Китайці: відмінності між версіями

| group= Китайці (хань, ханьці)<br /><small>汉族/漢族

| caption= <div style="background-color:#fee8ab"><small>Сучасні молоді китайці у традиційному вбранні хань<ref>Останніми роками, з поч. 1990-х молоді китайці (ханьці) намагаються відновити традицію носіння ханьського одягу, яку було перервано 300 років тому встановленням у Китаї правлячої династії з Маньчжурії (період правління [[1644]]—[[1911]]).</ref>, [[2005]]

| image= [[Файл:Han clothing Hanfu movement.jpg|300px]]

| poptime= '''1, 310, 158, 851'''<br />19.73% усього світового населення<br />

| popplace= {{CHN}}: 1 207 541 842<ref>[https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/ch.html#People]{{недоступне посилання}}</ref><br /> {{HKG}}: 6 593 410<ref>[https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/hk.html#People]{{недоступне посилання}}</ref><br /> {{MAC}}: 433 641<ref>[https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/mc.html#People]{{недоступне посилання}}</ref><br /> {{TWN}}: 22,575,365<ref>[https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/tw.html#People]{{недоступне посилання}}</ref><br />{{SGP}}: 2 684 936<ref>[http://www.singstat.gov.sg/keystats/annual/ghs/r1/t1.pdf]{{недоступне посилання}}</ref>

'''Кита́йці''', або '''ханьціха́ньці''' ({{zh|s=汉族|t=漢族}}, ''хань-цзу''; {{zh|s=汉人|t=漢人}}, ''хань-жень'') &nbsp;— [[Східна Азія|східноазійський]] [[народ]], основний етнос [[Китай|Китаю]], [[титульна нація]] [[Китайська Народна Республіка|Китайської Народної Республіці]] (91,6 &nbsp;% її населення) і [[Республіка Китай|Республіки Китай]]. Самоназва &nbsp;— '''хань'''. Кількість &nbsp;— понад 1,3 &nbsp;млрд. Розмовляють [[китайська мова|китайською мовою]], яка має велику кількість діалектів. Має численну діаспору.

#* '''Китайці''' (ханьці, самоназва&nbsp;— ''хань'')&nbsp;— найбільший чисельно [[етнос]] планети, основне населення [[КНР|Китаю]], також має численні общини по всьому світу.

#* [[Китайська народна республіка#Населення|Китайці]]&nbsp;— населення держави [[КНР|Китай]], яке за [[Етнос|етнічним]] і [[релігія|релігійним]] складом є доволі різнорідним. Попри те що, 9/10 населення країни складають [[китайці]] (''ханьці''), деякі з народів Китаю (офіційно&nbsp;— етнічні меншини) є доволі чисельними (скажімо [[Чжуани|чжуанів]] понад 15 &nbsp;млн чол., [[Хуейцзу|дунганів (''хуей'')]]&nbsp;— 8 &nbsp;млн чол., [[Уйгури|уйгурів]] бл. 7 &nbsp;млн чол., [[ізцу]]&nbsp;— понад 6 &nbsp;млн чол. і т. д.), вони проживають на своїх етнічних землях компактно, як правило у напівнаціональних [[автономія]]х ([[Сіньцзян-Уйгурський автономний район|Сіньцзян-Уйгурський]], [[Гуансі-Чжуанський автономний район|Гуансі-Чжуанський]] та інші автономні райони), і мають високі рівні [[Національна ідентичність|національної ідентичності]], давні історичні традиції, самобутні культури&nbsp;— крім власних мов часто також власні [[писемність|писемності]] і тривалі літературні традиції. До таких етностей, в першу чергу, слід віднести [[тибетці]]в (основне населення [[анексія|анексованого]] в 1950-х рр. Китаєм [[Тибет]]у), ряд [[Тюркські народи|тюркських народів]] північного заходу Китаю, зокрема, [[Уйгури|уйгурів]], деякі тунгусо-манчжурські і монгольські народи півночі і північного сходу Китаю (монголи [[Внутрішня Монголія|Внутрішньої Монголії]], [[маньчжури]] тощо). Значну національну свідомість і відчуття окремішності мають також народи, які колись мали, мають (в тому числі і віднедавна) або борються за державне самовизначення&nbsp;— крім названих тибетців, також [[корейці]] на крайньому північному сході Китаю; [[узбеки]], [[казахи]], [[киргизи]] на північному заході держави тощо. Саме вище названі народи на [[Еміграція|еміграції]] найчастіше творять окремі національні общини, чітко вирізняючи себе від китайців, і таким чином сприймаються від них окремо у світі, на відміну від більшості народів Південного і Південно-Східного Китаю, як близьких етнічно і мовно до ханьців сино-тибетських народів, так і паратайців ([[чжуани]], [[Таї (народ)|таї]], [[Буї (народ)|буї]]), що в історичному і культурному плані мають давні зв'язки з народами [[Індокитай|Індокитаю]].

* [http://www.otval.spb.ru/library/kryukov-etc-1984.pdf Крюков М. В., Малявин В. В., Софронов М.&nbsp;В. &nbsp;Китайский этнос в средние века (VII-XIII VII—XIII&nbsp;вв.). -&nbsp;— М.: "«Наука"», 1984. -&nbsp;— 336 с.].