На початку [[1950-ті|1950-х]] академік Чокін підняв питання про [[Поворот сибірських річок|перекидання частини стоку сибірських річок в Казахстан і Середню Азію]]. Головною причиною для підняття академіком даного питання стала [[Зниження рівня Аральського моря|проблема Аральського моря]]. Основні джерела води [[Аральське море|Аралу]], річки [[Сирдар'я]] і [[Амудар'я]], розтікалися по [[Бавовна|бавовняним]] і рисових[[рис]]ових полях і в результаті основна частина води не доходила до моря. Чокін вважав, що ву разі зникнення Аралу мільярди тонн соляної[[Морська пудрисіль|соляного]] [[пил]]у могли піднятися вгору і розпорошитися на великій території навколо моря, що, враховуючи їїйого отруйний склад, могло бути чревате негативними наслідками для людей, які населяли прилеглі райони. Теоретично, розроблений Чокіним проект міг вирішити проблему висихання Аральського моря. Іншими передумовами для підняття Шафіком Чокиновичем питання були [[Дефіцит водних ресурсів|дефіцит води]] і зростаюча потреба в [[Електроенергія|електроенергії]] на території Казахстану і [[Середня Азія|Середньої Азії]]. Зміцнював впевненість ЧокинаЧокіна у правильності ідеї розроблений і успішно впроваджений в експлуатацію канал Іртиш — Караганда, який на думку багатьох міг вважатися першим етапом перекидання. Протягом майже 20двадцяти років Інститутом енергетики під його безпосереднім керівництвом велася розробка даного проекту. У [[1978|1978 році]] році була складена принциповата схемапередана йогов здійснення{{не таперекладено|Міністерство переданамеліорації ві Мінводхозводного господарства СРСР|Мінводгосп СРСР|ru|Министерство мелиорации и водного хозяйства СССР}} принципова схема його здійснення. ЧерезАле через високу [[вартість]] і сумніви у важливості цієї ідеї, ЦК КПРС було прийняте рішення про згортання проектних робіт.
З моменту підняття Чокіним питання про перекидання частини стоку сибірських річок і аж до теперішнього часу ця ідея піддається критиці багатьма вченимиученими, у тому числі А{{не перекладено|Яншин Олександр Леонідович|О. Л. Яншиним|ru|Яншин, [[ПонтрягінАлександр Лев Семенович|Л.]]Леонидович}}, [[Понтрягін Лев Семенович|Л. С. Понтрягіним]], [[Понтрягін{{не Левперекладено|Аганбегян Абел СеменовичГезевич|Понтрягіним]], А. Г. Аганбегяном|ru|Аганбегян, Абел Гезевич}}, {{не перекладено|Агошков Михайло Іванович|М. І. Агошковим|ru|Агошков, Михаил Иванович}}. Головними аргументами противників ідеї є підйом [[Ґрунтові води|ґрунтових вод]] уздовж каналу, що призведе до порушення складу [[Флора|флори]] та зміни клімату[[клімат]]у в цих регіонах. Також противникивони стверджують, що проект спричинить за собою зміну [[Тепловий баланс земної поверхн|теплового балансу]] в Російській [[Арктика|Арктиці]] і відповідно [[Зміна клімату|зміну клімату]] на значних територіях Росії<ref>{{статья|автор=Жерелина И.|заглавие=Кто старое помянет...|ссылка=http://www.seu.ru/members/bereginya/2003/02/5-6.htm|издание=|тип=|место=|издательство=|год=|том=|номер=|страницы=}}</ref>.
