Симоненко Василь Андрійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено орфограічну помилку
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 33:
 
[[Файл:Симоненко В.jpeg|міні|ліворуч|200пкс|Василь Симоненко]]
Батька ву Василька не було. Був чудовий дід, була мама, яка ніколи не сварилася за книжки, що їх хлопець читав зранку до вечора — при сонці, коли підпаском ганяв череду, і при каганці, коли вечорами гриз граніт науки, виборюючи золоту шкільну медаль. До мами приходили свататися. Та вона боялася вітчима для сина, боялася, що чужий прийде і зламає затишок його дитинства. От і не пішла ні за кого, тим більше, що живий був той, з ким одружена по закону, якого чекала з війни, з ким присягалася до смерті ділити і радість, і горе. Не вийшло ділити, вийшло все взяти на свої плечі — сильної, мужньої жінки.
 
Спочатку навчався у [[Біївці (Лубенський район)|Біївській]] початковій школі. П'ять класів закінчив у Біївцях, а решту — у сусідніх селах Єнківцях і Тарандинці, до яких доводилось йти 9 км в один бік. Після закінчення [[Середня загальноосвітня школа|середньої школи]] в [[Тарандинці|Тарандинцях]] із золотою медаллю в 1952 році вступив на [[факультет]] [[журналістика|журналістики]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]]. Водночас із Симоненком навчалися [[Мушкетик Юрій Михайлович|Юрій Мушкетик]], Микола Сом, Валерій Шевчук, [[Олійник Борис Ілліч|Борис Олійник]]. Тут він багато пише віршів, стає членом літературної студії.