Кореїз: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: cs:Koreiz
Ilyaroz (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Картка:Смт|
| назва = Кореїз
| герб =
| область = [[Республіка Крим]]
| опис герба =
| район = [[Ялтинська міськрада]]
| прапор | засновано =
| статус опис прапора = [[1930]]
| область = [[Республіка Крим]]
| населення = 6320
| район = [[Ялтинська міськрада]]
| щільність = 525
| рада = Кореїзька селищна рада <ref>[http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/z7502/A005?rdat1=17.02.2009&rf7571=1295 смт Кореїз Автономна Республіка Крим, м Ялта]</ref>
| поштовий індекс = 98670
| код КОАТУУ = 111947100
| телефонний код = 654
| розташування = Yalta-Koreiz locator map.png
| координати = {{Координати ГМ|44|26|N|34|05|E|scale:100000}}
| опис розташування = Кореїз на мапі Ялтинської міськради
| адреса = смт. Кореїз, вул.. Севастопольське шосе, 27
| mapx =
}}
| mapy =
'''Кореї́з''' ({{lang-ru|Кореиз}}, {{lang-crh|Koreiz}}) - селище міського типу Ялтинської міської ради [[АР Крим]].
| засноване =
Знаходиться в центральній частині Південного берега Криму, в 20 [[км]]. на захід від Ялти і в 110 від [[Сімферополь|Сімферополя]], на березі Чорного моря, на півночі упирається в гори [[Ай-Петрі]], на сході межує з смт. [[Гаспра]], на заході - з м. [[Алупка]].
| перша згадка =
Площа - 1203 га.
| населення = =6320
Населення – 6,3 тис. чоловік, в т.ч.: росіян і українців - 98%, кримських татар - 1%, представників інших національностей - 1%.
| площа =12,03
Має автобусне і морське споучення з Ялтою і Севастополем і морське - з Алупкою.
| статус =[[1930]]
Центр селищної ради.
| магдебурзьке право =
Складові частини смт. - Нижній Місхор і Верхній Місхор.
| агломерація =
| щільність = =525
| поштовий індекс = 98670
| телефонний код = =654
| висота =
| ref-висота =
| водойма =
| катойконіми =
| координати = {{Координати ГМ|44|26|N|34|05|E|scale:10000030000}}
| ref-area =
| станція =
| відстань =
| фізична р =
| залізниця р =
| автошлях р =
| фізична о =
| ref-фізична о =
| залізниця о =
| автошлях о =
| схема =
| адреса = смт. Кореїз, вул.. Севастопольське шосе, 27
| голова =
}}
'''Кореї́з''' ({{lang-ru|Кореиз}}, {{lang-crh|Koreiz}}) - селище міського типу Ялтинської міської ради [[АР Крим]]. Центр селищної ради.
Знаходиться в центральній частині Південного берега Криму, в 20 [[км]]. на захід від Ялти і в 110 від [[Сімферополь|Сімферополя]], на березі Чорного моря, на півночі упирається в гори [[Ай-Петрі]], на сході межує з смт. [[Гаспра]], на заході - з м. [[Алупка]]. Має автобусне і морське споучення з Ялтою і Севастополем і морське - з Алупкою. Складові частини смт. - Нижній Місхор і Верхній Місхор.
==Населення==
Населення – 6,3 тис. чоловік, в т.ч.: росіян і українців - 98%, кримських татар - 1%, представників інших національностей - 1%.
 
==Історія==
Перші письмові згадки про поселення в даній місцевості датуються VIII ст. Тоді тут вже існували невеликі поселення, стародавнішим з яких було Кореїз - Куреїз, Хореїз, Кюреїз. До цього ж періоду відноситься і історія заснування Місхора (від грецького слова “Меси«Меси-хора”хора» - середнє село або “Місихора”«Місихора» - половина села).
 
До приєднання Криму до Російської імперії територія селища була малозаселеною. Починаючи з середини XIX ст. тут будуються великі маєтки: палац А.Голициної, міністра внутрішніх справ Наришкіна в Місхорі, палац “Дюльбер”«Дюльбер» та інші.
 
З [[1922]] р. Кореїз - курортне селище, де побували І.Арманд, К.Цеткін, Д.Ібаррурі, Г.Дімітров, Г.Полліт, Хо Ші Мін, А.Цветаєва і ін.
 
У [[1922]] р. тут на базі декількох маєтків відкрився сезонний будинок відпочинку. Центром його стала колишня дача То[[км]]акових - “Нюра”«Нюра», зруйнована під час другої світової війни. Дача “Нюра”«Нюра» входила до складу маєтку “Олеїз”«Олеїз», який належав сибірському купцю І.То[[км]]акову. На засоби То[[км]]акова в селищі були побудовані: лікарня, школа, народний будинок (нині Кореїзській клуб), в якому свого часу виступали: А.Чехов, Л.Толстой, Ф.Шаляпін, О.Горький. В “Олеїзі”«Олеїзі» побували І.Купрін, Л.Андреєв, М.Ермолова, С.Рахманінов. З 1901 р. на дачі “Нюра”«Нюра» поселився О.Горький з сім'єю .
 
У [[1924]] р. в Кореїзі відкритий санаторій “Ай«Ай-Петрі”Петрі» (колишня назва “Комунари”«Комунари»), установлений на базі колишнього дворянського особняка першої половини XIX ст. і дач фабриканта С.Морозова. В Кореїзському палаці, який до більшовицького перевороту належав князям Юсуповим, в 1945 р. розміщувалася радянська делегація, яка брала участь в Ялтинській конференції, в 1925-1926 рр. відпочивав Ф.Дзержинський. В 50-х рр. ХХ ст. два населені пункти Місхор і Кореїз були адміністративно об'єднані.
==Пам’ятники==
На території селища розташований пам'ятник садово-паркової архітектури Місхорський парк (кінець XVIII - почало XIX ст.), архітектура - палац “Дюльбер”«Дюльбер» (1895-1897 рр.), Корєїзській палац, скульптурна група початку ХХ ст. (скульптор А.Адамсон).
==Природно-ресурсний потенціал==
Субтропічний клімат, море, ліс і гори.
==Економіка==
Основні підприємства селища: санаторно-курортний комплекс; відділення “Кореїз”«Кореїз» винрадгоспа “Лівадія”«Лівадія»; ГСУ-44; автобаза МО України.
==Соціальна сфера==
У селищі - 1 загальноосвітня школа, дитячий комбінат; лікарня, поліклініка, 12 санаторіїв, пансіонати і будинків відпочинку; клуб, кінотеатр, художній колектив санаторію “Білорусія”«Білорусія», дитяча художня школа, 2 будинки-музеї - диригента Рахліна і Палац-музей Юсупова; зона відпочинку - Місхорській парк, сосновий і маслинові гаї, паркові зони курортних установ, набережна “Русалка”«Русалка»; релігійні общини: УПЦ (МП), мусульманська, вірменська, євангельських християн-баптистів.
== Примітки ==
 
{{reflist}}
{{Ялта}}
{{Населені пункти АР Крим}}