Биківка: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Induktorx (обговорення | внесок)
Рядок 58:
У жовтні 1935 року із села Биківка до [[Харківська область|Харківської області]], на основі компроментуючих матеріалів [[НКВС]], [[Ешелон (транспортний)|ешелоном]] було виселено 8 польських родин (37 осіб). Серед виселених 10 осіб чоловічої статі, 13 жіночої, 14 дітей. Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з [[Київська область|Київської]] і [[Чернігівська область|Чернігівської]] областей<ref>{{книга|автор=Стронський Г.|заголовок=Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки|місце=Тернопіль|видавництво=|рік=1992|сторінок=36}}</ref>{{sfn|Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша|2006|с=21-22}}.
 
У липні 1941 Биківку звільненоокупували відгітлерівські сталіністіввійська. Усіх жителів єврейського походження заарештовано і відправлено у табориконцтабори. 1943 сюди повернулися сталінськірадянські війська, алеа вже з 1949 у СССРСРСР також почалася активна антиєврейська кампанія.
 
1952 селище було радіофіковане та електрофіковане.
Рядок 68:
У селищі діє римо-католицький костел та православна церква.
 
Биківській селищній раді піпорядкованіпідпорядковані села [[Товща]] та [[Сарнівка (Романівський район)|Сарнівка]]. Селище оточено навколишнімигустими лісами, які давали людям і тепло, і харчування, і укриття в тяжкі роки 1932-33 та 1941—1945&nbsp;р.р. Земля тут малородюча, ґрунт піщаний, але пісок&nbsp;— високої якості, що давало можливість випускати якісні вироби місцевиммісцевому склозаводомсклозаводу.
 
== Населення ==
Рядок 91:
== Історія Биківського склозаводу ==
 
Склозавод був заснований у [[1852]] році Ігнатом Карповичем Можаровським, який побудував невеличке підприємство, що випускало посуд для домашнього вжитку. Завод за часів [[СРСР]] забезпечував роботою понад 700 жителів Биківки та навколишніх сіл. За радянського періоду головною продукцією заводу був медичний посуд. Після розпаду союзуСоюзу, коли Україна оголосила себе незалежною державою, завод змінив профіль виробництва та почав випускати тару для алкогольних напоїв. З початку 90-х років завод втратив ринок збуту і почав занепадати. Чвари та судові тяганини співвласників припинили діяльність заводу.
 
Станом на початок [[2009]] року на території заводу залишились тільки руїни, все майно було розграбоване та вивезене за межі селища. Більшість мешканців селища, які з 14 років працювали на цьому заводі, зі сльозами на обличчі згадують, це могутнє і процвітаюче підприємство, яке давало їм безбідне існування. Починаючи з кінця XIX&nbsp;ст. біля заводу поселялися майстри-склодуви, які започаткували родинні династитії: Козакевичів, Муравських, Кінцелів, Чаплінських, Ярчевських, Куніцьких, Марцинкевичів, Блонських та інш., які продовжували професійну родинну справу також і поза межами Биківки&nbsp;— у Львові, Польщі та інш. місцях. ''http://www.roamearth.com/ru/destinations/Ukraine/711024/Bykivka-travel-guide.html''