Відкрити головне меню

Зміни

27 байтів додано ,  1 рік тому
[[Файл:Civitas Chełmensis in Russia.png|thumb|праворуч|200пкс|[[Раковецький Теодор|Теодор Раковецький]]. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації [[Холмська ікона Божої Матері|ікони Холмської Богородиці]], [[1780]] рік. Латинська фраза «Civitas Chełmensis in Russia» перекладається як «Місто Холм на Русі».]]
Під час воєн за їх спадщину між [[Литва|Литвою]], [[Польща|Польщею]] й [[Угорщина|Угорщиною]] та місцевими боярами, Холм багато потерпів і [[1387]] року остаточно перейшов до володінь Польщі. Холмщину під своє панування взяв безпосередньо новий польський король Ягайло. З цим настав нарешті край військовій руїні. Від цього часу місто становило центр Холмської землі (Холмщини): яка об'єднувала поміж іншим Красностав, Грубешів, Реювець та Замостя. Незважаючи на те що Холмщина входила до Руського воєводства (з центром у Львові), вона мала автономію, яка дорівнювала такій для воєводства, зокрема вислала окремого депутата до сейму. На прохання міщан 7 січня [[1392]] р. на замку в [[Любомль|Любомлі]] Ягайло видав Холму привілей на [[Магдебурзьке право]] — «''перенесення міста з права польського і руського''». В привілеї мешканців Холма Ягайло згадує в такій послідовності: німці, поляки та русини. І найімовірніше це не означало домінування іноземців, але їх вищий соціальний статус. Локація Холму була настільки вдалою тож в 1400 р. король Ягайло довірив холм'янину Бартоломею локацію Грубешова. Сучасна площа Лучковського є чи не єдиною пам'яткою того часу. Адже і після локації Холм використовував вуличну сітку, яка склалася в XIII ст. Вже в XVII ст. існувала вулиця Люблінська. В межах міста ця вулиця розширювалася і створювала власне цей ринок. В XVII ст. з'явилися назви й інших звивистих міських вулиць — Собача, Брестська, Блонська, Пивоварська, Велика. Забудова міста була дерев'яною. При ринку в межах укріплень було біля 120 ділянок. Дерев'яними були також церкви, костели та синагога. Інвестиції в окраїнні (українні) міста Холмщини були дуже скромними, зважаючи на довгий час пануючу тут нестабільність. Втім, Холмщина опинилася на торговельних шляхах з генуезьких колоній в Криму до західної Європи та узбережжя Балтійського моря. Головна дорога з Володимира вела через Буг до Холма, а далі до Любліна та Казимира Дольного на Віслі. Поступово зростало значення Холма і на шляху з Дрогобича через Любачів та Грубешів до Підляшшя, яке в 1446 р. остаточно відійшло до Великого князівства Литовського. З середини [[XV століття]] збільшилося економічне значення Холма, головним чином, торгівля. У другій половині XV ст. Холм населяло 1000 чоловік, були то русини, поляки та євреї, а також в невеликій кількості німці. І якщо русини переважно займалися сільським господарством чи ремеслом, поляки — складали адміністративно-управлінський апарат то євреї та німці освоювали торгівлю. В місці відбувався розвиток цехової справи: пекарі, різники та шевці. Працювали водні млини, п'ятничні торги та річні ярмарки. Суттєву небезпеку для міста становили татарські напади, такі як напад 1499 р., що призвів до втрати половини мешканців.
[[Файл:Uscilugska-brama-cholm.jpg|альт=Устілузька брама на Високій гірці в Холмі, збудована в XVI ст. Перебудована пізніше в стилі бароко. |міні|Устілузькаправоруч|200пкс|Устилузька брама на Високій гірці в Холмі, збудована в XVI ст. Перебудована пізніше в стилі бароко. 2009 р.]]
Незважаючи на тиск католицизму (сюди висилали найкращі католицькі кадри, а в 1456&nbsp;р. в місті вже перебували домініканці) Холм став столицею православного єпископства на землях Холмщини та Підляшшя і довгий час був висунутим на захід осередком духовенства цього обряду. А католицьке єпископство тут не прижилося і було перенесено до [[Щекарів|Щекарев]]<nowiki/>а-[[Красностав (Польща)|Красноставу]]. На початку XV&nbsp;ст. будівля Данилової церкви на Гірці розвалилася. Церква була відновлена єпископом Філаретом Тарновським (Облазницьким) який був холмським єпископом в 1507—1533&nbsp;рр. В цей час вона була зменшена в розмірах. Довелося розібрати частину з заходу та звести нові стіни. В 1573&nbsp;р. до церкви добудували дерев'яний бабинець, дах перекрили новим ґонтом і добудували дзвіницю. Кафедра далі виконувала свої функції. Мешканці міста&nbsp;— русини підтримували свою святиню фінансами та землями. Зокрема, 16 липня 1456&nbsp;р. на користь холмського собору було організовано медову данину. Окрім головного храму, вже на початку XV&nbsp;ст. в Холмі згадується церква Св. Параскеви (1428), Св. Миколая (1428), Успенська (1428), та народження Христа під замком (1576). Де вони знаходилися? Вказується, що на північ від ринку знаходилося Брестське передмістя з єпископським ринком, поблизу якого стояли Успенська церква та церква Параскеви. Наразі це місце локалізують районом сучасної церкви Іоанна Богослова. Щодо церкви св. Параскеви (П'ятницька) відомо, що вона виникла у XV&nbsp;ст. на тутешньому передмісті Оболонь (колишніх заплавних луках річки Угерки). Вперше священики П'ятницької церкви о. Терентій та о. Партенон згадуються у документах 1428&nbsp;р. У документі&nbsp;— скарзі владики Леонтія 1581&nbsp;р. про відмову сплати священиками церковних податків згадується парох о. Іван, а у документах 1602&nbsp;р.&nbsp;— о. Григорій. Імовірно ця церква стояла на сучасному перехресті вул. Оболонської та Міцкевича, так як збереглося свідчення що саме на місці старої церкви під час російського панування на Холмщині було збудовано нову. 4 червня 1578&nbsp;р. Холм разом з церквами та укріпленнями знищила пожежа. Тоді вцілів тільки замок та руський монастир на гірці з Даниловою церквою. У 1596&nbsp;р. холмський єпископ Діонісій Збіруйський прийняв у Холмі [[Берестейська унія|Берестейську унію]].
 
144 794

редагування