Михайло Ханенко: відмінності між версіями

'''Миха́йло Степанович Хане́нко''' ([[1620]] — –[[1680]]) — [[українці|український]] військовий, політичний і державний діяч. [[Українські гетьмани і кошові отамани|Гетьман Війська Запорозького]], голова [[Гетьманщина|козацької держави]] на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] ([[1669]]-[[1674]] роки). Представник [[Козаки|козацького]] роду [[Ханенки|Ханенків]]. Син [[Степан Ханенко|Степана Ханенка]].

За свідченням [[Ульріх фон Вердум|Ульріха фон Вердума]] [[1671]] року, Ханенко був гетьманом запорізьких козаків і соратник [[Іван Сірко|Сірка]], був на свій час знаменитою людиною, користувався великою повагою. [[Умань]] належала до знаменитих міст України, так як він там народився; після того як він впав в немилість [[Петро Дорошенко|Дорошенку]], він пішов до запорожців, де став гетьманом і підкорявся королю Речі Посполитої. За родинними переказами Ханенків, записані у ХІХ столітті, батько гетьмана, Степан, козакував за часів [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Сагайдачного]] і потрапив до татарського полону, звідки був викуплений. Мати була котроюсь з доньок прикордонного старости. Михайло народився в Умані, де згодом став старостою, очолив [[Уманський полк|Уманський]] полк. Ханенко мав трьох синів: один з жінкою знаходився під вартою в Дорошенка, другий на Чорному морі був взятий татарами в полон і відісланий до [[Константинополь|Константинополя]], де його тримали в замку-тюрмі [[Замок семи веж|Єдикуле]] (Семивежний Замок) [[Замок семи веж|«Yedikule Zindanları»]], третій жив у тещі короля Речі Посполитої, вдови [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]].

З [[1656]] року полковник уманський, прихильник пропольської орієнтації, підтримував [[Юрій Хмельницький|Юрія Хмельницького]] і [[Павло Тетеря|Павла Тетерю]]. Підпис Ханенка стоїть на "«других Переяславських статтях"» [[1659]] року.

[[1660]] року Ханенко як наказний гетьман [[Юрій Хмельницький|Юрія]] Хмельницького успішно відбив напад військ Речі Посполитої на місто Могилів(на Дністрі), 1661 року побував під Слободищами, входив до числа козацьких делегатів, що розробляли [[Слободищенський трактат|Слободищенський]] трактат.

За підтримки частини козаків, кримського хана та влади Речі Посполитої, Ханенко намагався [[1668]] року усунути гетьмана [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] і на його місце поставити [[Петро Суховій|Петра Суховія]]. У липні [[1669]] р. у боротьбі проти Дорошенка [[Петро Суховій|Суховій]] зазнав поразки, а його козаки трьох правобережних полків ([[Уманський полк|Уманський]], [[Паволоцький полк Війська Запорозького|Паволоцький]], [[Корсунський полк|Корсунський]]) на раді в Умані проголосили гетьманом Ханенка. Суховій став генеральним писарем у нового гетьмана.

У війні з Петром Дорошенком Михайло Ханенко зазнав кількох поразок, зокрема, не зміг взяти [[Кальник (Іллінецький район)|Кальник]] і [[Чигирин]]. Після вторгнення султанської армії, окупації нею [[Поділля]] та [[Бучацький мирний договір|Бучацького]] миру [[1672]] року, Ханенко з частиною родини втік до Речі Посполитої, а майже всі його прибічники перейшли на бік Дорошенка і османів. Навесні [[1673]] Річ Посполита відновлює боротьбу за Правобережжя. Ханенко з'явився тут у квітні, до нього знову перейшли тисячі козаків, незадоволених Дорошенком. Але 11 вересня 1673 під стінами [[Києво-Печерська лавра|Києво]]-Печерського монастиря Дорошенко розбив Ханенка.

У [[Черкаси|Черкасах]] існує [[Провулок Михайла Ханенка (Черкаси)|провулок Михайла Ханенка]]<ref>{{Cite web|url=http://www.rada.cherkasy.ua/ua/newsread.php?view=10901&s=1&s1=17|title=У Черкасах змінено назви 63 вулиць і провулків (ДОКУМЕНТИ, ОНОВЛЕНО) {{!}} Суспільство {{!}} НОВИНИ {{!}} Черкаси –&nbsp;— офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету|website=www.rada.cherkasy.ua|accessdate=2016-04-21}}</ref>.