Військова музика: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Tryhlav (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 11:
| піджанри =
| споріднені = [[класична музика]]
| регіональні = Прусський, французький, англійський та радянський стилі
| локальні =
| інші =
}}
'''Військова музика''' — [[Музичний твір|музичні твори]] та система виконавчих засобів, що служать цілям [[Стрій військовий|стройового навчання]] та [[патріотизм|патріотичного]] й [[Естетика|естетичного]] виховання військ.
== Історія ==
[[Файл:Tulumbaz 5.jpg|right|250пкс|міні|Україна, Запоріжжя. Музей історії зброї. [[Тулумбас]]]]
[[Файл:Hetmanci.jpg|right|200пкс|міні|Сердюки на марші під бій [[Військовий довбиш|довбиша]]]]
Ще за часів [[Київська Русь|Київській Русі]] наприкінці I тисячоліття [[Труба (музичний інструмент)|труби]], [[Сопілка|сопелі]], [[накри]], [[литаври]], [[Дримба|варган]]и,
Починаючи від XVI ст., [[Українські народні пісні|українська]] [[Українська нація|національна]] військова музика пов'язана з [[
[[Файл:Вибори_полковником_Мартина_Пушкаря_Панно_у_Полтавському_земстві.jpg|right|250пкс|міні|Сурмачі на картині [[Васильківський Сергій Іванович|С.Васильківського]]]]
З середини XVIII ст.<ref>за матеріалами [[Рум'янцевський опис Малоросії 1765—1769|Рум'янцевського опису]] 1766 р.</ref> до складу полкової військової музики були додані трубачі, [[Валторна|валторністи]] та [[Гобой|гобоїсти]]. Полкових музик очолював старший музика («отаман трубецький»), який теж був виконавцем, найчастіше — трембачем. За досліджень [[Житецький Павло Гнатович|П. Житецького]] та [[Багалій Дмитро Іванович|Д. Багалія]], до складу полкової музики XVII—XVIII ст. належав особливий тип військових [[кобзар]]ів та [[бандурист]]ів. Декілька таких виконавців згадуються в архівному документі [[Полтава|Полтавської]] міської книги 1711 року: вони належали до військових музикантів [[Полтавський полк|Полтавського полку]]. Найчастіше бандуристами та кобзарями ставали ті козаки, що втрачали зір у боях або в полоні. Як зауважив Д. Багалій, сліпих виконавців (бандуристів, кобзарів, трубачів) офіційно приймали у полкову службу ''«в качестве музыкантов и выдавали им жалование наравне со зрячими»''.
Рядок 57:
== Джерела ==
* Чернова І. В., «Становлення військово-оркестрової служби ЗСУ: Історико-культурогічний аспект» 2011
== Посилання ==
|