Реал Мадрид: відмінності між версіями

Поступово після завершення кар'єри гравців ветеранів команди, переможні традиції в Європі було втрачено. Наступного зльоту довелося чекати майже двадцять років, коли прийшло нове покоління на чолі з Еміліо Бутрагеньо, найближчими сподвижниками якого були Мічел, Уго Санчес, Маноло Санчіс, Мартін Васкес і Мігель Пардесія. Вони виграли два Кубки УЄФА і п'ять чемпіонатів поспіль.

 

У середині сімдесятих «Реал» відзначився розгромною перемогою над «Барселоною» (4:0) у фіналі Кубка Іспанії сезону 1973/1974. У 1978 році «Реал» придбав Улі Штіліке і Хуаніто, які, незважаючи на несхожість ігровий манери, на довгі роки стануть ідолами мадридських уболівальників. 4 червня 1980 року мадридці перемогли в фіналі Кубка країни, розгромили «Кастілья» 6:1. На наступний рік «Реал» знову нагадав про себе Європі, вийшовши у фінал Кубка європейських чемпіонів. Однак в матчі з «Ліверпулем» мадридці, керовані Вуядіном Бошковим, змушені були поступитися з рахунком 0:1. У грудні 1983 року тренером «Реала» став Альфредо ді Стефано, а команду поповнили Мартін Ескер, Мічел, Санчіс і Еміліо Бутрагеньо, який зовсім скоро став одним з символів команди. Уже в першій грі за «королівський» клуб Бутрагеньо відзначився двічі і приніс перемогу мадридцям в матчі проти «Кадіса».