При Володимирі лівобережжя [[Наддніпрянська Україна#Середня Наддніпрянщина|Середнього подніпровПодніпров'я]] становило єдне ціле з [[Київська земля|Київською землею]], а в багатьох уділах правили його сини. Спроба поділити землі по Дніпру була здійснена [[Мстислав Хоробрий|Мстиславом Хоробрим]] за часів [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. 1024-го Мстислав зайняв [[Чернігів]], і після [[Лиственська битва|Лиственської битви]] Ярослав, до смерті супротивника (1036), був вимушений поступитися чернігівсько-переяславськими землями. Виокремлення Переяславського князівства відбулося опісля смерті Ярослава (1054-го року) згідно заповіту котрого його очолив [[Всеволод Ярославич|Всеволод]], а [[Чернігівське князівство|Чернігівське ]] [[Святослав Ярославич|Святослав]]. Значною мірою цьому сприяло устремління переяславського боярства до незалежності від Чернігова, що було вигідно Києву. Іншим поважним фактором була необхідність наявності князівства яке на регулярній основі займалося б організацією супротиву [[Русько-половецькі війни|половецьким вторгненням]]{{sfn|Кучера|1975|с=118-144}}.
В сер. XII ст., під час боротьби [[Юрій Долгорукий|Юрія I Долгорукого]] проти [[Ізяслав Мстиславич|Ізяслава II Мстиславича]] за Київ, Переяславське князівство переходило з рук у руки, поки не було закріплене за нащадками Юрія.
