Відмінності між версіями «Дарій I Великий»

нема опису редагування
Проведення реформ Дарієм в державі мало під собою ряд підстав та причин. Зокрема відсутність міцних зв'язків між частинами перського царства і гостра класова боротьба, що розгорілася при Камбізі та Дарії, вимагали проведення ряду реформ для зміцнення держави. Крім того Дарій не був впевнений у надійності своєї влади тому змушений був вдатися до цих заходів для здійснення централізації влади в державі.
 
Почав свою реформаторську діяльність Дарій І з реорганізації та уніфікації системи управління провінціями. Він поділив територію держави на 23—24 адміністративно-податкових округів — сатрапій, причому так, що в ряді випадків кордони сатрапій збігалися з кордонами підвладних Ахеменідам країн. Очолювали новоутворені округи начальники областей — сатрапи (від перського кшатрапарван «охоронець царства» або ж за іншим перекладом «воєначальник країни»). На ці посади призначали не місцевих володарів, як це було за Кира II та Камбіза, та персів. Сатрапи відали здебільшого суто цивільними справами, контролювали місцевих чиновників, їм дозволялося чеканитикарбувати срібну монету.
 
Стосовно самої Персії, не зовсім зрозуміло чи керувалась вона сатрапом чи находилась під безпосереднім управлінням царської адміністрації.
 
=== Економічні і військові перетворення ===
Важливою ланкою продовження реформ Дарія стало введення нових економічних і військових перетворень. Зокрема Дарій І ввів єдину для всієї імперії грошову одиницю — золотий дарік (назва цієї монети походила або від царського імені, або від давньоперського слова дарі — «золото») вагою 8,4 грами. Завдяки високій пробі золота в дарику ця монета відігравала впродовж кількох століть важливу роль у тодішній міжнародній торгівлі, хоча в Східному Середземномор'ї більш ходовими були грецькі срібні монети. Три тисячі дариків складали вищу вагову і монетну одиницю — перський талант. ЧеканитиКарбувати золотий дарик мав право тільки перський цар, сатрапам же дозволялося чеканитикарбувати срібний сикль вагою 5,6 г, номінальна вартість якого становила 5% вартості дарика.
 
Дарій І, якого перси називали гендлярем, був людиною ощадливою. На чеканкукарбування монетимонет він виділяв лише незначну кількість коштовного металу, який зберігався в царській скарбниці у злитках, тому грошовий обіг у Перській державі мав скромні масштаби, що не сприяло інтенсивнішому розвиткові товарно-грошових відносин. Організація господарсько-фінансового управління, пов'язаного із зростанням господарського життя і розвитком торгівлі, дотепно охарактеризована Геродотом: «Перси називають Дарія торгашем за те, що він встановив визначені податки і прийняв інші подібні заходи»
 
«Цар царів» близько [[518 до н. е.|518 року до н. е.]] запровадив стабільну систему державних податків. Відтоді всі сатрапії були зобов'язані вносити в державну скарбницю строго зафіксовані грошові суми та натуральні побори. Загальна річна сума цих податків становила близько 7740 вавилонських талантів (232200 кг) срібла, вона не змінилася впродовж усього періоду існування держави Ахеменідів. Перси, на відміну від інших підвладних Ахеменідам народів, грошового податку не платили, проте виконували натуральні повинності. Стару, запроваджену Киром II, систему «подарунків» Дарій І зберіг лише для прикордонних народів (колхів, арабів, ефіопів тощо).
108 914

редагувань