Януш Тишкевич: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{оновити}}
{{Однофамільці|Тишкевич}}
{{Особа
Рядок 41 ⟶ 42:
}}
 
'''Януш Тишкевич''' власного гербу ([[1590]] [[1649]], [[Ужендув]]) — магнат, меценат, державний та політичний діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
 
== Біографія ==
Син власникадідича [[Ходорів|Ходорова]] початку 17 ст. графа Федора (Фредерика) Тишкевича-Логойського<ref>{{SgKP|I|610|Chodorów}}&nbsp;— S. 610. {{ref-pl}}</ref> та його дружини княжни Софії [[Заславські|Заславської]].
 
Комісар Речі Посполитої для укладення домовленостей: з козаками у 1623 та 1625 ([[Куруківський договір]]<ref name="O1">Щоденник походу проти запорізьких козаків // В.Коли Щербакземля стогнала / (упорядник, автор передмови) В. Коли земля стогналаЩербак.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1995.&nbsp;— С. 398—399.&nbsp;— ISBN 5-319-01072-9.</ref>) роках, з московитами у 1632-у.
 
У [[1627]]&nbsp;р. заснував в м. [[Бердичів]] монастир «босих кармелітів» і подарував йому чудотворний образ Божої матері, який здавна зберігався в будинку його предків. ВУ грамоті на заснування монастиря, на спорудження при ньому [[кляштор]]у [[Бердичів]] вперше називається містечком. В [[1630]]&nbsp;р. Януш Тишкевич даруєдарував замок католицькому ордену «босих кармелітів» під розташування кляштора тa в основу монастирського господарства.
 
1630 року при ньому було зруйновано православну церкву [[Київський замок|Київського замку]] для будівництва костелу.<ref>''Щербак В''. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648—1654&nbsp;рр.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1989.&nbsp;— С. 9.&nbsp;— ISBN 5-12-000672-8. (в обкл.)</ref>. 1633 року разом з гетьманом польним коронним [[Мартин Казановський|Марціном Казановським]] надали кошти для робіт з будівництва [[Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Теребовля)|костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та монастиря]] в [[Теребовля|Теребовли]].<ref>''Betlej A.'' Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.&nbsp;— T. 17.&nbsp;— 806 il.&nbsp;— S. 356.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. {{ref-pl}}</ref>
 
У 1636 році напавздійснив напад на маєтності тещі. Потім вона подала позов до Галицького земського суду на зятя стосовно нищення ним міст [[Язлівець]], [[Городок (Заліщицький район)|Городок]], [[Заліщики (значення)|Заліщики]], [[Чернелиця]] (також [[Чернелицький замок|місцевого замку]]).<ref>''Нагірний ВіталійВ'' (Ягеллонський університет). Початок та основні етапи будівництва замку // Чернелицький замок…&nbsp;— С. 33.</ref>
1633 року разом з гетьманом польним коронним [[Мартин Казановський|Марціном Казановським]] надали кошти для робіт з будівництва [[Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Теребовля)|костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та кляштору]] в [[Теребовля|Теребовли]].<ref>''Betlej A.'' Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.&nbsp;— T. 17.&nbsp;— 806 il.&nbsp;— S. 356.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. {{ref-pl}}</ref>
 
У 1636 році напав на маєтності тещі. Потім вона подала позов до Галицького земського суду на зятя стосовно нищення ним міст [[Язлівець]], [[Городок (Заліщицький район)|Городок]], [[Заліщики (значення)|Заліщики]], [[Чернелиця]] (також [[Чернелицький замок|місцевого замку]]).<ref>''Нагірний Віталій'' (Ягеллонський університет). Початок та основні етапи будівництва замку // Чернелицький замок…&nbsp;— С. 33.</ref>
 
[[1643]] року за 18&nbsp;км від Бердичева у Богданівському лісі була ставка [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]] (до нині ліс називається Богданівським). У червні 1648&nbsp;р. війська під керівництвом соратника Богдана Хмельницького [[Максим Кривоніс|Максима Кривоноса]], які направлялись на [[Зборів]], завдали цілий ряд ударів військам під проводом [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]] (серед них були тисячі солдатів Януша Тишкевича з Бердичівського гарнізону), звільнили ряд населених пунктів Житомирщини: [[Бердичів]], [[Бистрик (Бердичівський район)|Бистрик]], [[П'ятка|П'ятку]], [[Чуднів]] та інші.
Рядок 68 ⟶ 67:
* сприяв поселенню, проведенню діяльності домініканців у [[Вінниця|Вінниці]].
 
Посади: [[київські воєводи|воєвода]] та генеральний староста київського краю (близько 1630&nbsp;р.), староста [[житомир]]ський, [[снятин]]ський.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tyszkiewiczowie03.html Tyszkiewiczowie (03)] {{ref-pl}} {{deadlink}}</ref>
 
Учасник битв Хмельниччини, зокрема, [[Битва під Костянтиновом|під Костянтиновом]] ([[росолівці|Росолівцями]]), [[битва під Пилявцями|під Пилявцями]] (розпочав бій<ref>''Вирський Д''. Анонімний «[[Катафалк рицерський]]» (1650&nbsp;р.) про початок козацької революції (кампанія 1648&nbsp;р.) // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;6 (507) (лист.-груд—груд.).&nbsp;— С. 178.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>). Помер в [[Ужендув]]і під час повернення з коронаційного сейму.<ref>Там само.&nbsp;— С. 183.</ref> Король та пани взнали про смерть воєводи 26 лютого.<ref>''[[Новицький Іван Петрович|Новицький І]]''. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1995.&nbsp;— С. 356.&nbsp;— ISBN 5-319-01072-9. {{ref-ru}}</ref>
 
== Сім'я ==
Одружений з донькоюдочкою Ядвіґи на [[Бучач]]і<ref>''Niesiecki K.'' [http://www.polona.pl/item/178471/215/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci…]&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 422.</ref> [[Белжецькі|Белжецької]]&nbsp;— внучкою [[Єжи Язловецький|Єжи Язловецького]].<ref>''Niesiecki K.'' [http://www.polona.pl/item/167084/182/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci…]&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.&nbsp;— T. 1&nbsp;— S. 70. {{ref-pl}}</ref> Мав майновий конфлікт з тещею.<ref>''[[Владислав Лозинський|Łoziński, W]].'' [https://archive.org/stream/prawemilewemoby00ozgoog#page/n7/mode/2up Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku].&nbsp;— Lwów&nbsp;: nakładem księgarni H. Altenberga, 1904.&nbsp;— T. 2.&nbsp;— S. 130—131. {{ref-pl}}</ref>
 
== Примітки ==