Відмінності між версіями «Теніс»

4 байти додано ,  3 роки тому
нема опису редагування
При виконанні різних технічних прийомів багато значить хватка, тобто те, як спортсмен тримає ракетку. Розрізняють три хватки: східна, західна та континентальна. У кожної з них є певні переваги та недоліки, а основне розходження між хватками полягає в положенні долоні тенісиста відносно рукоятки ракетки. При західній хватці долоня перебуває під рукояткою, при континентальній (її також називають універсальною) — над рукояткою, а при східній — за нею. У сучасному тенісі найпоширеніша східна хватка, саме з неї починають освоювати ази техніки новачки. Але при будь-якому типі хватка повинна бути впевненою та міцною.
 
Удари по м'ячу розрізняються залежно від техніки їхнього виконання, [[траєкторія|траєкторії]] м'яча до та після зіткнення з ракеткою та інших моментів. В арсеналі сучасних тенісистів чимало різноманітних ударів: смеш (потужний удар над головою по м'ячу, що опускається), скорочений удар (після якого м'яч приземляється відразу за сіткою на «чужій» половині площадкимайданчику), топспін (кручений удар з високою траєкторією польоту м'яча), удар у протихід (тобто в те місце корту, яке суперник щойно залишив) та інші. У кожного із гравців є свої коронні удари. Так, наприклад, швед [[Бйорн Борг]] був визнаним майстром сильних кручених ударів із задньої лінії.
 
Якість гри тенісиста залежить не тільки від фізичної сили. Австралієць [[Род Лейвер]], який не відзначався зовнішніми даними, відрізнявся, проте, неймовірною витривалістю та мав воістину залізну п'ясть, що дозволяло йому бити хльостко та потужно. Нерідко фахівці використовують таке поняття, як ''почуття м'яча'', тобто навички володіння м'ячем: уроджені й придбані завдяки тренуванням й ігровій практиці. Крім того, різноманіття чинених тенісистом рухів (біг, нахили, стрибки, удари тощо) вимагає від нього різнобічної фізичної підготовки.
114 965

редагувань