республіки Саха}}
[[Файл:Sakha Republic Municipal Divisions.PNG|450px|right|thumb|Карта адміністративного поділу Республіки Саха (Якутія).<br /> Червоним виділена територія міських округів "«Якутськ» і «Жатай».]]
{| class="wikitable sortable"
|-
! № на <br />карте
! Українська назва
! [[Якутська мова|Якутська]] назва
! Код [[ЗКАТО]]
! Населення, <br /> тис. жит.
! Територія, <br /> тис. км²
! Щільність, <br /> люд./км²
! Адміністративний <br /> центр
|+
|- bgcolor="#e6eaec"
Рядок 1075 ⟶ 1080:
| 98 401 554 000
| align=right| 9,1
| align=right|
| align=right|
| align=center |
|-class="shadow"
Рядок 1084 ⟶ 1089:
| 98 401 000 000
| align=right| 274,9
| align=right|
| align=right|
| align=center |
|+
Рядок 1196 ⟶ 1201:
| align=right| 3,98
| align=right| 140,2
| align=right|
| align=center | [[Жиганськ]]
|-
Рядок 1232 ⟶ 1237:
| align=right| 86,0
| align=right| 165,8
| align=right|
| align=center | [[Мирний (Якутія)|Мирний]]
|-
Рядок 1256 ⟶ 1261:
| [[Нерюнгринський улус|Нерюнгринський]]
| Нүөрүҥгүрү улууhа
|
| align=right| 85,8
| align=right| 93,0
Рядок 1277 ⟶ 1282:
| align=right| 25,9
| align=right| 52,4
| align=right|
| align=center | [[Нюрба]]
|-
Рядок 1286 ⟶ 1291:
| align=right| 13,4
| align=right| 92,2
| align=right|
| align=center | [[Усть-Нера]]
|-
Рядок 1295 ⟶ 1300:
| align=right| 4,1
| align=right| 318,1
| align=right|
| align=center | [[Оленьок (село)|Оленьок]]
|-
Рядок 1358 ⟶ 1363:
| align=right| 10,6
| align=right| 95,3
| align=right|
| align=center | [[Усть-Мая]]
|-
Рядок 1376 ⟶ 1381:
| align=right| 34,7
| align=right| 24,7
| align=right|
| align=center | [[Покровськ (Якутія)|Покровськ]]
|-
Рядок 1416 ⟶ 1421:
У Республіці Саха розвивається [[туризм]].
[[Файл:Udachnaya pipe.JPG|міні|праворуч|250пкс|Вид [[Кімберлітова трубка|кімберлітової трубки]] [[Удачна (кімберлітова трубка)|Удачна]] з повітря]]
 
=== Промисловість ===
[[Промисловість]] Якутії орієнтована на видобуток і збагачення сировини, тому що республіка багата природними ресурсами. На території Якутії знаходиться найбільше в країні [[Ельконське уранове родовище]] з розвіданими запасами близько 344 тис. тонн. [[Південно-Алданський залізорудний район]]&nbsp;— важлива база для формування Південно-Якутського територіально-виробничого комплексу.
 
'''Основні сектори промисловості:'''
* [[Кольорова металургія]], переважно [[алмаз]]и й [[золото]] («Золото Якутії», «Алданзолото») (90&nbsp;% усіх російських алмазів і 24&nbsp;% золота добувається в Якутії). Акціонерна компанія «[[АЛРОСА]]»&nbsp;— найбільший у світі виробник алмазів; друге місце у світі за обсягом продажів
* [[Вугільна промисловість]] («Якутуголь»)
* Виробництво будівельних матеріалів
* Лісова (10&nbsp;% від загальноросійської) й [[деревообробна промисловість]]
* Машиноремонт
* Легка й [[харчова промисловість]]
Рядок 1450 ⟶ 1456:
 
== Культура ==
 
=== Свята Якутії ===
Крім загальноросійських державних офіційних свят, у Якутії відзначаються республіканські державні свята:
Рядок 1463 ⟶ 1470:
* [[2607 Якутія]]&nbsp;— астероїд, названий на честь території<ref>{{DMPN}}</ref>.
* [[Якутські імена]]
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Республіка_Саха