Арнор: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
'''Арнор''' (від квен. ''Arnanóre/Arnanor'' та синд. ''Ara'' (високий, королівський) та ''(N)dor'' (земля), у перекладі — «Королівська земля») — у творах [[Джон Роналд Руел Толкін|Дж. Р. Р. Толкіна]] північне королівство [[Дунадани|дунаданів]] у [[Середзем'я|Середзем'ї]]. Свою назву воно отримало тому, що було засновано [[Еленділ]]ом, який був Верховним Королем не тільки для Арнору, але також і для [[Ґондор]]у. Фактично як єдина держава проіснувало до 862 року Третьої Епохи та було відновлено лише на початку Четвертої Епохи після Війни Перстеня та коронації [[Араґорн]]а.
Як розповідається у додатках до «[[Володар перснів|Володаря Перстенів]]» «у часи розквіту Арнор охоплював увесь Еріадор, окрім земель за
Населення Арнору складалося не тільки з дунаданів, але також включало у себе як людей, споріднених з [[Адани|аданами]], котрі раніше перебували у дружніх стосунках з нуменорцями, так і місцеві племена, частина з яких ставилися до дунаданів вороже. Серед них були, наприклад, нащадки народу, який колись жив у Білих Горах, споріднені з горянами Сірого Краю. Столицею Арнору був Аннумінас на березі озера Ненуял.
Рядок 43:
=== Артедайн ===
'''Артедайн''' ({{lang-en|Arthedain}}, від діалектного синдарського «ард», ''ardh'' («королівство») та «едайн», ''edain'' («адани»), у перекладі — «Королівство Аданів») — область у Арнорі, а згодом незалежна держава, що розташовувалася на північному сході [[Еріадор]]у в землях від льодової затоки Форохель на півночі до річки Барандуїн (Брендівинної) на півдні та від
Як незалежна держава виник у 861 році після смерті короля Еарендура унаслідок суперечок між його синами. Першим королем Артедайну став старший син Еарендура Амлаїт, який переніс столицю з Аннумінаса до Форноста. На території Артедайну залишилися усі три [[палантири]] Арнору. Найбільшими містами краю були вже згаданий Форност та [[Брі (Середзем'я)|Брі]] з прилеглими околицями. Аннумінас, хоч і залишився на території Артедайну, однак після розпаду Арнору знелюднив та перетворився на руїну.
Рядок 53:
Близько 1300 року Третьої Епохи на північно-східному кордоні Артедайну постало королівство [[Анґмар]]. Його правителем був [[Король-Чаклун]], проводар [[Назґули|Назґулів]], хоча тоді це ще не було відомо [[Дунадани|дунаданам]].
Приблизно у цей час Арґелеб І, син Мальвеґіла, уперше почав претендувати на владу над усім Арнором, але проти нього виступили горяни Рудаура, які на той момент захопили владу у краї та вступили у спілку з Анґмаром. У зв'язку з цим, Арґелеб І збудував укріплення на Грозогорах, однак, коли 1356 року Рудаур разом з Анґмаром напали на Артедайн, він загинув у битві.
У зв'язку з новою загрозою, яка виходила від Анґмару, Кардолан визнав суверенітет Артедайна над своїми землями, і відтоді терен знову почав називатися Арнором. Арвелеґ, син Арґелеба І, разом з союзниками-кардоланцями та у спілці з [[Ліндон]]ом вибив ворогів з Грозогір, і після того протягом 53 наступних років утримував кордон по лінії Грозової, Великої дороги та
Кардолан за потреби надсилав допомогу Артедайну, однак 1409 року Третьої Епохи і він, і Рудаур були завойовані [[Анґмар]]ом, а вежу Амон-Сул було спалено та сплюндровано, а Артедайн уцілів тільки завдяки [[Ельфи|ельфійській]] допомозі з [[Лоріен]]у та [[Сірі Гавані|Гаваней]].
| |||