Верхній Майдан: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м джерела
Рядок 34:
| відстань ст =
}}
'''Ве́рхній Майда́н'''  — [[село]] Надвірнянського району Івано-Франківської області.
 
== Розташування ==
Село '''Верхній Майдан''' знаходиться на південному сході від м. [[Надвірна]]. Відстань до районного центру  — 7  км, а до обласного  — 38  км.
 
Найближча залізнична магістраль  — [[Львів]]-[[Рахів]], віддаль до якої становить 6  км.
 
Через село протікає невелика річка [[Смотрич]] і проходить автомобільна дорога Надвірна-[[Отинія]].<br /><br />
 
== Історична довідка ==
 
Датою заснування села вважають 1240 рік. Первісна назва села &nbsp;— '''Горішній Майдан''', в радянські часи галицьке слово "«горішній"» замінили більш зрозумілим словом "«верхній"»&nbsp;— і7 такимчервня чином1946 селороку сталоуказом називатисяПрезидії ВерхнійВерховної Майдан.Ради РішеннямУРСР сесіїсело відМайдан 20.12.2002рГорішній затвердженоЛанчинського [http://vmaydan.com/images/phocagallery/thumbs/phoca_thumb_l_g.jpgрайону Герб]перейменовано селана село Верхній Майдан, авторі Майдан-Горішнянську Ярославсільську Михайловичраду&nbsp;— Лозинський,на лауреат премії імені Надії ПоповичВерхньомайданська.
 
Рішенням сесії від 20.12.2002р затверджено [http://vmaydan.com/images/phocagallery/thumbs/phoca_thumb_l_g.jpg Герб] села Верхній Майдан, автор&nbsp;— Ярослав Михайлович Лозинський, лауреат премії імені Надії Попович.
Перша письмова згадка про с. Верхній Майдан відноситься до 1717 року. Проте за деякими даними село виникло значно раніше. У 2001 році йому виповнилося 380 років. Заснування Верхнього Майдану припадає на літо 1621 року, коли в черговий раз на Україну напали татари.
 
Перша письмова згадка про с. Верхній Майдан відноситься до 1717 року. Проте за деякими даними село виникло значно раніше. У 2001 році йому виповнилося 380 років. Заснування Верхнього Майдану припадає на літо 1621 року, коли в черговий раз на Україну напали татари.
Під час визвольної війни 1648 - 1654 років багато жителів Майдану приєдналися до загону [[Семен Височан|Семена Височана]] - " Хмельницького галицької землі".
 
Під час визвольної війни 1648 - 16541648—1654 років багато жителів Майдану приєдналися до загону [[Семен Височан|Семена Височана]]&nbsp;— - "« Хмельницького галицької землі"».
У 1781 році в селі проживала 241 особа, а в 1857 році кількість жителів зросла до 783 чоловік.
 
У 1781 році в селі проживала 241 особа, а в 1857 році кількість жителів зросла до 783 чоловік.
На початку ХХ ст. населення становило 1237 чоловік. Про село писалося: "У Горішньому Майдані є Гута, де випускають листове скло". Дві великі печі Сіменса, які обслуговує 250 робітників. У Майдані ріжуть на трачці ялини, дуби - на бруси, на дошки. У Майдані складають смерекові метраки у шайтури, обсипають глиною, підпалюють і виходить деревне вугілля і везуть все це на колію, а далі - в Австрію".
 
На початку ХХ ст. населення становило 1237 чоловік. Про село писалося: "«У Горішньому Майдані є Гута, де випускають листове скло"». Дві великі печі Сіменса, які обслуговує 250 робітників. У Майдані ріжуть на трачці ялини, дуби -&nbsp;— на бруси, на дошки. У Майдані складають смерекові метраки у шайтури, обсипають глиною, підпалюють і виходить деревне вугілля і везуть все це на колію, а далі -&nbsp;— в Австрію".
В 1905 році саме на Великдень в селі згоріла церква св. Миколая, збудована в 1877 році.<br /><br />
 
В 1905 році саме на Великдень в селі згоріла церква св. Миколая, збудована в 1877 році.<br /><br />
 
== Пам'ятки історії та архітектури, культові споруди ==
В селі зафіксовані 4 пам'ятки археології. Серед пам'яток історії та архітектури слід згадати церкву та дзвіницю св. Миколая Чудотворця (1906р), братську могилу вояків УПА (поховано 70 українських повстанців із сотні "«Чайки"» та 5 із сотні "«Іскри"»), могилу поета-самоука та громадського діяча Юрія Дутки, пам'ятник воїнам, які загинули в роки Другої світової війни.
 
В центрі Верхнього Майдану височіє споруда нової церкви, яка є окрасою села.<br /><br />
 
== Про село ==
Рядок 66 ⟶ 68:
=== Школа ===
 
Верхньомайданська СЗОШ І-ІІ ст, збудована в 1932 році, добудована 1964 року, учнів &nbsp;— 241, вчителів &nbsp;— 26.
 
=== Будинок культури ===
Рядок 75 ⟶ 77:
 
=== Торговельні заклади ===
Магазин "«Повсякденний попит" »&nbsp;— підприємець Є. &nbsp;Ф. &nbsp;Вовчук.
 
Магазин з кафетерійним відділом "«Горянка" »&nbsp;— підприємець М. &nbsp;Д. &nbsp;Гуляк.
 
Магазин "«Руслан" »&nbsp;— підприємець З .Д. Гавкалюк.
 
=== Спортивні заклади ===
Спортзал та спортивний майданчик, розташований на території школи, футбольне поле.
 
=== Поштове відділення ===
Завідувач відділення М.&nbsp;Д.&nbsp;Андрейчук.
 
=== Церкви ===
Рядок 92 ⟶ 94:
=== Сільське господарство ===
 
Загальна площа ради &nbsp;— 1769 , 6 га:
* сільськогосподарські землі- 873,6 га
* рілля -&nbsp;— 659,5 га
* пасовища -&nbsp;— 64,2 га
* ліси -&nbsp;— 811,7 га <br />Фермерські господарства &nbsp;— немає. <br />Кількість дворів &nbsp;— 460.<br />
 
=== Населення ===
* загальна чисельність &nbsp;— 1560 осіб
 
* пенсіонерів &nbsp;— 310
* багатодітних сімей &nbsp;— 19
* інвалідів &nbsp;— 32
* дітей- сиріт &nbsp;— 1
* ліквідаторів аварії ЧАЕС &nbsp;— немає
* афганців &nbsp;— Василь Ількович Демчук.
* вдови воїнів-афганців: Галина Михайлівна Андрейчук, Світлана Дмитрівна Гайдаш. Марія Михайлівна Ковалюк &nbsp;— учасник бойових дій в Афганістані.
* учасників війни &nbsp;— немає
* вояків ОУН -&nbsp;— УПА &nbsp;— немає
 
== Джерела ==