Відкрити головне меню

Зміни

у польському розділі назва аналогічна українській
|зображення_підпис=Коростенська міська рада
| поділ =
| населення = {{зменшення}} 64 256 (01.01.2017) <ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| площа = 42,31
| ref-площа =
}}
{{Otheruses}}
'''Ко́ростень''' (''Іскоростень'', {{SKPlang-orv|III|305|IskorośćИскоростень}})&nbsp;— місто обласного підпорядкування, адміністративний центр [[Коростенський район|Коростенського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]], великий [[Коростенський залізничний вузол|транспортний вузол]] [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної залізниці]].
 
Населення Коростеня&nbsp;— 64 тис. осіб.
# друга теорія стверджує, що назва міста походить від імені [[Язичництво|язичницького]] бога сонця [[Хорс|Корс (Хорс)]]&nbsp;— головного бога у більшості племен, що населяли дану територію, в тому числі древлян. Від Хорсу/Корсу, за цією теорією, також походять назви населених пунктів [[Корсунь]] і [[Коростишів]].
 
Прибічники другої теорії резонно наполягають на неможливості першої, оскільки дерево, з якого не знято кору, швидше піддається впливу руйнівних факторів, про що людство знає вже кілька десятків тисяч років, і тому навряд чи древляни ставили свої житла з неотесаної деревини. Втім, імовірно, що теорія про кору (т.&nbsp;зв. «корова́»), виникла лише в [[1970-ті|1970]]—[[1980-ті|80]]-х роках для оминання теми язичництва і богів.
 
== Географія ==
Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) її уряд і парламент ([[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]]), були змушені залишити Київ під час його окупації московськими військами. Перебували у Коростені протягом 14–15 лютого та 24–26 лютого 1918&nbsp;р. 25 лютого у Коростені постановою Центральної Ради було затверджено [[Герб України|Тризуб Святого Володимира]] як герб УНР. В період 14–27 лютого 1918&nbsp;р. у Коростені в різний час перебували частини Армії УНР: [[Гайдамацький кіш Слобідської України]] на чолі із [[Петлюра Симон Васильович|Симоном Петлюрою]], Окремий Запорізький загін на чолі з [[Прісовський Костянтин Адамович|Костянтином Прісовським]] та Курінь [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]] на чолі з [[Коновалець Євген Михайлович|Євгеном Коновальцем]]. З Коростеня ці частини 27 лютого пішли у наступ на Київ задля його звільнення від московських військ.
 
[[imageФайл:Бублик-Кузьма-Павлович-2.jpg|200px|thumb|Кузьма Павлович Бублик (1901–19251901—1925), уродженець Полтавщини, український червоний козак, учасник подій 1917–1920-х рр., журналіст, громадський і профспілковий діяч, на фото він секретар комсомолу у Коростені, 1921 рік]]
 
7 листопада 1921&nbsp;р. під час [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]] Коростень, зайнятий підрозділами 395-го стрілецького полку 132-ї бригади 44-ї стрілецької дивізії московських військ, [[Бій за Коростень (1921)|спробувала здобути]] [[Волинська повстанська група|Волинська група]] (командувач&nbsp;— [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрій Тютюнник]]) [[Повстанська армія УНР|Повстанчої армії УНР]]. Початок виправи був вдалий. Українські війська, несподівано напавши на Коростень, здобули станцію. Проте неузгодженість у діях різних відділів і велика чисельна перевага ворога не дала можливості розвинути цей успіх. Українські війська змушені були відступити з міста. У боях особливо відзначилися [[Ремболович Іван Семенович|Іван Ремболович]], Семен Хмара-Харченко та Микола Тобілевич. Загинув сотник [[Стефанишин Володимир Іванович|Володимир Стефанишин]].
! українська&nbsp;мова !! російська
|- bgcolor="#f7f9ff"
| align=center|86,69&nbsp;%
| align=center|12,73&nbsp;%
|}
 
 
== Адміністративний устрій ==
Місто не має внутрішнього поділу на адміністративні райони. Проте в межах міста існує багато мікрорайонів, частина з яких є колишніми селами, включеними до складу міста.
 
Мікрорайони Коростеня: Бровар, Військове містечко, Вокзал, Житомирське, Київський масив, Ковельський парк, Коростень-Подільський, Мирний (інша назва &nbsp;— Щебзавод), Південний Пост, Пашини, Фрунзе, Цегельний, Черемушки, Чигирі, Чолівка.
 
== Освіта ==
* ЗОШ І–ІІІ ступенів №&nbsp;2;
* ЗОШ І–ІІІ ступенів №&nbsp;3
* Коростенська міська гімназія №4№&nbsp;4;
* ЗОШ І–ІІІ ступенів №&nbsp;5;
* Міський ліцей (школа №&nbsp;6);
* музей ВАТ «Хіммаш»;
* музей локомотивного депо залізничної станції «Коростень»;
* кімната-музей міської гімназії №7№&nbsp;7, присвячена Другій світовій війні;
* етнографічна кімната ЗОШ №&nbsp;5.
 
== Джерела і посилання ==
{{commonscat|Korosten}}
* ''В. &nbsp;В. &nbsp;Москаленко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1462 Коростень] // {{ЕСУ}}
* Коростень // {{УРЕ}}
* ''Вирський Д. С.'' Коростень // {{ЕІУ/5}}, стор. 182–183182—183
* [http://korosten.in.ua Офіційний сайт міста Коростень]
* Коростень. Туристичний інформатор., Коростень: «Тріада С», 2009 (?)