Відмінності між версіями «Козацьке коло»

Козацьке коло (редагувати)

Версія за 17:18, 18 травня 2018

134 байти вилучено ,  2 роки тому
уточнення
м (В.Галушко перейменував сторінку з Козачий круг на Козацьке коло поверх перенаправлення: відповідно до ЕІУ)
(уточнення)
[[Файл:Repin Cossacks.jpg|300px|thumb|right|КозачийКозацьке кругколо на картині «[[Запорожці пишуть листа турецькому султану]]»]]
 
'''Козацьке коло''' ('''козачий круг''') — основа [[життя]] і громадського [[управління]] [[козаки|козаків]], як [[донські козаки|донських]] так і [[запорозькі козаки|запорозьких]], яка існувала в [[степ]]у з давніх давен{{fact}}. КозацькийКозацьке кругколо іншими словами це козача [[рада]]{{fact}}, зібрання всіх вільних дорослих [[чоловік]]ів ([[козак]]івкозаків) тої чи іншої місцевості чи населеного пункту. Козацький круг (громада) вирішував всі питання козацького життя і його рішенням мусіли всі підпорядковуватись. На козачому крузі обирали і затверджували [[отаман]]ів, священнослужителів, приймали послів, вирішували спірні [[питання]], укладали і розривали [[шлюб]]и тощо{{fact}}.
 
[[Аналог]]амиАналогами козацького кола в різні часи можна вважати такі суспільні [[інститут]]иінститути, як [[народні збори]] у [[Греція|Греції]] та [[Рим]]і, народне [[віче]] на [[Київська Русь|Русі]], сільські сходи в Україні і Росії, християнську церкву ([[коло віруючих]], слово спільного походження зі словами circle і [[цирк]]), церковні і земські [[собор]]и (зібрання), [[кагал]]и і [[синагога|синагоги]] (грец. зібрання) ув старожитніх єврейських громадах до XIX століття тощо{{fact}}.
 
Серед пам'яток козачого [[звичаєве право|звичаєвого права]], в яких розглядається поняття кола і які дійшли до наших днів важливе місце належить Завітам Ігната, записаному звичаєвому праву козаків-некрасовців[[некрасовці]]в, які у XVIII столітті перейшли в підданство Османської імперії.
 
Відомі випадки (до XX століття) відмови козаків визнавати православних священнослужителів, які відмовлялися підкоритися рішенню кругу і конфліктів на цьому ґрунті з вищою церковною ієрархією [[Російська імперія|Російської імперії]].
 
== КозачийКозацьке кругколо ій [[шлюб]] ==
 
Цитата з книги <ref>Астапенко М., Левченко В. Будет помнить вся Россия (російською)</ref>:
<blockquote>
«"Пам'ятаю, батько казали, як діди наші одружувалися. Козак брав наречену і вів її до кола. Вклонившись на всі чотири сторони і назвавши її на ім'я, казав: «Ти будеш мені дружиною». А та, вклонившись козакові в ноги, говорила: «Ти будеш мені чоловіком». Після цього вони цілувалися, брали від кола поздоровлення і шлюб вважався законним. І розходилися легко. Козак, взявши за руку дружину, вводив її в коло і казав: "Друзі, вірні козаки. Я деякий час мав дружину. Вона була мені послужливо, вірною дружиною, тепер вона мені не дружина, а я їй не чоловік. Хто її бажає, може взяти «. Відмовлено дружину будь-хто міг взяти собі за дружину, прикривши її полою свого одягу.»
</blockquote>
{{oq|ru|«Помню, батя сказывал, как деды наши женились. Казак брал невесту и вел ее в круг. Поклонившись на все четыре стороны и назвав ее по имени, говорил: «Ты будь мне жена». А та, поклонившись казаку в ноги, говорила: «Ты будь мне мужем». После этого они целовались, принимали от круга поздравления и брак считался законным. И расходились легко. Казак, взяв за руку жену, вводил ее в круг и говорил: «Друзья, верные казаки. Я некоторое время имел жену. Она была мне услужливой, верной супругой, теперь она мне не жена, а я ей не муж. Кто ее желает, может взять». Отказанную жену любой мог взять себе в жены, прикрыв ее полою своего платья.»}}
 
== КозачийКозацьке кругколо ій [[освіта]] ==
 
Потреба у старих мала різні прояви. Але головним було те, що головною умовою виживання козаків в складних умовах навколишньої дійсності було потрібно накопичувати, аналізувати і засвоювати досвід попередніх поколінь. Саме в цій сфері були задіяні функції старих людей (на Січі&nbsp;— січових дідів). Все життя козака від колиски і до гробу було напруженим і невпинним навчанням. Спочатку козачок, а потім молодий і навіть не дуже молодий козак дуже уважно слухав старших і засвоював їх життєвий досвід і досвід їх попередників, збережений і донесений до нового покоління у думах і піснях, казках і переказах. По мірі появи власного досвіду і самі козачата ставали вчителями, навчаючи тих, хто був молодший за них, і так далі. Від успішного засвоєння досвіду своїх попередників, від розуміння справжніх причин їх успіхів і невдач в дуже великій мірі залежали власні успіхи і невдачі, а часто і саме життя козака. Хто погано вчився, того часто вбивали в першому ж бою. Всі стандартні і нестандартні ситуації, в яких опинялись їх батьки, діди, прадіди на війні, на полюванні, в побутових ситуаціях&nbsp;— вивчались, запам'ятовувались і були чудово відомі їх внукам і правнукам. Вони місяцями програвали ці ситуації, неспішно рухаючись безмежними просторами Євразії. Проходячи кіньми дороги вони не співали, а «грали» свої неповторні пісні. Але самі ці пісні і перекази з'являлись на світ і отримували право на подальше життя в більшості випадків на посиденьках в колі старих дідів.
 
== Джерела та література ==
* ''Г.&nbsp;К. &nbsp;Швидько''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kozacke_kolo Козацьке коло] // {{ЕІУ|4|420}}
* [http://pohodd.ru/article_info.php?articles_id=482 Заповіді Ігната]
* [http://militera.lib.ru/bio/astapenko/02.html На південних рубежах]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спеціальна:Мобільна_різниця_версій/22636585