Сарматизм: відмінності між версіями

Саме тоді, коли «старожитна» [[Берестейська унія|католицько-уніатська]] [[Русь]] намагалася у будь-який спосіб відбитися від запропонованих [[Українське козацтво|козаччиною]] та [[Київська митрополія (1620—1685)|київськими ієрархами]] послуг у сфері захисту прав «народу руського», козацтво опинилося в центрі уваги не тільки руських, але й польських інтелектуалів. Популярність козаччини внаслідок [[Битва під Хотином (1621)|Хотинської битви]] та її військовий потенціал породжувати спроби «інтелектуальної приватизації» та «націоналізації» козацтва не тільки в [[Касіян Сакович|Касіяна Саковича]] та його учнів, але також серед польських публіцистів. Шлях потенційного залучення козацтва до ширшої польськоїподібної ідентичности проходив через ідеологію польського сарматизму. Зокрема подібними спробами була творчість [[Шимон Старовольський|Шимона Старовольського]] зі своїми працями ''«Eques Polonus»'' та ''«Sarmatiae bellatores»'' ({{sfn|Плохій|2006|с=221lang-230uk|«Сарматські воїни»}}). У цьому виданні до своєрідного «іконостасу» польського сарматизму було залічено, поруч із [[Мешко I|Мєшком І]], [[Болеслав I Хоробрий|Болеславом Хоробрим]], [[Стефан Баторій|Стефаном Баторієм]] та іншими королями, також [[Київські князі|київських князів]] [[Володимир Святославич|Володимира Великого]], [[Глинський Михайло Львович|Михайла Глинського]], [[Острозькі|Острозьких]] та окремих інших. Також до почту було включено близько 130 «войовників» нешляхетського походження.