Master of Puppets: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Tryhlav (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Доповнив перекладом з англійської та російської Вікіпедій |
||
Рядок 1:
{{редагую}}
{{Музичний альбом
Рядок 32:
Обкладинка була розроблена Metallica і Пітером Меншем та пофарбована Доном Бротігемом. На ній зображене кладовище з білих хрестів, обмежених послідовностями, якими керує пара рук в криваво-червоному небі. Замість видання синглу або кліпу в США для просування ''Master of Puppets'', Metallica вирушили у п'ятимісячний тур по США, виступали «на розігріві» перед виступами [[Оззі Осборн]]а. Європейський етап був скасований після смерті Бертона у вересні 1986 року і гурт повернувся додому для прослуховування нового басиста, яким зрештою став [[Джейсон Ньюстед]]. Metallica відмітили 20-ту річницю альбому в 2006 року, виконавши його повністю.
третій студійний альбом американського треш-метал гурту [[Metallica]], що вийшов 3 березня 1986 року на лейблі [[Elektra Records]]{{Ref+|''Master of Puppets'' — перший альбом гурту Metallica, що вийшов на мейджор-лейблі.|ком.}}. Робота над платівкою відбувалася в [[Копенгаген]]і в студії Sweet {{нп|Silence Studios||da|Sweet Silence Studios}} під керівництвом продюсера [[Флемінг Расмуссен|Флеммінга Расмуссена]]. ''Master of Puppets'' — останній альбом гурту, в записі якого взяв участь бас-гітарист [[Кліфф Бертон]], який трагічно загинув під час гастролей музикантів у [[Швеція|Швеції]]. Лонгплей дістався 29-го місця в чарті [[Billboard 200|Billboard]] і став першим альбомом у стилі [[треш-метал]], який відзначився «[[Сертифікація музичних записів|платиновим]]» сертифікатом. Загалом продажі альбому в США становлять понад 6 мільйонів екземплярів.
''Master of Puppets'' був високо оцінений критиками і увійшов у багато рейтингів найкращих записів всіх часів. Низка публіцистів, зокрема поза металічною спільнотою, особливо відзначали такі компоненти платівки, як музичний драйв, віртуозність виконання і глибину політизованих текстів. Лонгплей вважають наріжною роботою гурту в 1980-х і одним з найвпливовіших альбомів [[Традиційний хеві-метал|хеві-металу]]. Критики називають його вихід однією з причин загального зростання інтересу публіки до цього напрямку. Багато музикантів записували [[Кавер-версія|кавер-версії]] на пісні з цього альбому, а також вийшло кілька [[Триб'ют-альбом|триб'ютів]]. У 2016 році запис відзначили як «культурно, історично, і естетично значущий» та внесли до {{нп|Національний реєстр аудіозаписів|Національного реєстру аудіозаписів|en|National Recording Registry}} [[Бібліотека Конгресу|Бібліотеки Конгресу США]]{{Ref+|''Master of Puppets'' — перший металічний запис, який удостоївся вибору Бібліотеки Конгресу.|ком.}}.
Дизайн обкладинки гурт розробив спільно з {{нп|Пітер Менш|Пітером Меншом|en|Peter Mensch}}. Він відсилає до лейтмотиву альбому — маніпулювання людьми. У ході запису гурт багато експериментував і використовував досвід і напрацювання попередніх двох дисків, музиканти вдосконалювали й індивідуальну майстерність. Згодом гурт відмовився від агресивного промоушену альбому, зробивши ставку на інтенсивне багатомісячне турне, в американській частині якого виступав зокрема на розігріві в [[Оззі Осборн]]у. У розпал гастролей гурт був змушений скасувати європейську частину турне через загибель Кліффа Бертона. Музиканти повернулися до [[Лос-Анджелес]]а і провели проби нового басиста, вибравши [[Джейсон Ньюстед|Джейсона Ньюстеда]]. У 2006 році гурт неодноразово виконував альбом, приурочуючи це до ювілею запису.
== Передісторія ==
Записавши в 1983 році дебютний альбом ''[[Kill 'Em All]]'', гурт Metallica заклав основу для зародження жанру [[треш-метал]] з його агресивною музикою і повними жовчі текстами. Успіх платівки оживив американську андеграундну сцену, у гурту з'явилися послідовники, які почали записувати матеріал у подібному стилі<ref>{{cite web|url=https://rockhall.com/inductees/metallica/bio/|title=Metallica Biography|publisher=[[Rock and Roll Hall of Fame]]|accessdate=November 12, 2014}}</ref>. Другий диск Metallica, ''[[Ride the Lightning]]'', розширив кордони жанру — тексти пісень стали глибшими, а звучання покращилося завдяки зростанню якості продюсування. Цей альбом привернув увагу представника [[Велика четвірка лейблів звукозапису|великої четвірки лейблів]] [[Elektra Records]] Майкла Алаго, який уклав з гуртом угоду на вісім альбомів прямо під час турне на підтримку ''Ride the Lightning'' — восени 1984 року. 19 листопада диск перевийшов на лейблі Elektra, після чого гурт почав виступати на фестивалях і більших концертних майданчиках. Музиканти гастролювали залишок 1984 року, а також три квартали 1985-го. У цей період місце їх менеджера {{нп|Джон Зазула|Джона Зазули|en|Jon Zazula}} зайняли Кліфф Бернстайн і {{нп|Пітер Менш||en|Peter Mensch}} з агентства Q Prime. Влітку музиканти виступили на фестивалі [[Monsters of Rock]] разом з гуртами [[Bon Jovi]] і [[Ratt]]. Концерт проходив в англійському графстві [[Лестершир]] поблизу замку {{нп|Донінгтон-Касл||en|Castle Donington}} перед 70 тисячами глядачів<ref name="Guitar Gods">{{cite book|title=Guitar Gods: The 25 Players Who Made Rock History|author=Bob Gulla|year=2008|publisher=ABC-CLIO|page=103|isbn=0-313-35806-0}}</ref>. Зростальна популярність спонукала гурт приступити до запису альбому, який справить більше враження на аудиторію і критиків. Музиканти почали складати новий матеріал в середині 1985 року, барабанщик [[Ларс Ульріх]] і вокаліст [[Джеймс Гетфілд]] стали першими авторами пісень майбутнього альбому, якому на той момент уже придумали назву — ''Master of Puppets'' ({{Lang-ua|лялькар}}). Удвох, у гаражі міста {{нп|Ель Серріто (Каліфорнія)|Ель Серріто|en|El Cerrito, California}}, [[Каліфорнія]]), вони написали чорнові варіанти двох пісень, після чого запросили на репетицію інших учасників гурту — басиста [[Кліфф Бертон]]а і гітариста [[Кірк Гемметт|Кірка Гемметта]]<ref name="Wall">{{cite book|title=Enter Night: A Biography of Metallica|author=Mick Wall|year=2011|publisher=St. Martin's Press|pages=Chapter 7|isbn=1-4299-8703-0}}</ref>. За словами Гетфілда і Ульріха процес створення пісень починався з гітарних [[Риф (музика)|рифів]], які вони з'єднували то так, то інакше «поки ті не звучать як пісня». Після цього група придумувала назву пісні та її тему, і Хетфілд складав текст, який відповідав її назві<ref name="NY Times">{{cite news|url=https://www.nytimes.com/1988/07/10/magazine/heavy-metal-weighty-words.html?pagewanted=8|title=Heavy Metal, Weighty Words|last=Pareles|first=Jon|date=10 червня 1988|newspaper=[[The New York Times]]|accessdate=27 червня 2013|lang=en}}</ref>. ''Master of Puppets'' був першим альбомом Metallica, який не містив жодного внеску від колишнього гітариста — [[Дейв Мастейн|Дейва Мастейна]]. Сам Мастейн претендував на співавторство пісні «[[Master of Puppets|Leper Messiah]]», яка ґрунтувалась на старому трекові гурту «The Hills Ran Red». Гурт заперечував це, втім визнаючи, що під час створення цієї пісні використано деякі ідеї колишнього гітариста<ref name="Master Piece">{{cite journal|last=Wall|first=Mick|title=Master Piece|journal=[[Guitar World]]|date=Січень 2006|pages=52–61, 104–110|issn=1045-6295}}</ref>.
== Запис ==
Музикантів не влаштували акустичні можливості американських студій, запропонованих їхніми менеджерами, тому вони вирішили записувати альбом на батьківщині Ульріха — в [[Данія|Данії]]. Щоб диск вийшов більш технічним і новаторським, музиканти вирішили підвищити свою кваліфікацію — Ульріх брав додаткові уроки гри на ударних, а Гемметт відточував майстерність з [[Джо Сатріані]], відомим гітаристом-віртуозом. Ульріх хотів запросити на місце продюсера альбому [[Гедді Лі]] — басиста і вокаліста канадського гурту [[Rush]], — однак цю ідею не вдалося здійснити через нестикування робочих графіків<ref>{{Cite web|url=http://www.teamrock.com/news/2015-12-11/metallica-geddy-lee-rush-produce-master-of-puppets|title=Metallica Wanted Geddy Lee for Master of Puppets|last=Kielty|first=Martin|date=11 грудня 2015|website=[[Metal Hammer]]|accessdate=3 березня 2016}}</ref>. У підсумку гурт приступив до запису з [[Флемінг Расмуссен|Флемінгом Расмуссеном]] у копенгагенській студії {{нп|Sweet Silence Studios||en|Sweet Silence Studios}}<ref>{{Cite book|title=The Illustrated Collector's Guide to Metallica: Fuel & Fire|last=Hadlan|first=Sem|year=1998|publisher=Collector's Guide Publishing|page=53|isbn=1-896522-09-2}}</ref>. Сесії проходили в період з 1 вересня до 27 грудня 1985 року, при цьому остаточні варіанти всіх пісень, окрім «Orion» і «The Thing That Should Not Be», були написані ще до прибуття музикантів у Данію. Пізніше Расмуссен розповідав, що гурт мав на руках добре підготовлений матеріал і в студії вносилися тільки мінімальні виправлення<ref>{{Cite book|title=Recording Techniques of the Guitar Masters|last=Brian Tarquin|year=2012|publisher=Course Technology|page=14|isbn=978-1-4354-6016-4}}</ref>. Запис зайняв більше часу, ніж попередній альбом, оскільки амбіції музикантів та їх прагнення до ідеального звучання зросли. Вони уникали зглаженого продюсуванням звуку і синтезаторів, характерних для альбомів, випущених в цей період найвідомішими колегами — [[Bon Jovi]], [[Iron Maiden]] і [[Judas Priest]]. Попри репутацію «пияк», члени гурту не вживали алкоголю в дні записів. Пізніше Гемметт згадував, що вони «просто записували черговий альбом» і «поняття не мали, що їх запис матиме такий величезний вплив». Проте, за його словами, у той час гурт тільки «виходив на пік [своїх можливостей]», і альбом мав «звук команди, яка тільки по-справжньому притирається, по-справжньому вчиться як працювати разом»<ref>{{Cite web|url=http://www.classicrockmagazine.com/news/metallica-lars-ulrich-bored-kirk-hammett-in-master-of-puppets-sessions/|title=Ulrich bored Hammett in Metallica's Puppet sessions|last=Kielty|first=Martin|date=3 жовтня 2012|website=[[Classic Rock (magazine)|Classic Rock]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121011073632/http://www.classicrockmagazine.com/news/metallica-lars-ulrich-bored-kirk-hammett-in-master-of-puppets-sessions/|archivedate=11 жовтня 2012|accessdate=27 липня 2013}}</ref>.
Расмуссену і Metallica не вдалося завершити [[мікшування]] в заплановані строки. Тому в січні 1986 року відправили майстер-стрічки {{нп|Міхаель Вагенер|Міхаелю Вагенеру|en|Michael Wagener}}, який завершив зведення альбому самостійно{{Ref+|За словами продюсера, його думка не враховувалася зовсім.|ком.}}. Дизайн обкладинки музиканти розробили спільно з Пітером Меншем, а в кольорі його втілив художник Дон Бротігем. На малюнку зображений цвинтар, заповнений білими надгробними хрестами на тлі криваво-червоного неба, хрести з'єднані нитками з простягнутою над ними парою рук. За словами Ульріха, це віддзеркалювало зміст альбому — тематику маніпулювання на рівні підсвідомості<ref>{{cite book|title=Rock and Roll Always Forgets: A Quarter Century of Music Criticism|author=Chuck Eddy|date=2011|publisher=Duke University Press|page=101|isbn=978-0-8223-5010-1}}</ref>. У 2008 році авторський примірник обкладинки був проданий на аукціоні за 28 тисяч [[Долар США|доларів]]<ref>{{cite web|url=http://www.guitarworld.com/original-master-puppets-artwork-auction|title=Original Master of Puppets Artwork Up for Auction|date=29 жовтня 2008|accessdate=30 липня 2013|work=[[Guitar World]]|lang=en}}</ref>. Музиканти спародіювати наклейку «[[Parental Advisory]]» громадської організації [[Parents Music Resource Center|PMRC]], розмістивши на обкладинці таке попередження: «Єдиний трек з цього альбому, який вам, можливо, не варто слухати — це „Damage, Inc.“, через багаторазове вживання горезвісного слова на літеру „F“. Крім цього, ніде на диску немає жодних {{нп|Сім брудних слів|shits', 'fucks', 'pisses', 'cunts', 'motherfuckers', або 'cocksuckers'|en|Seven dirty words}}». Під час запису гурт використовував таке музичне обладнання: Гемметт — чорні гітари [[Gibson Flying V]] 1974 року, [[Jackson RR|Jackson Randy Rhoads]] і Fernandes Stratocaster на прізвисько «Една»<ref name="Bowcott">{{cite journal|first=Nick|last=Bowcott|title=Master Class|journal=[[Guitar World]]|date=January 2006|pages=120–128|issn=1045-6295}}</ref>; Гетфілд — [[Jackson King V]] з підсилювачем {{нп|Mesa Boogie Mark Series|Mesa Boogie Mark C+|en|Mesa Boogie Mark Series}}<ref>{{cite web|url=http://www.australianguitarmag.com.au/2013/03/metallica-the-ultimate-shredheads-guide/|title=Gear: Metallica –The Ultimate Shredhead's Guide|last=Hodgson|first=Pete|date=24 березня 2013|accessdate=24 листопада 2014|work=Australian Guitar|lang=en}}</ref>; Бертон — бас-гітару {{нп|Aria (виробник гітар)|Aria Pro II SB1000|en|Aria (guitar company)}} з підсилювачем Mesa Boogie<ref name="Burton">{{cite book|title=To Live Is to Die: The Life and Death of Metallica's Cliff Burton|last=McIver|first=Joel|year=2009|publisher=Jawbone Press|pages=159–160, 165, 226|isbn=978-1-906002-24-4}}</ref>; а Ульріх — ударну установку фірми [[Tama Drums|Tama]] з малими барабанами серії S. L. P. Black Brass, які йому позичив ударник гурту [[Def Leppard]] [[Рік Аллен]].
== Музика і тематика текстів ==
Для ''Master of Puppets'' характерні динамічна музика і багатошарові аранжування. Гурт продемонстрував більш зрілий підхід до написання пісень, ускладнивши їх структуру і техніку виконання в порівнянні з матеріалом своїх перших альбомів. Як і на ''Ride the Lightning'', на ''Master of Puppets'' треки йдуть у певній послідовності: обидва відкриваються швидкою піснею з акустичним вступом, за якою йде довга заголовна композиція, а на четвертому місці в списку треків перебуває балада. Однак, хоча ці альбоми мають схожу структуру, музика ''Master of Puppets'' глибша і епічніша, виділяючись складними ритмами і філігранними гітарними соло<ref name="Guitar Planet">{{cite web|url=http://www.guitarplanet.eu/classic-album-of-the-month-metallica-master-of-puppets.html|title=Classic Album of the month: Metallica - Master of puppets|last=Hayter|first=David|date=22 березня 2011|website=Guitar Planet|accessdate=31 липня 2013|lang=en}}</ref>. За словами музичного критика [[Джоел Макайвер|Джоела Макайвера]], ''Master of Puppets'' задав нову планку важкості і складності в треш-металі, продемонструвавши атмосферні, ювелірно виконані композиції. Вокал Гетфілда еволюціював від хрипкого крику перших двох альбомів до глибшого, впевненішого, але все ж агресивного стилю. Тематика пісень лонгплею зачіпає питання контролю та зловживання владою. Тексти описують наслідки відчуження, утисків і почуття безпорадності. На думку журналіста Раяна Мура, ці пісні описують «зловісні, але безіменні сили, які встановили повний контроль на безпомічними індивідами»<ref>{{cite book|title=Sells Like Teen Spirit: Music, Youth Culture, and Social Crisis|last=Moore|first=Ryan|year=2010|publisher=New York University Press|page=100|isbn=978-0-8147-5747-5}}</ref>. У свою чергу, письменник Брок Геландер визнав тексти проникливими і болісними, і похвалив їх за чесність та соціальну свідомість<ref>{{cite book|title=The Rock Who's who|last=Helander|first=Brock|year=1996|publisher=Schirmer Books|page=434|isbn=978-0-02-871031-0}}</ref>. Відзначаючи епічність запису, оглядач ''[[BBC]]'' Імонн Стек заявив, що «на цьому етапі кар'єри гурт не стільки складав пісні, скільки розповідав історії»<ref name="BBC">{{cite web|url=http://www.bbc.co.uk/music/reviews/j59x|title=Master of Puppets Review - Metallica|last=Stack|first=Eamonn|date=23 квітня 2007|publisher=[[BBC Music]]|accessdate=28 лютого 2012|lang=en}}</ref>. Класичну музичну освіту Бертона і його розуміння [[Гармонія (музика)|гармонії]] дуже сприяли складанню композицій та аранжуванням.
* '''«Battery»''' присвячена людському гніву, її назва відсилає до терміну «assault and battery» ({{Lang-ua|рукоприкладство}}). На думку деяких критиків, назва пісні означає [[Артилерійська батарея|артилерійську батарею]], і вони інтерпретують її як епос про військову тактику від імені агресора, який уособлює руйнування. Композиція починається з багатошарових пасажів на акустичних гітарах в басовому діапазоні, до яких потім додається «стіна» [[Дісторшн|спотворених]] електрогітар. Після цього мелодія переростає в швидкі, агресивні рифи з [[Синкопа (музика)|галопуючим ритмом]] і [[Power chord|пауер-акордами]], що переходять в спотворені [[Мінор (музика)|мінорні ]] [[Терція (музичний Інтервал)|терції]]. Uетфілд склав цей риф, імпровізуючи під час відпочинку в [[Лондон]]і.
* '''«Master of Puppets»''' складається з декількох рифів з непарним розміром і чистої секції в середині для мелодійного гітарного [[Соло (музика)|соло]]. Структурно композиція нагадує трек «The Four Horsemen» з першого альбому гурту: два послідовних куплети з приспівом змінюються довгою інтерлюдією, яка переходить у ще одну зв'язку куплет/приспів<ref name="Pillsbury">{{Cite book|title=Damage Incorporated: Metallica and the Production of Musical Identity|last=Pillsbury|first=Glenn T.|year=2006|publisher=Taylor & Francis|pages=34, 53–54, 61–63, 72–73|isbn=978-0-415-97374-8}}</ref>. Початкова і передкуплетна секції містять швидкі [[Лад (музика)|спадні]] [[хроматична гама|хроматичні]] рифи в темпі 220 [[Темп|ударів на хвилину]]. Постійний і точний восьминотний риф, що звучить в перших куплетах, стає більш інтенсивним, перетворюючись на [[Музичний розмір|розмір]] <small>58</ small> з наголосом на четвертій [[Такт (музика)|долі]]. Після другого приспіву йде довга інтерлюдія, що починається з чистого [[арпеджіо]], на тлі якого звучить мелодійне соло Гетфілда; поступово рифи стають більш спотвореними і важкими, потім вступає Гемметт з більш віртуозним соло, після нього пісня повертається до основного куплету. У фіналі треку звучить зловісний сміх. який поступово затихає. Пісня розповідає про залежність від [[кокаїн]]у, цю тему на той час вважали [[табу]].
* '''«The Thing That Should Not Be»'''. Сюжет пісні навіяний творами [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]] про [[Ктулху]] і зокрема повістю «[[Тінь над Іннсмутом]]», головний герой якої бореться проти потойбічних сил. Її вважають найважчою композицією альбому. Згідно із задумом музикантів, її основний риф повинен передавати рев чудовиська, що повзе до моря. Звучання пісні - знижений [[Музичний стрій|гітарний лад]], що створює тягучу і депресивну атмосферу - показує вплив музики [[Black Sabbath]].
* '''«Welcome Home (Sanitarium)»'''. Зміст четвертого треку натхненний романом [[Кен Кізі|Кена Кізі]] «[[Над зозулиним гніздом (роман)|Над зозулиним гніздом]]» і розповідає про почуття пацієнта, якого несправедливо помістили в психіатричну лікарню. Композицію відкривають чисті поодинокі гітарні ноти та [[Флажолет (звуковидобування)|флажолети]]. Арпеджіо основного риффу виконується по черзі в розмірах <small>44</small> та <small>64</small>. Структура пісні являє собою чергування чистого гітарного звучання в куплетах і перекручених, важких рифів у приспівах, з агресивним [[крещендо]] у фіналі пісні. Аналогічна структура фігурувала в пісні «[[Fade to Black]]» (''Ride the Lightning''), а пізніше вона її використали в композиції «One» (''[[…And Justice for All (альбом)|...And Justice for All]]'').
* '''«Disposable Heroes»''' — антивоєнна пісня про молодого солдата, чия доля перебуває в руках начальства. Темп пісні дорівнює 220 ударів на хвилину, що робить її однією з найбільш динамічних композицій альбому. Гітарні пасажі наприкінці кожного куплету відсилають, за задумом Гемметта, до музики з військових фільмів.
* '''«Leper Messiah»'''. Багата синкопованими рифами пісня підносилася групою як виклик лицемірству [[телеєвангелізм]], який набирав популярність у 1980-х роках. Пісня описує як люди добровільно стають сліпими релігійними фанатиками, які бездумно виконують будь-які накази<ref name="Irwin">{{cite book|title=Metallica and Philosophy: A Crash Course in Brain Surgery|author=William Irwin|year=2009|publisher=John Wiley & Sons|page=48|isbn=1-4051-8208-3}}</ref>. Назву «Leper Messiah» взято з тексту пісні [[Девід Бові|Девіда Бові]] «[[Ziggy Stardust]]». В її мелодії звучать середньотемпові (136 ударів на хвилину) рифи, які в приспіві змінюються низхідним хроматичним рифом; мелодія досягає свого апогею в середині пісні — її темп зростає до 184 ударів на хвилину. Кульмінацією цього динамічного сегмента служить фінал у вигляді восьми вигуків «Lie!» ({{Lang-ru|«Ложь!»}}), останній з яких переходить у спотворений крик.
* '''«Orion»'''. Сьомий трек являє собою багаточастинну інструментальну композицію, яка підкреслює гру Бертона на гітарі. Вона починається з басової секції, пропущеної через ефекти таким чином, щоб нагадувати оркестрове звучання. У центральній частині треку звучать середньотемпові гітарні рифи і соло на бас-гітарі. У фіналі темп композиції прискорюється, після чого музика плавно затихає. Кліфф Бертон аранжував центральну частину, яка містить його похмуру басову партію і багаточастинні гітарні гармонії.
* '''«Damage, Inc.»'''. Тематика фінальної композиції стосується проблеми безглуздого насильства і безадресних репресій<ref name="McIver">{{cite book|title=Justice For All - The Truth About Metallica|author=Joel McIver|year=2004|publisher=Omnibus Press|pages=Chapter 12|isbn=0-7119-9600-8}}</ref>. Її мелодія починається серією зворотних акордів Бертона{{Ref+|Зворотний акорд містить те саме поєднання інтервалів, що й його основний аналог, але в зворотній послідовності|ком.}}, заснованих на [[Хоральна прелюдія|хоральній прелюдії]] [[Йоганн Себастьян Бах|Баха]] {{нп|Komm, süßer Tod, komm selge Ruh|«Komm, süßer Tod, komm selge Ruh»|en|Komm, süßer Tod, komm selge Ruh}}. Після цього прискорюється ритм пісні і починає звучати басовий гітарний риф у тональності мі-мажор, за словами Гемметта натхненний музикою гурту [[Deep Purple]].
== Відгуки критиків ==
{{Album reviews
|rev1 = ''[[AllMusic]]''
|rev1Score = {{rating|5|5}}<ref name="Allmusic">{{cite web|last=Huey|first=Steve|url={{Allmusic|class=album|id=master-of-puppets-mw0000667490|pure_url=yes}}|title=Master of Puppets|work=[[AllMusic]]|accessdate=30 січня 2008|lang=en}}</ref>
|rev2 = ''[[Chicago Tribune]]''
|rev2Score = {{Rating|4|4}}<ref name="Kot">{{cite web|last=Kot|first=Greg|date=1 грудня 1991|url=http://articles.chicagotribune.com/1991-12-01/entertainment/9104180330_1_star-cliff-burton-classic-status|title=A Guide to Metallica's Recordings|work=[[Chicago Tribune]]|accessdate=28 липня 2013|lang=en}}</ref>
|rev3=''[[Classic Rock]]''
|rev3Score={{рейтинг-5|5}}{{sfn|classic6|2001|p=77}}
|rev4 =''[[Collector's Guide to Heavy Metal]]''
|rev4Score = 10/10<ref name="martin" >{{cite book|author=Martin Popoff|title=The Collector's Guide to Heavy Metal: The Eighties|publisher=Collector's Guide Publishing|volume=2|year=2005|page=223|isbn=978-1-894959-31-5}}</ref>
|rev5 = ''[[Encyclopedia of Popular Music]]''
|rev5Score = {{Rating|4|5}}<ref>{{cite book|author=Colin Larkin|authorlink=Ларкин, Колин (писатель)|year=2006|title=[[Encyclopedia of Popular Music]]|volume=5|publisher=[[Oxford University Press]]|page=725|isbn=0-19-531373-9|edition=4th}}</ref>
|rev6 = ''[[Роберт Кристгау|Robert Christgau]]''
|rev6Score = B–<ref name="Christgau">{{cite web|author=Robert Christgau|url=http://www.robertchristgau.com/get_chap.php?k=M&bk=80|title=Consumer Guide '80s: Metallica: Master of Puppets|publisher=Robert Christgau|accessdate=25 липня 2013|lang=en}}</ref>
|rev7 = ''[[Rock Hard]]''
|rev7Score = 10/10<ref>{{cite web|title=Рецензия на «Master of Puppets|author=Frank Trojan|url=https://www.rockhard.de/megazine/reviewarchiv/review-anzeigen.html?tx_rxsearch_pi1%5Breview%5D=5860|publisher=[[Rock Hard]]|accessdate=2016-09-09|lang=en}}</ref>
|rev8 = ''[[The Great Rock Discography]]''
|rev8Score = 9/10<ref>{{cite book|author=Martin C. Strong|year=2004|chapter=Metallica|title=The Great Rock Discography|publisher=Canongate U.S.|isbn=1841956155|edition=7th}}</ref>
|rev9 = ''[[Kerrang!]]''
|rev9Score = {{rating|5|5}}<ref name="Winwood">{{cite book|last1=Brannigan|first1=Paul|last2=Winwood|first2=Ian|title=Birth School Metallica Death, Volume 1|year=2013|publisher=Faber and Faber|isbn=978-0-571-29416-9|chapter=Chapter 5 & 7}}</ref>
|rev10 = ''{{нп|MusicHound|MusicHound Rock|en|MusicHound}}''
|rev10Score = {{Rating|4|5}}<ref>{{cite book|editor-first=Gary|editor-last=Graff|editor-link=Gary Graff|title=MusicHound Rock: The Essential Album Guide|publisher=Visible Ink Press|location=Detroit|year=1996|isbn=0787610372|chapter=Metallica}}</ref>
|rev11 = ''[[The Rolling Stone Album Guide]]''
|rev11Score = {{Rating|5|5}}<ref>{{cite book|last1=Brackett|first1=Nathan|last2=Hoard|first2=Christian David|title=[[The Rolling Stone Album Guide|The New Rolling Stone Album Guide]]|date=2004|publisher=Simon & Schuster|isbn=0-7432-0169-8|page=538}}</ref>
|rev12 = ''[[Sputnikmusic]]''
|rev12Score = {{Rating|4.5|5}}<ref>{{cite web|last=Butler|first=Nick|url=http://www.sputnikmusic.com/soundoff.php?albumid=116|title=Metallica - Master of Puppets|website=[[Sputnikmusic]]|date=26 червня 2006|accessdate=28 січня 2013|at=Scroll down to Nick Butler (staff)|lang=en}}</ref>
}}
''Master of Puppets'' вийшов 3 березня 1986 року. Він дебютував в чарті Billboard 200 29 березня на 128-й сходинці<ref>{{Cite journal}}</ref> і протримався в ньому 72 тижні, діставшись 29-го місця. Цей запис став першим диском Metallica, який приніс команді «[[Золотий диск|золотий]]» сертифікат, причому 300 тисяч копій було продано упродовж перших трьох тижнів<ref>{{Cite journal}}</ref>. Попри те, що гурт практично не просував альбом на радіо та телебаченні (в його підтримку вийшов лише один [[сингл]], кліпи були відсутні зовсім), тираж лонгплею за перший рік становив понад 500 тисяч примірників<ref>{{Cite web|url=http://rockhall.com/story-of-rock/features/all-featured/6840_master-of-puppets-25th-anniversary/|title=Master of Puppets 25th Anniversary|last=Sheehan|first=Ivan J.|publisher=[[Rock and Roll Hall of Fame]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130728223551/http://rockhall.com/story-of-rock/features/all-featured/6840_master-of-puppets-25th-anniversary/|archivedate=2013-07-28|deadurl=yes|accessdate=27 липня 2013}}</ref>. До 2010 року його продажі в США досягли шести мільйонів копій, причому п'ять з них реалізовано між 1991 та 2009 роками, на хвилі популярності гурту<ref>{{Cite web|url=http://rockhall.com/story-of-rock/features/all-featured/6840_master-of-puppets-25th-anniversary/|title=Master of Puppets 25th Anniversary|last=Sheehan|first=Ivan J.|publisher=[[Rock and Roll Hall of Fame]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130728223551/http://rockhall.com/story-of-rock/features/all-featured/6840_master-of-puppets-25th-anniversary/|archivedate=28 липня 2013|deadurl=yes|accessdate=27 липня 2013}}</ref>. На міжнародній арені альбом мав менший успіх, діставшись лише Top-40 німецьких і швейцарських чартів у рік виходу. 2004 року він досягнув кращих міжнародних показників — Top-10 хіт-параду Фінляндії і Top-15 Швеції. У 2008 році лонгплей відзначився в Top-40 австралійських і норвезьких чартів. ''Master of Puppets'' отримав статус шестиразово «платинового» диска в Канаді та «золотого» у Великій Британії — 600 тисяч і 100 тисяч примірників відповідно{{Certification Cite Ref|region=Canada|title=Master of Puppets|artist=Metallica|type=album}}<ref name="BPI search">{{Cite certification|region=United Kingdom|title=Master of Puppets|artist=Metallica|type=album}}</ref>.
''Master of Puppets'' отримав схвальні відгуки від музичної преси<ref name="Macdonald">{{Cite book|title=The Day the Music Died|last=Macdonald|first=Les|year=2010|publisher=Xlibris Corporation|page=236|isbn=1-4691-1356-2}}</ref>. Критики, зокрема й ті, що не спеціалізуються на метал-жанрах, визнавали лонгплей шедевром, а деякі з них навіть називали його найкращим альбомом хеві-металу. Тім Холмс з ''[[Rolling Stone]]'' стверджував, що, записавши цей диск з його технічною майстерністю і філігранністю виконання (яке він називає «звуком всесвітньої параної»), гурт перевизначив увесь жанр<ref>{{Cite web|url=https://www.rollingstone.com/music/albumreviews/master-of-puppets-19860605|title=Master of Puppets|last=Holmes|first=Tim|date=5 червня 1986|website=[[Rolling Stone]]|accessdate=3 червня 2012}}</ref>. У журналі ''Kerrang! '' писали, що ''Master of Puppets'' «нарешті вивів Metallica у вищу лігу, де їм саме місце». З іншого боку, оглядач журналу ''[[Spin (журнал)|Spin]]'' Джадж Ай-Ранкін залишився розчарований записом, нарікаючи, що, хоча якість продюсування на високому рівні, а експерименти гурту вище всяких похвал, творці альбому відмовляються від менш «інтелектуального» підходу, продемонстрованого в ''Kill 'Em All'', на користь політизованого стилю гурту {{нп|MDC (гурт)|MDC|en|MDC (band)}}, але не здатні робити це послідовно<ref name="Spin">{{cite journal|last=I-Rankin'|first=Judge|date=July 1986|url=https://books.google.com/books?id=DFgfrF29bfgC&pg=PA32|title=Spins|journal=[[Spin (magazine)|Spin]]|volume=2|issue=4|page=32|accessdate=July 28, 2013}}</ref>. Особливо відзначали внесок Кліффа Бертона; так, на думку публіциста Тома Кінга, Metallica досягла «неймовірних» висот у складанні пісень, зокрема й завдяки внеску басиста в цей процес<ref name="King">{{Cite book|title=Metallica - Uncensored On the Record|last=King|first=Tom|year=2011|publisher=Coda Books Ltd|isbn=978-1-908538-55-0}}</ref>.
Ретроспективні оцінки витримані в схожих захоплених тонах. Так, оглядач порталу ''[[AllMusic]]'' Стів Г'юї розцінював ''Master of Puppets'' як найкращий диск Metallica, відзначаючи, що, хоча він не був настільки ж проривним, як ''Ride the Lightning'', в музичному та тематичному плані новий альбом виглядав більш цілісним. Грег Кіт з ''[[Чикаго Триб'юн]]'' заявив, що в альбом увійшли найбільш жорсткі пісні гурту до того часу, попри деяке відхилення в бік [[Прогресивний рок|прогресивного]] стилю гурту [[Rush]]. Едрієн Бегран з ''[[PopMatters]]'' похвалив платівку, назвавши її «металевої версією [[Стіна звуку|стіни звуку]] {{нп|Філ Спектор|Філа Спектора|en|Phil Spector}}» і нарікаючи, що жоден з наступних альбомів групи не зміг досягти тієї ж пристрасності і глибини<ref name="PopMatters">{{cite web|url=http://www.popmatters.com/pm/review/metallica-master/|title=Metallica: Master of Puppets|last=Begrand|first=Adrien|date=12 вересня 2002|publisher=[[PopMatters]]|accessdate=11 червня 2013|lang=en}}</ref>. Оглядач Бі-бі-сі» Імон Стек назвав лонгплей «важким, швидким, розумним роком», порівнявши його пісні з історіями «біблійних масштабів». У свою чергу, Джеррі Юїнг з журналу ''[[Classic Rock]]'' поставив платівці 5/5 (єдиний найвищий бал, поряд з диском ''[[Metallica (альбом)|The Black Album]]''), написавши: «Ще одне зібрання бездоганних рок-композицій на кшталт «Disposable Heroes», «Damage Inc.», «The Thing That Should Not Be», але і вони тьмяніють перед голосною «Battery», зловісної «Welcome Home (Sanitarium)» і оглушливим заголовним треком»{{Sfn|classic6|2001|с=77}}. Канадський журналіст {{нп|Мартін Попофф||en|Martin Popoff}} заявив, що не слід розцінювати ''Master of Puppets'' як переосмислення або розвиток ідей ''Ride the Lightning'', хоча обидва альбоми створюють схожий за силою ефект. За більш стриманою оцінкою [[Роберт Крістгау|Роберта Крістгау]], попри те, що енергія гурту і його політичні погляди гідні поваги, герой-революціонер в розумінні її членів — не більш ніж кліше, по суті являє собою «[[Сексизм|сексиста]], занадто недосвідченого, щоб бути обережним».
== Турне ==
Замість того, щоб знімати відео або випускати сингли, гурт вирішив зробити ставку на щільний гастрольний тур. У період з березня по серпень 1986 року музиканти гастролювали на розігріві в [[Оззі Осборн]]а. Для Metallica це було перше турне, в ході якого вони виступали на стадіонах. Під час гастролей музикантам подобалося «розігріватися» рифами [[Black Sabbath]] на [[саундчек]]ах, але Осборн сприймав це як знущання над ним. Проте пізніше Ульріх заявив, що для них було за честь виступати з таким іменитим музикантом і Осборн ставився до них добре. Деякі ЗМІ, які висвітлювали тур, дорікали музикантам за зловживання спиртним у ході гастролей, нагородивши їх прізвиськом «Alcoholica». У відповідь на це музиканти стали одягати футболки з написом «Alcoholica/Drank 'Em All». Зазвичай група виконувала 45-хвилинну програму, часто виходячи ще й «на біс». За словами Ульріха, публіка з мегаполісів у той час вже була знайома з їхньою творчістю, на відміну від аудиторії в маленьких містах: «У провінції люди не знали, хто ми такі і що з себе являємо. Але після 45-50-хвилинного сету ми могли стверджувати, що завоювали їх серця. Люди, які приїжджали послухати Оззі, поверталися додому фанатами Metallica»<ref>{{cite book|title=Rock and Roll Always Forgets: A Quarter Century of Music Criticism|author=Chuck Eddy|year=2011|publisher=Duke University Press|page=102}}</ref>. Підкоривши фанатів Осборна, гурт поступово почав створювати свою армію шанувальників серед мейнстрімовий публіки<ref>{{cite book|title=Music of the 1980s|last=Harrison|first=Thomas|year=2011|publisher=ABC-CLIO|page=59|isbn=978-0-313-36599-7}}</ref>.
Однак гастролі були затьмарені спочатку травмою, а потім і трагедією. У середині турне Гетфілд зламав кисть, катаючись на скейтборді. У зв'язку з цим кілька концертів замість нього відіграв його гітарний технік — Джон Маршалл (сам у майбутньому гітарист треш-метал гурту [[Metal Church]])<ref>{{cite book|title=Metallica: The Complete Illustrated History|last=Popoff|first=Martin|date=2013|publisher=Voyageur Press|page=69|isbn=978-0-7603-4482-8}}</ref>. Другий етап європейської частини турне {{нп|Damage, Inc. Tour||en|Damage, Inc. Tour}} почався з концертів у Великобританії і Ірландії, де на розігріві у Metallica виступав гурт [[Anthrax]], потім продовжився в Скандинавії. Вранці 27 вересня група їхала зі Стокгольма в Копенгаген на гастрольному автобусі, який через сильну ожеледицю перекинувся. Бертон вилетів через вікно і загинув миттєво. Водій стверджував, що автобус перекинувся на смузі ожеледиці, яку важко розгледіти, але Гетфілд цю версію так ніколи і не визнав. Водій потрапив під суд за звинуваченням у ненавмисному вбивстві, але не був засуджений. Після повернення до Сан-Франциско на зміну Бертону вирішили запросити Джейсона Ньюстеда — бас-гітариста [[Flotsam and Jetsam]]<ref>{{cite book|title=Disco, Punk, New Wave, Heavy Metal, and More: Music in the 1970s and 1980s|last=Ray|first=Michael|year=2013|publisher=Encyclopædia Britannica, Inc.|page=53}}</ref>. Багато пісень, які увійшли в наступний альбом гурту, були складені за участю Бертона.
=== Концертні виконання ===
[[Файл:
Згодом всі пісні альбому гурт виконував на своїх концертах, деякі з них на регулярній основі<ref>{{Cite web|url=http://www.blabbermouth.net/news/metallica-s-hetfield-and-ulrich-discuss-importance-of-master-of-puppets/|title=Metallica's Hetfield And Ulrich Discuss Importance Of 'Master Of Puppets'|date=31 серпня 2006|publisher=[[Blabbermouth.net]]|accessdate=31 липня 2013}}</ref>. Чотири композиції входили в сет-лист турне на підтримку альбому: «Battery» (як вступна), «Master of Puppets», «Welcome Home (Sanitarium)» і «Damage, Inc.» У 1990-х роках Metallica рідко виконувала матеріал з ''Master of Puppets'', але до кінця десятиліття, після низки успішних концертів 1998-1999 років, композиції «Battery», «Welcome Home (Sanitarium)», «Damage, Inc.» і «Master of Puppets» знову стали часто фігурувати в сет-листах. Заголовна пісня, яка вийшла як сингл у Франції<ref>{{Cite web|url=http://www.metallica.com/releases/master-of-puppets-single.asp|title=Master of Puppets release date|publisher=Metallica.com|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130714005715/http://www.metallica.com/releases/master-of-puppets-single.asp|archivedate=2013-07-14|accessdate=17 червня 2013}}</ref>, стала одним з основних треків у репертуарі Metallica — музиканти виконували її більше, ніж будь-яку іншу. Під час концертних сесій публіка часто самостійно переспівувала основні вокальні відрізки пісні. Оглядач інтернет-видання ''Loudwire'' Чед Чайлдерс називав те, як гурт виконує «Master of Puppets», «лютим», а саму пісню центральним номером усього шоу<ref>{{Cite web|url=http://loudwire.com/metallica-unveil-quebec-magnetic-footage-of-master-of-puppets-performance/|title=Metallica Unveil 'Quebec Magnetic' Footage of 'Master of Puppets' Performance|last=Childers|first=Chad|date=5 грудня 2012|website=Loudwire|accessdate=31 липня 2013}}</ref>. Журнал ''Rolling Stone'' назвав концертне виконання цієї пісні «класикою у всій її восьмихвилинній красі»<ref>{{Cite web|url=https://www.rollingstone.com/music/videos/metallica-tear-through-master-of-puppets-in-quebec-20121205|title=Metallica Tear Through 'Master of Puppets' in Quebec|date=5 грудня 2012|website=[[Rolling Stone]]|accessdate=12 червня 2013}}</ref>. У фільмі «[[Metallica: Крізь неможливе]]» для неї придумали спеціальний ефект — над сценою піднімалися білі хрести, що нагадують зображення на обкладинці альбому<ref name="Snipe">{{Цитата:Новини|url=http://www.thesnipenews.com/music/concert-reviews/metallica-rogers-arena-vancouver/|title=Metallica at Rogers Arena, Vancouver|last=Harcott|first=Kyle|date=26 серпня 2012|language=en|work=The Snipe|accessdate=31 липня 2013}}</ref>.
«Welcome Home (Sanitarium)» — другий трек альбому за частотою виконання на концертах<ref name="songs">{{cite web|url=http://www.metallica.com/song_list.asp?sorting=1&sortdir=2&sortby=s.times_performed|title=Songs|publisher=Metallica.com|accessdate=21 травня 2012|lang=en|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120315121145/http://www.metallica.com/song_list.asp?sorting=1&sortdir=2&sortby=s.times_performed|archivedate=2012-03-15}}</ref>. Часто під час його виконання використовуються лазери і піротехніка<ref name="Snipe"/>. Композиція «Battery» зазвичай фігурує як вступний трек або виконується під час викликів «на біс»<ref>{{cite web|last=Steffen|first=Chris|title=Metallica Dig Deep for Orion Fest Setlist|url=https://www.rollingstone.com/music/news/metallica-dig-deep-for-orion-fest-setlist-20130610|work=[[Rolling Stone]]|date=10 червня 2013|accessdate=12 червня 2013|lang=en}}</ref>. «Disposable Heroes» з'явилась у відео-альбомі «Orgullo, Pasión, y Gloria: Tres Noches en la Ciudad de México» («Гордість, пристрасть і слава: Три ночі в Мехіко»)<ref>{{cite web|last=Hart|first=Josh|title=Metallica Post "Disposable Heroes" Video from 'Three Nights in Mexico City' DVD|url=http://www.guitarworld.com/metallica-post-disposable-heroes-video-three-nights-mexico-city-dvd|work=[[Guitar World]]|date=22 березня 2012|accessdate=12 червня 2013|lang=en}}</ref>. «Orion» — найменш використовувана композиція пластинки — однією з головних причин було те, що вона звучала на похоронах Бертона, у зв'язку з чим музиканти уникали виконувати її на концертах<ref name="songs"/>. Перше концертне виконання відбулося під час турне ''Escape from the Studio '06,'' коли в гурті вже грав Роберт Трухільо, і було пов'язане з ювілеєм альбому<ref>{{cite web|last=Rutledge|first=Daniel|title=Metallica treat Kiwi fans to 'Orion'|url=http://www.3news.co.nz/Metallica-treat-Kiwi-fans-to-Orion/tabid/418/articleID/181485/Default.aspx|publisher=3 News|date=15 жовтня 2010|accessdate=31 липня 2013|lang=en}}</ref>, який по такому випадку був відіграний цілком в середині шоу<ref>{{cite web|title=Metallica perform Master of Puppets in its entirety|url=http://www.mtv.com/news/articles/1533518/dmx-charged-with-multiple-traffic-infractions.jhtml|publisher=MTV|date=5 червня 2006|accessdate=12 червня 2013|lang=en}}</ref>.
== Спадщина ==
''Master of Puppets'' регулярно фігурує в списках найкращих альбомів у сучасній історії. Так, журнал ''Rolling Stone'' поставив цей запис на 167-ме місце в списку «[[Список 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу «Rolling Stone»|500 найкращих альбомів усіх часів]]»<ref>{{cite web|url=https://www.rollingstone.com/music/lists/500-greatest-albums-of-all-time-20120531/metallica-master-of-puppets-20120524|title=500 Greatest Albums of All Time|accessdate=29 липня 2013|work=[[Rolling Stone]]|lang=en}}</ref>, а журнал ''Time'' включив його в аналогічний рейтинг «100 найкращих альбомів». За словами журналіста ''Time'' Джоша Тіренгіла, ''Master of Puppets'' підвищив популярність швидкої віртуозної гри у хеві-металі, водночас знизивши значення деяких її кліше<ref name="TIME">{{cite news|url=http://entertainment.time.com/2006/11/02/the-all-time-100-albums/slide/master-of-puppets/|title=The All-TIME 100 Albums: Master of Puppets|last=Tyrangiel|first=Josh|date=13 жовтня 2006|work=TIME|accessdate=22 жовтня 2014|lang=en}}</ref>. Редакція ''[[Slant Magazine]]'' присудила альбому 90-ту позицію в списку «100 кращих альбомів 1980-х років», відзначаючи, що ''Master of Puppets'' не лише найкращий запис гурту Metallica, але ще і найщиріший<ref name="Slant">{{cite web|url=http://www.slantmagazine.com/features/article/best-albums-of-the-1980s/308/page_2/P2|title=Best Albums of the 1980s|date=5 березня 2012|accessdate=26 липня 2013|work=[[Slant Magazine]]|lang=en}}</ref>. У свою чергу, портал ''IGN'' назвав ''Master of Puppets'' найкращим записом усіх часів у жанрі хеві-метал; за словами авторів хіт-параду IGN, цей альбом став найкращим у гурту тому, що він «довів до досконалості все, з чим експериментував на ранніх записах», і саме в ньому «всі елементи зійшлися воєдино з чудовою злагодженістю»<ref>{{cite web|url=http://www.ign.com/articles/2007/01/20/top-25-metal-albums?page=7|title=Top 25 Metal Albums|date=19 січня 2007|publisher=IGN|accessdate=11 червня 2013|author=Ed T., Spence D.|lang=en}}</ref>. Ще одним журналіст [[Мартін Попофф]] також назвав ''Master of Puppets'' найкращим альбомом хеві-металу<ref>{{cite book|title=The Top 500 Heavy Metal Albums of All Time|author=Martin Popoff|year=2004|publisher=ECW Press|pages=Chapter 1|isbn=978-1-55022-600-3}}</ref>. 2006 року лонгплей посів четверте місце в голосуванні журналу ''Guitar World''<ref>{{cite web|url=http://www.guitarworld.com/50-greatest-guitar-albums?page=0,4|title=50 Greatest Guitar Albums|date=19 лютого, 2009|accessdate=9 червня 2013|work=[[Guitar World]]|lang=en}}</ref>, а його заголовна пісня відзначився на 61-му рядку в рейтингу «100 найкращих гітарних соло» цього ж видання<ref>{{cite web|url=http://www.guitarworld.com/100_greatest_guitar_solos_51100?page=0%252C1,1|title=100 Greatest Guitar Solos: 51-100|date=30 жовтня 2008|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141016004729/http://www.guitarworld.com/100_greatest_guitar_solos_51100?page=0%252C1%2C1|archivedate=2014-10-16|deadurl=yes|accessdate=30 липня 2013|work=[[Guitar World]]|lang=en}}</ref>. Видання ''{{нп|Total Guitar||en|Total Guitar}}'' присудило треку «Master of Puppets» 7-ме місце у двадцятці найкращих гітарних рифів усіх часів<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/3677965.stm|title=Guns N' Roses top rock riff poll|date=2 травня 2004|publisher=BBC News|accessdate=31 липня 2013|lang=en}}</ref>. У 2017 році лонгплей відзначився на 2-му місці списку «100 найкращих метал-альбомів усіх часів за версією редакції ''Rolling Stone'', поступившись дискові ''[[Paranoid (альбом)|Paranoid]]'' гурту [[Black Sabbath]]<ref>{{cite web|url=http://www.rollingstone.com/music/lists/the-100-greatest-metal-albums-of-all-time-w486923/anthrax-among-the-living-1987-w486946|title=The 100 Greatest Metal Albums of All Time|date=21 червня 2017|publisher=Rolling Stone|accessdate=5 листопада 2017|author=Grow, Kory|lang=en}}</ref>. Журнал ''Kerrang! '' присвятив цьому альбому один зі своїх номерів, бонусом до якого йшов диск з каверами ''Master of Puppets: Remastered''<ref>{{cite web|url=http://www.blabbermouth.net/news/machine-head-trivium-mastodon-pay-tribute-to-metallica-on-remastered-cd/|title=Machine Head, Trivium, Mastodon Pay Tribute to Metallica On 'Remastered' CD|date=21 березня 2006|publisher=[[Blabbermouth.net]]|accessdate=11 червня 2013|lang=en}}</ref>. Крім цього, альбом увійшов до альманаху «[[1001 Albums You Must Hear Before You Die|Тисяча і один музичний альбом, який варто прослухати, перш ніж ви помрете]]»<ref name="1001albums">{{cite book|title=[[1001 Albums You Must Hear Before You Die]]|last=McIver|first=Joel|year=2005|editor-last=Dimery|editor-first=Robert|publisher=Universe Publishing|edition=1st|page=548|isbn=978-0-7893-1371-3}}</ref>.
''Master of Puppets'' став першим записом в жанрі треш-метал, що отримав «платиновий» статус. На початку 1990-х зростальна популярність цього жанру дозволила йому конкурувати з більш мейнстримним хеві-металом. «Велика четвірка» треш-металу (в яку разом з Metallica входили [[Anthrax]], [[Megadeth]] і [[Slayer]]) регулярно збирала стадіони і займала серйозне місце в ротації на [[MTV]], хоча як і раніше демонструвала скромні показники на мейнстрімному радіо<ref name="Walser">{{Cite book|title=The Cambridge History of American Music|last=Walser, Robert et al.|date=19 листопада 1998|editor-last=David Nicholls|publisher=Cambridge University Press|page=378|isbn=0-521-45429-8}}</ref>. Згодом критики часто називали ''Master of Puppets'' найуспішнішим альбомом жанру, який протоптав дорогу його пізнішим представникам<ref>{{Cite book|title=Heavy Metal Music in Britain|last=Bayer|first=Gerd|year=2009|publisher=Ashgate Publishing Limited|page=82|isbn=978-0-7546-6423-9}}</ref>. За словами публіциста Крістофера Ноулза, цей диск «вирвав Metallica з [[андеґраунд]]у і підніс її на вершину металу»<ref>{{Cite book|title=The Secret History of Rock 'n' Roll|last=Christopher Knowles|year=2010|publisher=Cleis Press|page=163|isbn=1-57344-564-9}}</ref>. Девід Гейтер з журналу ''Guitar Planet'' розцінював альбом як один з найвпливовіших записів в історії музики та еталон, за яким будуть оцінювати наступні альбоми металічного жанру. Представник MTV Кайл Андерсон висловлював схожу думку, заявляючи, що і через 25 років після випуску альбом залишився «абсолютною класикою»<ref>{{Cite web|url=http://newsroom.mtv.com/2011/03/03/metallica-master-of-puppets/|title=Metallica's Master Of Puppets Turns 25|last=Kyle Anderson.|date=March 3, 2011|publisher=MTV|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120609020622/http://newsroom.mtv.com/2011/03/03/metallica-master-of-puppets/|archivedate=2012-06-09|accessdate=July 31, 2013}}</ref>. Карлос Рамірес з ''Noisecreep'' погоджувався зі своїми колегами, охарактеризувавши запис як один з найвпливовіших альбомів в історії хеві-металу<ref>{{Cite web|url=http://www.noisecreep.com/2011/03/31/metallicas-master-of-puppets-celebrates-25th-anniversary/|title=Metallica's 'Master of Puppets' Celebrates 25th Anniversary|last=Carlos Ramirez.|date=31 березня 2011|website=[[Noisecreep]]|accessdate=11 червня 2013}}</ref>.
Низка критиків розцінює 1986 рік як пік треш-металу — за невеликий період вийшли одразу кілька платівок, які стали класикою жанру: в цьому році, крім ''Master of Puppets'', світ побачили ''[[Peace Sells... But Who's Buying?]]'' ([[Megadeth]]) і ''[[Reign in Blood]]'' ([[Slayer]]), а рік по тому — ще один класичний альбом, диск ''[[Among the Living]]'' гурту [[Anthrax]]. Того ж року журналісти охрестили ці колективи «Великою четвіркою треш-металу». Багато публіцистів розцінюють ''Master of Puppets'' як вершину творчості Metallica, в опитуваннях серед фанатів жанру і музичних критиків цей диск найбільш часто конкурує за лідерство з ''Reign in Blood''. Частково суперництво виникає через контраст у підходах на цих альбомах — ускладненість Metallica проти швидкості Slayer. Історики гурту часто розглядають альбоми ''Ride the Lightning'', ''Master of Puppets'', і ''...And Justice for All'' як трилогію, впродовж якої музика колективу прогресувала і ставала все більш витонченою. У 2016 році [[Бібліотека Конгресу|Бібліотека Конгресу США]] включила альбом до списку «культурно, історично або естетично значущих» і внесений до {{нп|Національний реєстр звукозапису США|Національного реєстру звукозапису|en|National Recording Registry}}, зробивши його першим метал-записом, який удостоївся такого вибору<ref>{{Cite web|url=https://www.loc.gov/today/pr/2016/16-056.html|title=National Recording Registry Recognizes "Mack the Knife," Motown and Mahler|publisher=Library of Congress|accessdate=15 травня 2016}}</ref>.
Багато музиканті записували кавер-версії на пісні з цього альбому. Цілу низку пісень з ''Master of Puppets'' виконав фінський квартет [[Apocalyptica]], який грає метал на [[Віолончель|віолончелях]]<ref>{{cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=P7ebYofrqzw|title=Apocalyptica — Master of Puppets|publisher=[[YouTube]]|accessdate=2016-11-11|lang=en}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=mdp0cnBJUsc|title=Apocalyptica — Welcome Home (Sanitarium)|publisher=[[YouTube]]|accessdate=2016-11-11|lang=en}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=PZFl0gQLz2k|title=Apocalyptica — Battery|publisher=[[YouTube]]|accessdate=2016-11-11|lang=en}}</ref>. Американський [[Прогресивний метал|прогресив-метал]]-гурт [[Dream Theater]] відіграв альбом на кількох своїх концертах, причому пісню «Damage Inc.» виконанли за участю вокаліста [[Napalm Death]] {{нп|Барні Грінвей|Барні Грінвея|en|Barney Greenway}}<ref>{{cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=510om4YVkOY|title=Dream Theater Damage Inc Featuring Barney Greenway Of Napalm Death|publisher=[[YouTube]]|accessdate=2016-11-11|lang=en}}</ref>.
== Список композицій ==
Всі тексти написав Джеймс Гетфілд. Бонусні треки на цифровому перевиданні записано на концерті в [[Кі-арена|Seattle Coliseum]], [[Сіетл]] — 29 і 30 серпня 1989 року, згодом вони вийшли в рамках бокс-сету ''[[Live Shit: Binge & Purge]]''(1993)
{{tracklist
| total_length = 54:53
Рядок 118 ⟶ 164:
}}
== Учасники запису ==
Дані взято з буклету альбому.<ref>{{cite AV media notes|title=Master of Puppets|type=CD liner notes|others=Metallica|year=1986|publisher=[[Elektra Records]]|id=9-60439-2}}</ref>
'''Metallica'''
* [[Джеймс Гетфілд]] – [[спів]], [[ритм-гітара]], соло на "Master of Puppets" і "Orion", продюсування
* [[Кірк Гемметт]] – [[соло-гітара]], продюсування
* [[Кліфф Бертон]] – [[бас-гітара]], продюсування
* [[Ларс Ульріх]] – [[Ударні музичні інструменти|ударні]], продюсування
* [[Jason Newsted]] – bass, backing vocals (2018 remastered version with bonus tracks only)
'''Технічний персонал'''
* [[Флемінг Расмуссен]] – продюсер, звукоінженер
* Енді Вроблевскі – асистент звукоінженера
* [[Міхаель Вагенер]] – [[мікшування]] (в Amigo Studios)
* Марк Вілцак – асистент мікшера
* Майк Джиллайз – мікшування бонус-треків цифрового перевидання
* {{нп|Джордж Маріно||en|George Marino}} – [[мастеринг]], ремантеринг на перевидання 1995 року
* Майк Алаго – представник A&R
'''Оформлення'''
* {{нп|Пітер Менш||en|Peter Mensch}} – концепція обкладинки альбому
* Дон Бротігем – ілюстрації обкладинки
* [[Росс Галфін]] – світлини
* Ріх Ліконг – світлини
* Роб Елліс – світлини
== Чарти ==
{{col-begin}}
{{col-2}}
=== Тижневі чарти ===
{| class="wikitable sortable plainrowheaders"
|-
!scope="col"|Чарт
!scope="col"|Найвища<br> позиція
|-
|{{прапор|Австралія}} ''[[ARIA Charts|Австралія]]''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|33
|-
|{{прапор|Бельгія}} ''[[Ultratop|Бельгія]]''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|94
|-
|{{прапор|Велика Британія}} ''[[UK Albums Chart|Велика Британія]]''<ref>{{cite web|url=http://www.officialcharts.com/artist/_/metallica/|title=Metallica UK Chart History|publisher=[[Official Charts Company]]|accessdate=7 червня 2013|lang=en}}</ref>
| style="text-align:center;"|41
|-
|{{прапор|Німеччина}} ''[[Media Control Charts|Німеччина]]''<ref name="Hung Medien"/>
|
|-
|{{прапор|Іспанія}} ''[[Productores de Música de España|Іспанія]]''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|52
|-
|{{прапор|Канада}} ''[[Canadian Albums Chart|Канада]]''<ref>{{cite web|title=Top Albums/CDs|url=http://collectionscanada.gc.ca/rpm/028020-119.01-e.php?&file_num=nlc008388.0669&type=1&interval=300&PHPSESSID=sp19smnjn4io5g2nmhli5tdfo5|work=[[RPM (magazine)|RPM]]|volume=44|issue=7|date=10 травня 1986|accessdate=4 серпня 2013|lang=en|deadlink=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150619043210/http://collectionscanada.gc.ca/rpm/028020-119.01-e.php?&file_num=nlc008388.0669&type=1&interval=300&PHPSESSID=sp19smnjn4io5g2nmhli5tdfo5|archivedate=2015-06-19}}</ref>
| style="text-align:center;"|52
|-
|{{прапор|Мексика}} ''{{нп|Top 100 Mexico|Мексика|en|Top 100 Mexico}}''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|66
|-
|{{прапор|Нідерланди}} ''[[MegaCharts|Нідерланди]]''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|17
|-
|{{прапор|Нова Зеландія}} ''[[Новозеландська асоціація компаній звукозапису|Нова Зеландія]]''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|33
|-
|{{прапор|Норвегія}} ''[[VG-lista|Норвегія]]''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|30
|-
|{{прапор|США}} ''[[Billboard 200|США]]''<ref>{{cite web|url=http://www.allmusic.com/album/master-of-puppets-mw0000667490/awards|title=Master of Puppets - Metallica : Awards|publisher=[[AllMusic]]|accessdate=25 липня 2013|lang=en}}</ref>
| style="text-align:center;"|29
|-
|{{прапор|Фінляндія}} ''[[Suomen virallinen lista|Фінляндія]]''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|7
|-
|{{прапор|Франція}} ''[[Французька національна профспілка виробників фонограм|Франція]]''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|111
|-
|{{прапор|Швеція}} ''[[Sverigetopplistan|Швеція]]''<ref name="Hung Medien"/>
| style="text-align:center;"|14
|-
|{{прапор|Швейцарія}} ''[[Schweizer Hitparade|Швейцарія]]''<ref name="Hung Medien">{{cite web|url=http://hitparade.ch/showitem.asp?interpret=Metallica&titel=Master+Of+Puppets&cat=a|title=Metallica – Master of Puppets|publisher=Hung Medien|language=German|accessdate=1 серпня 2013|lang=en}}</ref>
| style="text-align:center;"|18
|}
{{col-2}}
=== Чарти на кінець року ===
{| class="wikitable plainrowheaders" style="text-align:center"
! Чарт (1986)
! Позиція
|-
! scope="row"| США [[Billboard 200|''Billboard'' 200]]<ref>{{cite web|url=http://www.billboard.com/charts/year-end/1986/the-billboard-200|title=Top Billboard 200 Albums – Year-End 1986|work=Billboard|accessdate=January 17, 2017}}</ref>
| 87
|-
! Чарт (2015)
! Позиція
|-
! scope="row"| США [[Top Pop Catalog Albums|Top Catalog Albums]] (''Billboard'')<ref>{{cite web |url=http://www.billboard.com/charts/year-end/2015/catalog-albums|title=Top Catalog Albums: 2015 Year-End Charts|work=Billboard|accessdate=January 17, 2017}}</ref>
| 13
|-
! Чарт (2016)
! Позиція
|-
! scope="row"| US Top Catalog Albums (''Billboard'')<ref>{{cite web |url=http://www.billboard.com/charts/year-end/2016/catalog-albums|title=Top Catalog Albums: 2016 Year-End Charts|work=Billboard|accessdate=January 17, 2017}}</ref>
| 11
|-
|}
{{col-end}}
=== Сертифікація ===
{| class="wikitable sortable plainrowheaders"
|-
!scope="col"|Країна
!scope="col"|Статус
|-
|{{прапор|Велика Британія}} ''[[Британська асоціація виробників фонограм|Велика Британія]]''<ref>{{cite web|url=http://www.bpi.co.uk/certified-awards/search.aspx|accessdate=2015-11-11|publisher=British Phonographic Industry|title=British album certifications – Metallica – Master of Puppets. Коментар: Введіть «Californication» в рядку «Keywords». Виберіть «Title» у полі «Search by». Виберіть «album» у полі «By Format». Виберіть «Platinum» у рядку «By Award». Натисніть «Search».|lang=en}}</ref>
| [[Файл:Platinum.png|15px]] [[Сертифікація музичних записів|Платиновий]]
|-
|{{прапор|Італія}} ''[[Італійська асоціація компаній звукозапису|Італія]]''<ref>{{cite web|url=http://www.fimi.it/certificazioni#/category:album/year:2016/page:0/term:Metallica|accessdate=2015-11-11|publisher=Federazione Industria Musicale Italiana|title=Italian album certifications – Metallica – Master of Puppets. Коментар: Виберіть «Album e Compilation» в рядку «Sezione». Введіть «Metallica» в полі «Filtra». Виберіть 2016 у рядку «Anno». Сертифікація завантажиться автоматично|lang=it}}</ref>
| [[Файл:Gold record icon.png|15px]] [[Золотий диск|Золотий]]
|-
|{{прапор|Канада}} ''[[Канадська асоціація компаній звукозапису|Канада]]''<ref>{{cite web|url=https://musiccanada.com/gold-platinum/?fwp_gp_search=Master+of+Puppets%20Metallica|publisher=Music Canada|title=Canadian album certifications – Metallica – Master of Puppets|lang=en}}</ref>
| [[Файл:Sextuple Platinum.png|20px]] 6× Платиновий
|-
|{{прапор|Нова Зеландія}} ''[[Новозеландська асоціація компаній звукозапису|Нова Зеландія]]''<ref>{{cite web|url=http://nztop40.co.nz/chart/albums?chart=1605|publisher=Recording Industry Association of New Zealand|title=New Zealand album certifications – Metallica – Master of Puppets|lang=en}}</ref>
| [[Файл:Platinum.png|15px]] Платиновий
|-
|{{прапор|США}} ''[[Американська асоціація компаній звукозапису|США]]''<ref>{{cite web|url=https://www.riaa.com/gold-platinum/?tab_active=default-award&ar=Metallica&ti=Master+of+Puppets#search_section|publisher=RIAA|title=American album certifications – Metallica – Master of Puppets. Коментар: Натисніть «Advanced», натисніть «Format», виберіть рядок «Album», натисніть «SEARCH».|lang=en}}</ref>
| [[Файл:Sextuple Platinum.png|20px]] 6× Платиновий
|-
|{{прапор|Фінляндія}} ''{{нп|Musiikkituottajat – IFPI Finland|Фінляндія|en|Musiikkituottajat – IFPI Finland}}''<ref>{{cite web|url=http://www.ifpi.fi/tilastot/artistit/Metallica|publisher=IFPI Finland|title=Finland album certifications – Metallica – Master of Puppets|lang=fi}}</ref>
| [[Файл:Platinum.png|15px]] Платиновий
|}
{{col-end}}
==
<references group="ком."/>
== Примітки ==
{{примітки|2}}
{{Metallica}}
[[Категорія:Березень 1986]]
[[Категорія:Альбоми, які ввійшли у список 500 найкращих альбомів за версією журналу Rolling Stone]]
[[Категорія:Музичні альбоми 1986]]
[[Категорія:Альбоми Elektra Records]]
[[Категорія:Альбоми Metallica]]
[[Категорія:Англомовні музичні альбоми]]
[[Категорія:Музичні альбоми за алфавітом]]
[[Категорія:Альбоми треш-металу]]
[[Категорія:Мультиплатинові музичні альбоми]]
| |||