Готфрід Вільгельм Лейбніц: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Винаходи: вікіфікація
Рядок 108:
== Винаходи ==
 
1673 року, після знайомства з [[Християн Гюйгенс|Християном Гюйгенсом]], Лейбніц створив механічний калькулятор ([[арифмометр]]), що виконує додавання, віднімання, множення і ділення чисел, а також добування коренів і піднесення до степеня.<ref name="Кольера">''Энциклопедия Кольера''.&nbsp;— Открытое общество. 2000. {{ref-ru}}</ref> У [[машина Лейбніца|машині Лейбніца]] використовувався принцип зв'язаних кілець підсумовуючої [[машина Паскаля|машини Паскаля]], але Лейбніц ввів у неї рухомий елемент (прототип каретки настільного [[калькулятор]]а), що дозволив прискорити повторення операції додавання, необхідне при перемножуванні чисел. Замість коліщат і приводів у машині Лейбніца використовувалися циліндри з нанесеними на них цифрами. Кожен циліндр мав дев'ять рядів виступів або зубців. При цьому перший ряд містив один виступ, другий ряд&nbsp;— два виступи і так аж до дев'ятого ряду, що містив відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були рухомими.
 
Спеціально для своєї машини Лейбніц застосував систему числення, що використовує дві цифри: 0 і 1. Принцип двійкової системи числення Лейбніц пояснював на прикладі коробочки з отворами: відкритий отвір означає 1, закритий&nbsp;— 0. Одиниця позначалася кулею, що випала, нуль&nbsp;— відсутністю кулі. [[Двійкова система числення]] Лейбніца знайшла згодом застосування в автоматичних обчислювальних пристроях.
Машина була продемонстрована у Французькій академії наук і лондонському Королівському товаристві.<ref name="Кольера" />
 
Лейбніц підказав [[Дені Папен|Дені Папену]] конструкцію [[Парова машина|парової машини]] (циліндр і поршень). Сам Готфрід Лейбніц із перемінним успіхом намагався створити парову помпу на рубежі XVII і XVIII століть поряд з Християном Гюйгенсом.<ref>''Семенов Н. М.'' Пыхтящий двигатель прогресса. «Вокруг света», 2008. {{ref-ru}}</ref>
 
Лейбніц міг за тиждень запропонувати з півдюжини геніальних ідей: від підводного човна до абсолютно нової форми годинника, від новаторської моделі ліхтарика до воза, який міг рухатися з такою ж швидкістю, як і сучасні автомобілі (навіть у часи, коли дороги являли собою колійні шляхи), однак жоден з цих винаходів так і не був завершений.<ref name=tin-vek>[http://www.tin-vek.ru/filosofa-482.html Деятели философии. Жизнь и труды Лейбница] {{ref-ru}}</ref> Як інженер, Лейбніц працював над обчислювальними машинами, годинниками і навіть над обладнанням для гірничодобувної промисловості. Як бібліотекар, він в цілому винайшов сучасне уявлення про [[Бібліотечний каталог|каталогізацію]].<ref name=iep>[http://www.iep.utm.edu/leib-met/ Internet Encyclopedia of Philosophy: «Leibniz: Metaphysics»] {{ref-en}}</ref>
 
Попри те, що проект осушування [[Копальня|копалень]] у горах Гарца у 1678—1684&nbsp;р.р. зазнав невдачі, під час його виконання Лейбніц розробив чимало конструкцій [[вітряк]]ів, [[Помпа (техніка)|помп]] та інших механізмів. До того ж, завдяки накопиченим спостереженням Лейбніц перетворився на експерта з [[геологія|геології]], сформулювавши гіпотезу, що Земля спочатку була розплавленою.
Серед винаходів Лейбніца можна також відзначити: