Чокін Шафік Чокінович: відмінності між версіями

На початку [[1950-ті|1950-х]] академік Чокін підняв питання про [[Поворот сибірських річок|перекидання частини стоку сибірських річок в Казахстан і Середню Азію]]. Головною причиною для підняття академіком даного питання стала [[Зниження рівня Аральського моря|проблема Аральського моря]]. Основні джерела води [[Аральське море|Аралу]], річки [[Сирдар'я]] і [[Амудар'я]], розтікалися по [[Бавовна|бавовняним]] і [[рис]]ових полях і в результаті основна частина води не доходила до моря. Чокін вважав, що у разі зникнення Аралу мільярди тонн [[Морська сіль|соляного]] [[пил]]у могли піднятися вгору і розпорошитися на великій території навколо моря, що, враховуючи його отруйний склад, могло бути чревате негативними наслідками для людей, які населяли прилеглі райони. Теоретично, розроблений Чокіним проект міг вирішити проблему висихання Аральського моря. Іншими передумовами для підняття Шафіком Чокиновичем питання були [[Дефіцит водних ресурсів|дефіцит води]] і зростаюча потреба в [[Електроенергія|електроенергії]] на території Казахстану і [[Середня Азія|Середньої Азії]]. Зміцнював впевненість Чокіна у правильності ідеї розроблений і успішно впроваджений в експлуатацію канал Іртиш — Караганда, який на думку багатьох міг вважатися першим етапом перекидання. Протягом майже двадцяти років Інститутом енергетики під його безпосереднім керівництвом велася розробка даного проекту. У [[1978]] році була складена та передана в {{не перекладено|Міністерство меліорації і водного господарства СРСР|Мінводгосп СРСР|ru|Министерство мелиорации и водного хозяйства СССР}} принципова схема його здійснення. Але через високу [[вартість]] і сумніви у важливості цієї ідеї, ЦК КПРС було прийняте рішення про згортання проектних робіт.

 

 

== Основні праці, монографії ==