|
}}
'''Оле́ша''' — [[село]] [[Тлумацький район|Тлумацького району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. лежить у долині, за 4 км від Дністра, за 16 км від районного центру, до залізничної станції Івано-Франківськ — 39 км. Населення — 1925 чоловік. Сільраді підпорядковане село Соколівка. Засноване 1441 р.{{Джерело?}}
== Історія ==
Село Олеша вперше згадується у Галицько-Волинському літопису 1205—1292 pp. Селяни Олеші разом з жителями навколишніх сіл і міст під проводом полковника Я. Поповича з Тлумача і сотника О. Чевадського з Олеші брали участь у визвольній війні 1648—1654 років.
У 1934-19391934—1939 рр. село було центром [[Ґміна Олєша|об’єднаноїоб'єднаної сільської ґміни Олєша]] [[Тлумацький повіт|Тлумацького повіту]].
У 1939 році в Олеші проживало 4 300 мешканців, з них 4 150 українців-грекокатоликів, 120 [[латинники|українців-римокатоликів]], 20 поляків і 10 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939]. — Вісбаден, 1983. — с. 93.</ref>
Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Олешинська сільська рада передана з [[Отинянський район|Отинянського району]] до [[Обертинський район|Обертинського району]].
У селі — середня школа, клуб, 2 бібліотеки, лікувальна амбулаторія; універмаг, павільйон побутового обслуговування. Вищу й середню освіту здобули 360 жителів села. Тракторист П. Д. Українець був делегатом III Всесоюзного з'їзду колгоспників. ▼
▲У селі — середня школа, клуб, 2 бібліотеки, лікувальна амбулаторія; універмаг, павільйон побутового обслуговування. Вищу й середню освіту здобули 360 жителів села. Тракторист П. Д. Українець був делегатом III Всесоюзного з'їзду колгоспників.
== Церква ==
'''Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938.
13.Олеша Село. Парохія. Церква Арх. Михаїла, дер., вист. 1900 р. вимальована в рр. 1936 і 1937 - — Патрон: Преосвященний Ординаріят. - — Парох: о. Корнель Сильвестр Стрийський, род. 1878, рукоп. 1908, інс. 1925, жен. - — Ч. д. гр.-кат. 5671, лат. 105, жид. 5. - — Школа 7-клясова, утраквістична. Брацтво звичайне і Неустанної Помочі П. Д. М., членів 650. При церкві Хрестна дорога. - — Воєвід. Станиславів, Суд, Каса скарб., телґ. і зал. Товмач 11 км, пошта Олеша к. Товмача.
[[УГКЦ|Греко-католицька]] церква згоріла 17 лютого 2002 р.
З 1991 р. і до часу згорання була в юрисдикції [[УГКЦ]].
Громада почала будувати нову церкву. 11 листопада 2012 р. Правлячий Архієрей [[Коломийська єпархія УГКЦ|Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ]] єпископ [[Микола Сімкайло|Миколай Сімкайло]] освятив новозбудовану церкву Святого [[Архистратиг Михаїл|Архистратига Михаїла]]. ▼
[[Настоятель]] о. Віталій Павлюк.
[[Православ'я|Православна]] [[церква]] [[Архистратиг Михаїл|Архистратига Михаїла]].
Розпочато будівництво 1993 р.
Освячена 16.09.2001 р., Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким [[Андрій (Абрамчук)|Андрієм (Абрамчуком)]].
▲[[УГКЦ|Греко-католицька]] церква згоріла 17 лютого 2002 р. З 1991 р. і до часу згорання була в юрисдикції [[УГКЦ]]. Громада почала будувати нову церкву. 11 листопада 2012 р. Правлячий Архієрей [[Коломийська єпархія УГКЦ|Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ]] єпископ [[Микола Сімкайло|Миколай Сімкайло]] освятив новозбудовану церкву Святого [[Архистратиг Михаїл|Архистратига Михаїла]] ([[настоятель]] — о. Віталій Павлюк).
Належить до [[Івано-Франківська єпархія УПЦ КП|Івано-Франківської єпархії УПЦ КП]].
[[Православ'я|Православна]] [[церква]] [[Архистратиг Михаїл|Архистратига Михаїла]]. Розпочато будівництво 1993 р. Освячена 16.09.2001 р., Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким [[Андрій (Абрамчук)|Андрієм (Абрамчуком)]]. Належить до [[Івано-Франківська єпархія УПЦ КП|Івано-Франківської єпархії УПЦ КП]]. Настоятель [[протоієрей|прот.]] Михайло Кирик.
Настоятель [[протоієрей|прот.]] Михайло Кирик.
== Священики ==
'''* о. Йосип Кисилевський народився 1856 р.
батько: Микола Кисілевський нар. 9 травня 1813 пом. 11 лютого 1886
мати: Вікторія Бобровська нар. 1823 пом. 23 грудня 1908
дружина: Анна Соневицька нар. 1865 пом. 1946
1885 посвята у духовний сан священика.
1891 народження дитини: Ірина Кисілевська (Величковська) нар. 1891
1893 народження дитини: Мирон Андрій Кисілевський нар. 1893 пом. 1975
1897 народження дитини: Марія Дарія Кисілевська (Попенюк) нар. 1897 пом. 1983
1899 народження дитини: Ярослав Кисілевський нар. 5 липня 1899 пом. 16 серпня 1988
з 1905 до 1910 с. Олеша, Товмацький повіт, парох
Помер 17 березня 1910 р. с. Олеша, Товмацький повіт
'''* о. Корнилій-Сильвестр Стрийський'''
народився 1878 р., [[хіротонія|рукоположений]] 1908 р., згідно Шематизму Станіславівської єпархії за 1938 рік
'''* о. Тадей Сурак''' народився 11.02.1938 р. с. [[Кутище (Тлумацький район)|Кутище]]. Помер 15.03.2003 р.
'''* о. Михайло Завойський'''
'''* о. [[Луцький Іван Михайлович|Іван Луцький]]
'''* о. Ярослав Дерлиця''' народився 1895 р.
Батько: Микола Дерлиця нар. 23 квітня 1866 р. пом. 14 березня 1934 р.
Мати: Теодора Долинська (Дерлиця) пом. до 1914 р.
1928 висвячений в сан священика:
з 1931 до 1938 служіння: с. Тумир, Галицький повіт, парох
1975 р. помер похований на сільському цвинтарі с. Олеша.
'''* о. Йосип Вірста'''
'''* о. [[Петро Різун]]''' народився 27 липня 1955 р. в с. [[Вовчківці (Снятинський район)|Вовчківці]], Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. в сім’їсім'ї Різуна Василя Ільковича 1931 р. н. і Різун (Тимофійчук) Ольги Петрівної 1934 р. н.
1 вересня 1962 р. пішов в перший клас Вовчківської середньої школи, яку закінчив 1972 р.
З 1972 до 1975 р. працював в Заболотівському тютюново-ферментаційному заводі. З юності відчув поклик до священства піти шляхом свого діда [[священик|священика]]а Петра Тимофійчука.
В 1975 р. поступив із великими труднощами (переслідування з боку безбожної комуністично-атеїстичної влади) в Ленінградську Духовну семінарію, маючи чудовий голос був [[канонарх|канонархом]]ом в семінарському хорі. Духовну семінарію закінчив в 1979 р.
31 липня 1977 р. одружився із Кознюк Марією Василівною 5 березня 1958 р. н.
18 грудня 1977 р. архієпископом Виборзьким Кирилом (Ґундяєвим) - — ректором Ленінградської Духовної академії і семінарії - — висвячений в сан [[диякон]]а.
2 липня 1978 р. архієпископом Тихвинським Мелітоном (Соловйовим) висвячений в сан [[священик]]а.
17 липня 1978 р. направлений другим священиком до с. Красне (околиці м. Ленінграда) на богослужбову практику.
26 серпня 1978 р. народилася старша дочка Олександра.
18 грудня 1978 р. переведений на екстернатну форму навчання в Духовній семінарії, відправлений в розпорядження архієпископа Івано-Франківського і Коломийського Йосипа (Савраша) на пастирське служіння в Івано-Франківській єпархії.
2 січня 1979 року настоятель церкви с. [[Острівець]] , [[Вікно]], [[Росохач (Городенківський район)|Росохач]], [[Прикмище]], [[Горигляди]] Городенківського р-ну, там служив до червня 1980 року.
'''З 13 серпня 1980 р. [[настоятель]] [[церква|церкви]] [[Архистратиг Михаїл|Архистратига Михаїла]]
с. Олеша Тлумацького р-ну, з правом задовольняти релігійні потреби віруючих сіл: [[Одаїв]], [[Долина]], [[Будзин]], [[Делева]], [[Ісаків]], [[Сокирчин]], [[Петрів]], [[Озеряни]].
1981 р. до свята Воскресіння Христового архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Йосипом (Саврашем) нагороджений камилавкою.
4 листопада 1981 р. народилася друга дочка Надія.
21 березня 1984 р. архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Макарієм (Свистуном) нагороджений наперсним золотим хрестом.
22 січня 1990 р. на зібранні духовенства в м. Галич підтримав перехід із РПЦ в УАПЦ.
14 квітня 1991 р. архієпископом Івано-Франківським і Коломийським [[Андрій (Абрамчук)|Андрієм (Абрамчуком)]] нагороджений золотим хрестом з прикрасами.
13 червня 1995 р. митрополитом Івано-Франківським і Галицьким [[Андрій (Абрамчук)|Андрієм (Абрамчуком)]] нагороджений [[митра|митрою]].
13 серпня – — 15 вересня 2000 р. переніс перший інфаркт.
16 вересня 2001 р. з нагоди освячення церкви Арх. Михаїла с. Олеша, митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Андрієм (Абрамчуком) нагороджений другим золотим хрестом з прикрасами.
15 лютого 2007 р. разом із громадою перейшов із юрисдикції [[УАПЦ]] в [[УПЦ КП]].
9 травня 2008 р. звільнений архієпископом Івано-Франківським і Галицьким [[Іоасаф (Василиків)|Іоасафом (Василиківим)]] із посади настоятеля церкви Арх. Михаїла с. Олеша і направлений настоятелем церкви [[Святий Миколай|Святого Миколая]] с. [[Новоселиця]] [[Снятин|Снятинського]]ського р-ну.
22 травня 2008 р. настоятель церкви [[Введення в Храм Пресвятої Діви Марії]] с. [[Новоселиця]] [[Снятин|Снятинського]]ського р-ну.
12 лютого 2011 р. раптово помер від другого інфаркту на 56 році життя. Похований 14 лютого в рідному с. Вовчківці на сільському цвинтарі.
'''* о. Василь Ткачук''' (28.08.1980 р.н. с. [[Задубрівці]] [[Снятин|Снятинського]]ського р-ну. [[настоятель]] із 9.05.2008 р по 20.02. 2011 р.
'''* о. Михайло Кирик''' [[настоятель]] із 20.02.2011 р.
=== Громадські діячі ===
* [[Пилипів Дмитро]] - — селянин, посол до Галицького сейму 2-го скликання.<ref>''І.Чорновол.'' 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.173</ref>
== Примітки ==
| 