Вікіпедія

Пугачова Алла Борисівна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 7:
| Повне_ім'я = Алла Борисівна Пугачова
| Дата народження = 15.4.1949
| Місце народження = [[Москва]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[СРСРРРФСР]]
| Дата смерті = 4.05.2018
| Місце смерті =
| Роки = з [[1965]]—нині
| Країна = {{URS}} → {{RUS}}
| Національність = [[Росіяни|росіянка]]
| Освіта = '''Середня загальна''': 1964, Московська середня школа №496№&nbsp;496;<br/>'''Середня спеціальна''': 1969, [[Державний музично-педагогічний інститут імені М. М. Іпполітова-Іванова|Державне музично-педагогічне училище ім. М. &nbsp;М. &nbsp;Іпполітова-Іванова]] (за спеціальністю «Диригування хором»);<br/>'''Вища''': 1981, [[Державний інститут театрального мистецтва ім. А. В. Луначарського]] (за спеціальністю «Естрадна режисура»)
| Професія = [[Співак|співачка]], [[композитор]]-[[пісняр]], [[Піаніст|піаністка]], естрадний [[режисер]]-постановник, [[актор]]ка, [[Ведучий|телеведуча]], [[продюсер]], [[підприємець]], вчителька середньої школи
| Працював у операх =
| Співацький голос = [[мецо-сопрано]] → [[контральто]]
| Інструмент = [[фортепіано]]
| Жанри = [[Поп-музика|поп]]<br/>[[Поп-рок]]<br/>[[Диско]]<br/>[[Прогресивна музика]]
| Псевдонім = Борис Горбонос
| Колективи = Агітбригада радіостанції «{{нп|ЮFM|Юность|ru|ЮFM}}» ([[1967 рік у музиці|1967]]—[[1968 рік у музиці|1968]]),<br/>{{нп|Государственное училище циркового и эстрадного искусства|ДВЦЕМ|ru|Государственное училище циркового и эстрадного искусства}} ([[1969 рік у музиці|1969]]),<br/>ВІА «Новый электрон» (1969—[[1970 рік у музиці|1970]]),<br/>Московська міська дитяча філармонія (1970—[[1971 рік у музиці|1971]]),<br/>ВІА «Москвичи» (1971—[[1972 рік у музиці|1972]]),<br/>Джаз-оркестр під кер. {{нп|Олег Леонідович Лундстрем|Олега Лундстрема|ru|Лундстрем, Олег Леонидович}} (1972—[[1973 рік у музиці|1973]]),<br/>Московська міська дитяча філармонія (1973—[[1974 рік у музиці|1974]]),<br/>ВІА «Москвичи» (1974),<br/>ВІА «[[Веселі хлоп'ята (ВІА)|Весёлые ребята]]» (1974—[[1976 рік у музиці|1976]]),<br/>Державний естрадний оркестр [[Вірменія|Вірменії]] під кер. [[Орбелян Костянтин Агапаронович|Костянтина Орбеляна]] (1976)
| Гурти = «Гітарола» (1976, нетривалий час)<br/>«Ритм» (1976-[[1980 рік у музиці|1980]])<br/>«{{нп|Аракс (група)|Аракс|ru|Аракс (группа)}}» ([[1979 рік у музиці|1979]], нетривалий час)<br/>«Рецитал» (1980-[[2010 рік у музиці|2010]])
Рядок 26:
| Нагороди = {{Орден «За заслуги перед Вітчизною» II-го ступеня}} {{Орден «За заслуги перед Вітчизною» III-го ступеня}} {{Орден Святого Месропа Маштоца}} Орден «Дружба» ([[Азербайджан]], 2009)
| Премії = {{Державна премія Росії|1995}}
| Звання = <table><tr><td>{{Народний артист СРСР|1991}}<br/td><td>{{Народний артист Росії|1985}}<br/td><td>{{Заслужений артист Росії|1980}}</td></table>
| Сайт =
}}
 
'''А́лла Бори́сівна Пугачо́ва''' ({{lang-ru|Пугачёва Алла Борисовна}} {{н|1}} [[15 квітня]] [[1949]], [[Москва]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[СРСР]]) &nbsp;— відома [[СРСР|радянська]] та [[Росія|російська]] [[співачка]], [[Композитор|композитор-пісняр]], естрадний [[режисер]], [[продюсер]], [[кіноактор]]ка та [[Ведучий|телеведуча]]. [[Народна артистка СРСР]] ([[1991 рік|1991]]), лауреат [[Державна премія Росії|Державної премії Росії]] ([[1995 рік|1995]]).
 
В її репертуар входить понад 500 пісень на [[російська мова|російській]], [[англійська мова|англійській]], [[французька мова|французькій]], [[німецька мова|німецькій]], [[фінська мова|фінській]], [[українська мова|українській]] мовах, [[іврит]]і, а [[дискографія]] налічує понад 100 сольних [[Грамофонна платівка|платівок]], [[Компакт-диск|CD]] та [[DVD|DVD дисків]] (включаючи 17 номерних [[Музичний альбом|альбомів]], 34 [[сингл]]и і 25 «компіляцій» та збірників). Крім [[Росія|Росії]] та країн колишнього [[СРСР]] альбоми Пугачової видавалися в [[Японія|Японії]], [[Корея|Кореї]], [[Швеція|Швеції]], [[Фінляндія|Фінляндії]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Польща|Польщі]], [[Чехословаччина|Чехословаччині]] та [[Болгарія|Болгарії]]. Загальна кількість дисків перевищила 250 мільйонів екземплярів.
 
Кар'єра Алли Пугачової ознаменована як всесоюзним, так і міжнародним успіхом на музичній сцені в країнах Європи, Азії та Північної Америки (зокрема США). Нині іменується «примадонною», «королевою естради», «головною співачкою Росії». З 1976 до початку 1990-х років за результатами опитувань всесоюзних музичних хіт-парадів незмінно визнавалася найкращою співачкою року. У закордонній, в тому числі західноєвропейській та американській пресі 1970-19801970—1980 років неодноразово визнавалася зіркою № &nbsp;1 радянської естради, «soviet superstar».
 
За визначенням багатьох сучасників, Пугачова стала першою вільною співачкою в СРСР та зробила революцію на радянській естраді [[Період застою|періоду брежнєвського застою]]. Зокрема, вона відмовлялась співати офіціозні, ідеологічно „правильні“«правильні» пісні про [[КПРС]], [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]], [[Жовтневий переворот|революцію]] і батьківщину. Натомість вона співала те, що хотіла &nbsp;— в основному, ліричні пісні, зокрема на вірші напівзаборонених поетів: [[Цвєтаєва Марина Іванівна|Марини Цветаєвої]] та [[Мандельштам Осип Емільович|Осипа Мандельштама]], чого не могли собі дозволити інші радянські естрадні виконавці. Багато пісень в її репертуарі мали підтекст, направлений проти влади, наприклад «Всё могут короли», або «Делу время». За все це вона неодноразово піддавалася критиці у офіційній радянській пресі, її часто називали вульгарною співачкою. Проте в народі появу Пугачової на радянській естраді охрестили як «другий пугачовський бунт», а також склали анекдот, що Брежнєв &nbsp;— дрібний політичний діяч епохи Алли Пугачової.
 
На сьогодні співачка відійшла від активної творчої діяльності: у [[2009 рік у музиці|2009 році]] оголосила про припинення гастролей, а в [[2010 рік у музиці|2010 році]] дала останній сольний [[Концерт (захід)|концерт]]. Одружена з [[Галкін Максим Олександрович|Максимом Галкіним]]. Має двох доньок, сина та трьох онуків.
 
== Біографія ==
Батьки Алли Пугачової Зінаїда Архипівна Одегова і Борис Михайлович Пугачов познайомилися в 1946 році. Обидва були фронтовиками. У 1946 році вони одружилися, а в 1947 році у них народився первісток Геннадій. Однак дитина була хворобливою і померла через кілька місяців після народження. У 1949 році у них народилася друга дитина &nbsp;— донька, яку вони назвали на честь актриси [[МХАТ]]у [[Тарасова Алла Костянтинівна|Алли Тарасової]].
 
=== 1949—1964: Дитинство ===
Рядок 48:
У 1954 році, будучи п'ятирічною дитиною, маленька Алла вперше вийшла на сцену. Вона брала участь у великому збірному концерті в колонному залі Будинку Союзів.
 
У 1956 році, у віці 7 років, батьки віддали доньку в музичну школу № &nbsp;31 при музичному училищі ім. М. &nbsp;М. &nbsp;Іпполітова-Іванова. У тому ж році вона пішла в перший клас московської середньої школи № &nbsp;496. Незважаючи на те, що Пугачова у своїх інтерв'ю неодноразово говорила, що була в школі відмінницею, в атестаті вона мала й четвірки, і навіть трійки (з географії, хімії, іноземної мови, креслення, фізичного виховання).
 
Пугачова зростала в дворовому післявоєнному середовищі. Як відзначають деякі біографи, це потім позначилося на її характері. Однокласники згадували, що в шкільні роки у Пугачової були проблеми з поведінкою. За норовливий характер і вміння за себе постояти у дворі та школі їй дали прізвисько Фельдфебель. У 14 років вона почала палити.
 
У 1964 році Пугачова закінчила музичну школу по класу фортепіано і 8 класів середньої школи і вступила до музичного училища ім. М. &nbsp;М. &nbsp;Іпполітова-Іванова. Незважаючи на те, що ще в музичній школі Пугачовій обіцяли майбутнє піаністки, вона обрала диригентсько-хорове відділення.
 
==== Альтернативна версія ====
За даними журналістського розслідування Ольги Ходаєвої <ref> [http://www.pseudology.org/people/Alla_daddy.htm Раскрыта тайна отца Аллы Пугачевой] </ref>, справжнім батьком Алли Пугачової був артист московського [[цирк]]у [[жонглер]], [[акробат]] і [[музичний ексцентрик]] [[Бендицький Йосип Абрамович|Йосип Бендицький]] (артистичний псевдонім&nbsp;— Юрій Бендицький). Під час спільних гастролей у складі фронтової концертної бригади разом із матір'ю Пугачової Зінаїдою Одеговою вони таємно зустрічалися (Й.Бендицький на той час був одружений); у [[1942]] З.Одегова завагітніла від нього і в [[1943]] народила дівчинку, яку назвала Аллою.
 
Щоб не компрометувати Бендицького, Одегова оформила шлюб із важкопораненим льотчиком, який невдовзі помер. Після війни Зінаїда Архипівна вийшла заміж за Бориса Пугачова, останній удочерив Аллу, дав їй свої по батькові та прізвище.
 
У 1976 році у друкованому органі ЦК ВЛКСМ журналі "«Советская молодёжь"» (Рига, Латвійська РСР) Г. Таубін писав:
{{Початок цитати}}
Алла народилася в родині циркового артиста. Її батько був природженим жонглером <ref> [http://allaborisovna.narod.ru/bg/sta/sharp1.htm Под маской Арлекина, или Главное кредо Аллы Пугачевой] </ref>
{{Кінець цитати}}
 
Пісню "«Арлекіно"» Алла Пугачова неофіційно присвятила Йосипові Бендицькому <ref> [http://www.pseudology.org/people/Alla_daddy.htm Раскрыта тайна отца Аллы Пугачевой] </ref>.
 
У 1990-х&nbsp;— 2000-х роках у російській пресі оприлюднювалися різні варіанти «справжніх» імені та прізвища Алли Пугачової: Алла Борухівна Міхельсон, Алла Гінзбург, Фаїна Борухівна Певзнер (останнє&nbsp;— з посиланням на працю О.&nbsp;С.&nbsp;Каца «Евреи. Христианство. Россия» (1997) <ref> [http://fakty.ua/66072-samoj-izvestnoj-novoispechennoj-pensionerke-rossii-alle-pugachevoj-zarabotavshej-za-zhizn-100-millionov-dollarov-svetit-pensiya-v-65-dollarov Самой известной новоиспеченной пенсионерке России Алле Пугачевой, заработавшей за жизнь 100 миллионов долларов, светит пенсия в… 65 долларов! (ФАКТЫ)] </ref>.
 
=== 1965—1976: Від «Робота» до «Арлекіно»: Початок творчого шляху ===
 
==== 1965—1968: Навчання у музичному училищі. Перші записи та виступи ====
В листопаді 1965 року, будучи студенткою другого курсу училища, Пугачова вирушила в свою першу гастрольну поїздку з Мосестрадою в складі збірної естрадної програми А. Лівшиця та А. Левенбука «Піф-Паф, або Сатиричні постріли по промахах». Виступи проходили в Кіровській, Пермськії, Свердловській, Тюменській та Омській областях. По поверненні з поїздки в грудні 1965 року для програми «Доброго ранку!» Всесоюзного радіо вона записала свою першу пісню «Робот».
Рядок 80 ⟶ 81:
Восени 1967 Пугачова знову вирушила в поїздку по Заполяр'ї в складі агітбригади радіостанції «Юність». Гастролі пройшли на Ямалі і Новій Землі, в Тюмені, Салехарді, Нефтеюганську, Уренгої, Сургуті та інших містах. Також у складі бригади Пугачова виступила на Інгурської ГЕС. З невеликими перервами вона гастролювала аж до березня 1968 року.
 
Тривалі гастролі, а внаслідок цього, довгі відсутності в училищі негативно позначилися на навчальному процесі Пугачової. Через це в травні 1968 року її не допустили до здачі випускних держіспитів і вона не була дипломована. Рішенням керівництва училища її направили на стажування вчителькою музики і співу в московську середню школу № &nbsp;621. Учителькою Пугачова пропрацювала півроку: з вересня 1968 по січень 1969 &nbsp;рр. Нарешті, у травні 1969 року вона склала держіспити та закінчила диригентсько-хорове відділення музичного училища за спеціальністю «Диригування хором» з присвоєнням їй кваліфікацій «Диригент хору», «Учитель співу в загальноосвітній школі», «Викладач сольфеджіо в дитячій музичній школі».
 
==== 1969—1974: Початок професійної кар'єри ====
Рядок 99 ⟶ 100:
В травні 1973 року Пугачова покинула оркестр Лундстрема і знову стала солісткою Московської обласної філармонії, де, як і раніше, працював її чоловік Миколас Орбакас. Будучи солісткою філармонії, Пугачова працювала в жанрі дитячих пісень, зокрема, записала з Едуардом Хілем пісні до музичної аудіоказки «2×2=4».
 
В листопаді 1973 року Пугачова розлучилася з Міколасом Орбакасом і пішла з Московської обласної філармонії. Вона влаштувалася в Москонцерт і стала солісткою оновленого складу ВІА «Москвичи» під керівництвом Віталія Кретюка. У складі ансамблю вона виступала в Москві та інших містах СРСР. 14 травня 1974 в московському ДК Залізничників відбулася прем'єра концертної програми ансамблю «Ты, я и песня», режисером-постановником якої був Наум Брод, а солістами &nbsp;— Алла Пугачова і Юлій Слободкін. Вони співали переважно дуетом, хоча у Пугачової були і кілька сольних номерів. Аж до жовтня 1974 Пугачова і Слободкін виступали з цією програмою на концертних майданчиках Москви в першому відділенні концертів Романа Карцева та Віктора Ільченко, а також інших більш іменитих зірок.
 
В жовтні 1974 року Пугачова взяла участь у V Всесоюзному конкурсі артистів естради з піснями «Посидим, поокаем» і «Ермолова с Чистых прудов». За підсумками виступу Пугачової відмовилися присуджувати призове місце, проте члени журі Йосип Кобзон, Гелена Великанова і Костянтин Орбелян наполягали на тому, щоб молоду солістку не оминали стороною. В решті-решт, під їх натиском, інші члени журі все ж погодилися присудити Пугачової „втішну“«втішну» третю премію, яку вона розділила разом з Шайгеном Айрумяном, Борисом Лехтлааном, Сергієм Морозом, і, таким чином, стала лауреатом конкурсу. Першу премію отримали Валерій Чемоданов і Ренат Ібрагімов. Під час цього конкурсу Пугачова познайомилася з людьми, що згодом зіграли важливу роль в її творчій біографії &nbsp;— Євгеном Гінзбургом, Раймондом Паулсом, Костянтином Орбеляном.
 
==== 1975—1976: ВІА «Весёлые ребята» і «Арлекіно» ====
Після участі в V Всесоюзному конкурсі артистів естради до Пугачової надійшла пропозиція від керівника ВІА «Весёлые ребята» Павла Слободкіна стати солісткою його ансамблю. Уже в листопаді 1974 року вона звільнилася з ВІА «Москвичи» і стала солісткою ВІА «Весёлые ребята». Оскільки Пугачова за освітою була диригентом хору і вміла добре інтонувати, то спочатку Слободкін ставив її за лаштунки на бек-вокал. Однак незабаром Слободкін став відводити Пугачовій дві пісні в першому відділенні, а потім по дві пісні в обох відділеннях (наприкінці першого і на початку другого).
 
На початку 1975 Пугачову обрали представником СРСР на XI міжнародному пісенному конкурсі «Золотий Орфей» у Болгарії. Спочатку представляти СРСР повинен був Георгій Мінасян, проте він був усунений від участі через підозри в гомосексуалізмі. Костянтин Орбелян запропонував Міністерству культури кандидатуру Алли Пугачової, оскільки вона була лауреатом всесоюзного конкурсу. У результаті її кандидатура була схвалена і з березня 1975 Пугачова почала підготовку до конкурсу. Вона обрала пісню болгарського автора і виконавця Еміла Димитрова «Арлекино». Павло Слободкін зробив нове аранжування, Борис Баркас написав російський текст, а Пугачова додала сміх в кінці приспівів. В травні 1975 року вона стала „обкатувати“«обкатувати» пісню на концертах.
 
2 червня 1975 року Пугачова відправилася на «Золотий Орфей». 4 червня вона брала участь у конкурсі нових болгарських пісень з піснею «Я вновь хочу увидеть Ленинград», а 5 червня &nbsp;— в міжнародному конкурсі виконавців з піснями «Ты снишься мне» та «Арлекино». Виконання «Арлекино» настільки захопило болгарську публіку, що Пугачовій довелося повторити пісню «на біс». За підсумками виступу журі одноголосно присудило Пугачовії головний приз фестивалю &nbsp;— гран-прі &nbsp;— золоту статуетку Орфея. 4 липня 1975 фестиваль транслювало Центральне телебачення СРСР. З цього моменту Пугачова поступово почала набирати популярність у Радянському Союзі, а пісня «Арлекино» стала її візитною карткою.
 
Вже 20 липня 1975 року вийшов у світ перший сольний реліз Пугачової &nbsp;— міньйон «Арлекино», на якому вона вперше була представлена ​​як єдиний виконавець. Міньйон склали пісні, що стали популярними: «Арлекино», «Посидим, поокаем» і «Ты снишься мне». Загальний наклад платівки склав 14 мільйонів примірників.
 
Після «Золотого Орфея» протягом 1975 року Пугачова і ВІА «Весёлые ребята» продовжили гастролювати по СРСР. Пугачову з «Арлекино» Слободкін поставив в кінець другого відділення концерту.
 
На хвилі успіху Пугачової на «Золотому Орфеї» протягом 1976 року її запрошували на престижні міжнародні фестивалі. У січні 1976 року вона брала участь у міжнародному музичному ярмарку MIDEM в Каннах (Франція), де їй акомпанував ВІА «Песняры». За результатами виступу Пугачову запросили на гастролі в США. В квітні 1976 року Пугачова з ВІА «Весёлые ребята» вирушила в [[НДР]] в місячний промо-тур майбутніх гастролей ансамблю. Незважаючи на присутність ансамблю, вся увага публіки приділялася фактично їй, а сам ансамбль сприймався як „доважок«доважок до Пугачової“Пугачової». В ході туру вона взяла участь в безлічі збірних концертів і популярних передач на німецькому телебаченні і радіо, записала сингл «Harlekino», про неї зняли документальний фільм. У травні-червні 1976 року Пугачова з ансамблем гастролювала по містах Чехословаччини та Болгарії. У Чехословаччині Пугачова була почесною гостею міжнародного фестивалю «Братиславська ліра», а в Болгарії &nbsp;— почесною гостею фестивалю «Золотий Орфей». В серпні 1976 року вона дала сольний рецитал в рамках концерту зірок XVI міжнародного фестивалю пісні «Sopot-76» у Польщі. У вересні 1976 року Пугачова з ансамблем гастролювала по містах НДР і взяла участь у Шлягер-фестивалі в Дрездені.
 
Наприкінці 1975 &nbsp;— початку 1976 &nbsp;рр. репертуар Пугачової значно поповнився новими піснями. З часом їй стало відводиться повністю друге відділення в концертах ВІА «Весёлые ребята» і ансамбль поступово став мало не акомпануючим колективом співачки. Це стало викликати невдоволення у багатьох музикантів, а потім і у керівника ансамблю &nbsp;— Павла Слободкіна. На цьому ґрунті між Пугачовою та Слободкіним стався конфлікт і 30 вересня 1976 вона офіційно звільнилася з ансамблю і Москонцерту.
 
Після виходу з ВІА «Весёлые ребята» Пугачова в жовтні 1976 року влаштувалася до Росконцерту і стала солісткою естрадно-симфонічного оркестру Вірменії під керівництвом Костянтина Орбеляна. У складі оркестру вона виступала в збірних концертах в московському ГЦКЗ «Росія», де виконувала 4 пісні, одна з яких &nbsp;— «Сто часов счастья» &nbsp;— була написана Орбеляном спеціально для Пугачової. Однак в оркестрі Орбеляна Пугачова пропрацювала недовго. В листопаді 1976 року Пугачова познайомилася з Олександром Стефановичем, в майбутньому &nbsp;— її другим чоловіком. За його порадою вже у грудні 1976 року вона покинула колектив Орбеляна, щоб почати сольну кар'єру. Вона звільнилася із Росконцерту та стала солісткою Москонцерту.
 
У 1976 році Пугачова вперше стала лауреатом фестивалю «Песня года». В заключному концерті «Песня-76» вона виконала пісню «Очень хорошо» (муз. А. Мажукова, сл. Д. Усманова), що стала популярною. Тоді ж, в 1976 році Пугачова вперше взяла участь у новорічній телепередачі «Голубой огонёк», причому не тільки як виконавиця, а й як співведуча програми.
 
=== 1977—1978: Після «Арлекіно»: Початок сольної кар'єри. Успіх ===
Взимку [[1977 рік|1977 року]] в [[Лужники (стадіон)|Лужниках]] Пугачова дає звітний сольний концерт, за результатами якого вона отримує «червоний рядок» від худради Москонцерта, що дає право на сольні виступи в [[СРСР]] і за його межами. Так, в 1977 році Пугачова стає вже самостійною сольною співачкою. Крім концертів у Москві, в 1977 році Пугачова гастролює в [[Ташкент]]і, [[Ленінград]]і, [[Байконур]]і, [[Таллінн]]і, [[Рига|Ризі]], [[Перм]]і, [[Іркутськ]]у, [[Житомир]]і, [[Сочі]], [[Кропивницький|КіровоградКіровограді]]і. Концерти в Таллінні приурочені до Днів літератури і мистецтв РРФСР в Естонської РСР. У травні 1977 року Пугачова бере участь у фестивалі «Міжнародна естрадна весна» в [[Познань|Познані]] ([[Польща]]).
 
У вересні 1977 року у виробництво запускається музичний фільм-мелодрама «Третє кохання», в якому Пугачова грає головну роль &nbsp;— співачку Анну Стрельцову. Згодом за порадою Пугачової назву фільму змінять на «Жінка, що співає» по головній пісні. Спеціально для зйомок в цьому фільмі модельєром В'ячеславом Зайцевим для Пугачової створено вільну сукню-балахон. Цей балахон дозволяє співачці трансформуватися в різні образи &nbsp;— від найкомічних до найтрагічніших, тим самим створюючи «Театр Алли Пугачової». Пугачова залишає його для своїх концертних виступів. Надалі протягом всієї творчої кар'єри подібного роду сукні будуть однією з її візитних карток, важливою деталлю її сценічного образу.
 
Скандал на зйомках фільму «Жінка, яка співає».
 
У травні 1978 року виходить у світ перший сольний студійний альбом Пугачової «Зеркало души». Реліз виданий у вигляді подвійного альбому, але згодом також поширюється і окремими платівками: «"Зеркало души-1 »" і «"Зеркало души-2 »". Альбом складають 16 записів 1975—1977 &nbsp;рр. переважно композитора [[Зацепін Олександр Сергійович|Олександра Зацепіна]], а також три пісні композитора Алли Пугачової (під псевдонімом «Борис Горбонос») і по одній пісні Бориса Ричкова і [[Мінков Марк Анатолійович|Марка Мінкова]]. Наприкінці 1970-х рр. альбом стає одним з таких, що найбільш продаються в СРСР, випускається декілька експортних варіантів альбому зі списком пісень англійською, французькою, іспанською мовами. Крім того, альбом видається за кордоном у [[Болгарія|Болгарії]] та [[Чехословаччина|Чехословаччини]].
 
Протягом 1977—1978 &nbsp;рр. Пугачова продовжує активно записувати пісні для теле- та кінофільмів. За два роки нею записані пісні до фільмів «Фантазії Веснухіна» (1977; [[Одеська кіностудія]]), «Кухар і співачка» (1977; [[Таджикфільм]]), «Зоряне літо» (1978; Арменфільм). У червні 1978 Пугачова бере участь у кінопробах на головну роль у сатиричній кінокомедії «Піна» , режисером якої є чоловік Пугачової Олександр Стефанович. Незважаючи на те, що худрада стверджує Пугачову на головну роль, Стефанович навмисно знімає її кандидатуру через ризик зруйнувати образ самотньої жінки з дитиною, що створювався протягом двох років в піснях і концертних програмах. Але у фільмі свого чоловіка Пугачова все ж зіграє епізодичну роль співачки на фестивалі.
 
У першій половині 1978 року Пугачова продовжує активно гастролювати, даючи концерти в СРСР та за його межами: в чехословацькому місті Міловіце для військових [[Центральна група військ|Центральної групи військ]], в [[Київ|Києві]], [[Одеса|Одесі]], [[Тольятті]] , [[Кизил]]і , [[Уфа|Уфі]] , [[Казань|Казані]] , [[Мінськ]]у , [[Ростов-на-Дону|Ростові-на-Дону]] і [[Волгодонськ]]у, Свердловську (нині [[Єкатеринбург]]), [[Таллінн]]і та інших містах Естонії, [[Бєлгород]]і, [[Єреван]]і. Під час концерту в [[Мінськ]]у в травні 1978 року британські продюсери запрошують Пугачову виступити в спільному концерті з [[Карлос Сантана|Карлосом Сантаной]], [[Джоан Баез]] та іншими західними зірками в [[Ленінград]]і на [[Двірцева площа (Санкт-Петербург)|Двірцевій площі]] 4 липня 1978 року. Однак цей концерт так і не відбудеться з ідеологічних причин. Влітку 1978 року Пугачова звільняється з Москонцерта, а ВІА «Ритм» &nbsp;— з Харківської філармонії. Створено єдиний колектив на базі Росконцерта, концертним директором Пугачової стає Євгеній Болдін.
 
У серпні 1978 Пугачова вирушає до польського міста [[Сопот (Польща)|Сопот]] для участі в міжнародному фестивалі пісні «Інтербачення-78». Вона виступає з піснями «"Все можуть королі »" та «Сонет Шекспіра № &nbsp;90». Результатом її виступу стає перемога на фестивалі і тріумф у польської публіки. Їй присуджують гран-прі «Бурштиновий соловей» і вручають грошову премію в розмірі 20 000 [[злотий|злотих]], яку Пугачова вирішує передати до фонду будівництва «Міжнародного центру здоров'я дітей». Після повернення з Польщі Пугачова продовжує перервані гастролі в Мінську та Єревані, а в кінці року дає концерти в [[Пхеньян]]і і [[Волгоград]]і .
 
=== 1979—1980: «Жінка, що співає» ===
У січні 1979 року в московському Театрі естради Пугачова представляє прем'єру концертної програми «Жінка, що співає». До цього концерти Пугачової не мали певної назви, а в афішах писали «Співає Алла Пугачова». Хоча загальний пісенний кістяк програми був складний ще в 1978 році, в ній багато нових пісень. Крім Москви в 1979 році нову концертну програму Пугачова представляє в [[Челябінськ]]у , [[Волгоград]]і , [[Ставрополь|Ставрополі]] , [[П'ятигорськ]]у , [[Кисловодськ]]у , [[Сочі]] , [[Донецьк]]у , [[Харкыв|Харкові]], [[Київ|Києві]], містах [[Московська область|Підмосков'я]], [[Ленінград]]і, [[Сімферополь|Сімферополі]], [[Ялта|Ялті]], [[Новосибірськ]]у, [[Кемерово]], [[Кострома|Костромі]]. З цією концертною програмою Пугачова виступає не тільки в палацах спорту і концертних залах, а й на стадіонах. Таким чином, концертна програма «Жінка, що співає» є певним промо-туром однойменного фільму.
 
5 березня 1979 року в прокат виходить фільм «Жінка, що співає», який знімався у 1977—1978 &nbsp;рр. Фільм збирає 54,9 &nbsp;млн глядачів, внаслідок чого в радянському кінопрокаті 1979 року посідає перше місце, а Пугачова за результатами опитування журналу «Радянський екран» стає «Найкращою акторкою року». Після виходу в прокат фільм отримує безліч відгуків та рецензій в радянській кінопресі &nbsp;— як позитивних, так і негативних, і викликає в суспільстві бурхливу полеміку, однак не скільки навколо себе, скільки навколо співачки.
 
Протягом 1979 року Пугачова 3 рази відвідує [[НДР]], де виступає у збірних концертах і популярних телепрограмах. [[5 липня]] 1979 року в Москві вона дає спільний концерт з [[Джо Дассен]]ом з нагоди відкриття олімпійської готелю «Космос». [[25 серпня]] 1979 року Пугачова виступає в гала-концерті III міжнародного фестивалю «Інтербачення-79» у [[Сопот (польща)|Сопоті]] ([[Польща]]) почесною гостею.
Рядок 154 ⟶ 155:
Після відсторонення Пугачової від зйомок вона найближчі півроку не гастролює в СРСР. У листопаді-грудні 1980 року відбуваються її гастролі в Чехословаччині (в рамках «Днів культури СРСР у Чехословаччині») і в містах [[ФРН]]. У [[Кельн]]і Пугачова бере участь у радіоконцерти WDR в рамках міжнародного музичного фестивалю.
 
Підготовка до зйомок в «Рециталі» і концертів для гостей «"Олімпіади-80 »«, внаслідок цього &nbsp;— нечасті гастролі і рідкісні появи Пугачової на центральному телебаченні в 1980 році, позначилися на її популярності. У 1980 році майже не лунали її нові хіти. Пісні, що лунали &nbsp;— «Московський„Московський романс»романс“, «Йдучи „Йдучи&nbsp;— йди»йди“, «Коли„Коли я піду»піду“, «Як„Як тривожний цей шлях»шлях“ не здобули великої популярності у слухачів. З цієї причини вперше за останні 4 роки Пугачова не стає лауреатом всерадянського пісенного фестивалю «Пісня„Пісня-80»80“. В цілому, 1980-й з'явився важким і переломним у творчому й особистому житті співачки роком, таким що творчо відокремлює «Пугачову„Пугачову 1970-х»х“ від «Пугачової„Пугачової 1980-х»х“.
 
=== 1981—1983: Нові співпраці. «Монологи„Монологи співачки»співачки“ ===▼
* [[1981]] &nbsp;— закінчила факультет естрадної режисури Державного інституту театрального мистецтва імені А. &nbsp;В. &nbsp;Луначарського.▼
* Червень 1981 &nbsp;— прем'єра концертної програми «Монологи„Монологи співачки»співачки“ (рос. «Монологи„Монологи певицы»певицы“), як дипломної роботи по закінченню інституту.▼
* 1983 &nbsp;— початок співпраці з Ігорем Ніколаєвим.▼
 
=== 1984: „Прийшла і кажу“ ===
* Червень 1984 &nbsp;— прем'єра концертної програми «Прийшла„Прийшла і кажу»кажу“ (рос. «Пришла„Пришла и говорю»говорю“).▼
* кінець 1984 &nbsp;— початок 1985 &nbsp;— з'йомки у фільмі «Прийшла„Прийшла і кажу»кажу“.▼
* кінець 1984 &nbsp;— початок співпраці з Юрієм Чернавським.▼
 
=== 1985—1993: «Молодіжний»„Молодіжний“ період. Нові образи ===▼
 
==== 1985—1987: «Herreys»„Herreys“, Володимир Кузьмін та Удо Лінденберг ====▼
* 11 января 1985 &nbsp;— присвоєно звання «Заслужений„Заслужений артист СРСР»СРСР“.▼
* липень—жовтень 1985 &nbsp;— виступи з концертною програмою «Алла„Алла Пугачова представляє...»представляє…“ (рос. «Алла„Алла Пугачёва представляет...»представляет…“). Спільні концерти з гуртом «Herreys»„Herreys“ (Швеція), Удо Лінденбергом (ФРН), Діном Рідом, гуртом «„[[Bobbysocks]]»“ (Норвегія).▼
* кінець 1985 &nbsp;— початок співпраці з Володимиром Кузьміним.▼
* вересень 1986 &nbsp;— концерт у Зеленому Мисі для ліквідаторів аварії на ЧАЕС.▼
* серпень &nbsp;— «Прибалтійскій»„Прибалтійскій“ скандал у Ленінграді. Пугачова на пів року зникла з радіо- и телеефірів.▼
 
==== 1988—1993: Сергій Челобанов, створення «Театра„Театра пісни»пісни“ и «Різдвяних„Різдвяних зустрічей»зустрічей“ ====▼
* 1988 &nbsp;— перші гастролі у США.▼
* 1988 &nbsp;— створила та очолила театр-студію «Театр„Театр Песни»Песни“.▼
* грудень 1988 &nbsp;— прем'єра перших «Різдвяних„Різдвяних зустрічей»зустрічей“ у спорткомплекі «Оліпійський»„Оліпійський“ у Москві.▼
* 1989—1991 &nbsp;— виступи на стадіонах великих міст з концертною програмою «Молоді„Молоді Молодим»Молодим“ (рос. «Молодые„Молодые молодым»молодым“). Згодом концертна програма змінила назву на «Концерти„Концерти для друзів»друзів“ (рос. «Концерты„Концерты для друзей»друзей“)▼
* 1989 &nbsp;— початок співпраці з Сергієм Челобановим.▼
 
▲=== 1981—1983: Нові співпраці. «Монологи співачки» ===
▲* [[1981]] — закінчила факультет естрадної режисури Державного інституту театрального мистецтва імені А. В. Луначарського.
▲* Червень 1981 — прем'єра концертної програми «Монологи співачки» (рос. «Монологи певицы»), як дипломної роботи по закінченню інституту.
▲* 1983 — початок співпраці з Ігорем Ніколаєвим.
=== 1984: «Прийшла і кажу» ===
▲* Червень 1984 — прем'єра концертної програми «Прийшла і кажу» (рос. «Пришла и говорю»).
▲* кінець 1984 — початок 1985 — з'йомки у фільмі «Прийшла і кажу».
▲* кінець 1984 — початок співпраці з Юрієм Чернавським.
▲=== 1985—1993: «Молодіжний» період. Нові образи ===
▲==== 1985—1987: «Herreys», Володимир Кузьмін та Удо Лінденберг ====
▲* 11 января 1985 — присвоєно звання «Заслужений артист СРСР».
▲* липень—жовтень 1985 — виступи з концертною програмою «Алла Пугачова представляє...» (рос. «Алла Пугачёва представляет...»). Спільні концерти з гуртом «Herreys» (Швеція), Удо Лінденбергом (ФРН), Діном Рідом, гуртом «[[Bobbysocks]]» (Норвегія).
▲* кінець 1985 — початок співпраці з Володимиром Кузьміним.
▲* вересень 1986 — концерт у Зеленому Мисі для ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
▲* серпень — «Прибалтійскій» скандал у Ленінграді. Пугачова на пів року зникла з радіо- и телеефірів.
▲==== 1988—1993: Сергій Челобанов, створення «Театра пісни» и «Різдвяних зустрічей» ====
▲* 1988 — перші гастролі у США.
▲* 1988 — створила та очолила театр-студію «Театр Песни».
▲* грудень 1988 — прем'єра перших «Різдвяних зустрічей» у спорткомплекі «Оліпійський» у Москві.
▲* 1989—1991 — виступи на стадіонах великих міст з концертною програмою «Молоді Молодим» (рос. «Молодые молодым»). Згодом концертна програма змінила назву на «Концерти для друзів» (рос. «Концерты для друзей»)
▲* 1989 — початок співпраці з Сергієм Челобановим.
=== 1994—1996 ===
* 1996 &nbsp;— виступила режисером та постановником сольних концертів Аркадія Укупника «Музика„Музика для чоловіків»чоловіків“ (рос. «Музыка„Музыка для мужчин»мужчин“).
 
=== 1997—2000: Повернення на сцену: «Вибране»„Вибране“ і «Да»„Да“ ===
* 1997 &nbsp;— участь у [[Євробачення 1997|Євробаченні]].
* 1998 &nbsp;— виступи з концертними програмами «Вибране»„Вибране“ (рос. «Избранное»„Избранное“) і «Да„Да!»“ (на стадіонах)
=== 2001—2006: Тур «Ми приїхали» та «Фабрика зірок» ===
 
=== 2001—2006: Тур „Ми приїхали“ та „Фабрика зірок“ ===
[[Файл:Vladimir Putin 25 July 2001-6.jpg|thumb|250пкс|Алла Пугачова та президенти трьох держав&nbsp;— [[Олександр Лукашенко]], [[Володимир Путін]], та [[Леонід Кучма]]]]
* З 2005 року стала організатором фестивалю «Песня„Песня года»года“ спільно з композитором [[Крутой Ігор Якович|Ігорем Крутим]].
 
=== 2007—2010: «Радіо„Радіо Алла»Алла“ і відхід зі сцени ===
* 2007 &nbsp;— відкриває власну радіостанцію «Алла»„Алла“, на частоті 98.8 MHz в Москві.
* 2009 &nbsp;— 15 квітня за ініціативою Алли Пугачової закрито єдину всеукраїнську альтернативну рок-радіостанцію «Radio„Radio One»One“, на її хвилях розпочато мовлення радіо «Алла»„Алла“<ref>[http://val.ua/politics/ukraine/197235.html Радіо Пугачової вмостили на українські хвилі // Високий вал.&nbsp;— 28 квітня 2009.]</ref>.
* 2009—2010 &nbsp;— прощальний тур «Сны„Сны о любви»любви“.
* 22 квітня 2009 &nbsp;— дала концерт в Києві в рамках прощального туру «Сны„Сны о любви»любви“. На концерті були присутні прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко та посол РФ В. Чорномирдін
* 2009 &nbsp;— 12 грудня організувала в Києві «Різдвяні„Різдвяні зустрічі»зустрічі“.
=== 2011 — по теперішній час: Життя після шоу ===▼
 
* 2011—2012 — художній керівник щорічного Міжнародного музичного фестивалю і пісенного конкурсу виконавців «[[Crimea Music Fest]]» — що проводився у Ялті. Загальний призовий фонд конкурсу — $200 000.▼
▲=== 2011 &nbsp;— по теперішній час: Життя після шоу ===
▲* 2011—2012 &nbsp;— художній керівник щорічного Міжнародного музичного фестивалю і пісенного конкурсу виконавців «„[[Crimea Music Fest]]» “&nbsp;— що проводився у Ялті. Загальний призовий фонд конкурсу &nbsp;— $200 000.
 
== Родина та особисте життя ==
 
=== Предки ===
Прадід з прабабусею Пугачової (Павло і Марія) проживали в Славгородському районі Могильовської області (село Узгорськ). Марія в окрузі була відомою цілителькою і ворожкою, дожила майже до 90 років і померла на ходу, похована в селі Недашево ([[Могильовська область]]); Павло помер у віці близько 40 років (похований у селі Узгорськ). У Павла та Марії було 7 дітей, один з яких Михайло &nbsp;— дід Пугачової по батьківській лінії, виходець з [[Могильовська губернія|Могильовської губернії]]. Згодом він приїхав до Москви, де і залишився. Там у 1918 році в нього народився син Борис, батько Пугачової. У Михайла була рідна сестра Анастасія, донька якої, Валентина Петрівна Валуєва, є двоюрідною тіткою Пугачової &nbsp;— (72 роки на 2009 рік, у 2009 році мешкала в селі Недашево).
 
По материнській лінії предки Пугачової були вихідцями з Уралу.
 
=== Родичі ===
* Батько &nbsp;— Борис Михайлович Пугачов ([[1918]] &nbsp;— [[30 липня]] [[1982]]), фронтовик, працював на Талдомський взуттєвій фабриці директором по збуту, грав у народному театрі. У 1963 році він був заарештований і засуджений до трьох років виправних робіт за господарські зловживання, відбув півтора роки на роботах у Долгопрудному і був звільнений «за„за зразкову поведінку»поведінку“.
* Мати &nbsp;— Зінаїда Архипівна Одєгова ([[1922]] &nbsp;— [[22 жовтня]] [[1986]]), під час війни їздила у складі фронтової концертної бригади, після війни працювала заступником начальника відділу кадрів заводу. Померла від шостого інфаркту.
* Брат &nbsp;— Євген Борисович Пугачов ([[7 квітня]] [[1950]] &nbsp;— [[19 лютого]] [[2011]]), полковник у відставці. Помер після третього інфаркту.
** Племінник Артем (нар. [[1980]]).
** Племінник Владислав (нар. [[1984]]).
 
=== Чоловіки та діти ===
* [[1969]]—[[1973]] &nbsp;— шлюб з литовським цирковим артистом Міколасом Орбакасом (нар. [[16 квітня]] [[1945]]). У шлюбі з ним Пугачова офіційно носила прізвище Орбакене, однак в концертах виступала під своїм дівочим прізвищем.
** Донька &nbsp;— [[Орбакайте Христина Едмундівна|Христина Едмундівна Орбакайте]] (нар. 25 травня [[1971]]).
*** Онук &nbsp;— Микита Володимирович Прєсняков (нар. [[21 травня]] [[1991]]).
*** Онук &nbsp;— Дені Русланович Байсаров (нар. [[10 травня]] [[1998]]).
*** Онучка &nbsp;— Клавдія Михайлівна Зємцова (нар. [[30 березня]] [[2012]] року у [[США]]; за московським часом &nbsp;— [[31 березня]]).
* [[1977]]—[[1981]] &nbsp;— шлюб з кінорежисером Олександром Стефановичем (нар. [[13 грудня]] [[1944]]).
* [[1985]]—[[1993]] &nbsp;— шлюб з концертним директором і продюсером Євгеном Болдіним (нар. [[13 квітня]] [[1948]]).
* [[1994]]—[[2005]] &nbsp;— шлюб зі співаком [[Кіркоров Филип Бедросович|Філіпом Кіркоровим]] (нар. [[30 квітня]] [[1967]]).
* [[2011]]—дотепер &nbsp;— шлюб з гумористом Максимом Галкіним (нар. [[18 червня]] [[1976]]).
** Донька &nbsp;— Єлизавета Максимівна Галкіна (нар. [[18 вересня]] 2013), народжена сурогатною матір'ю.
** Син &nbsp;— Гаррі Максимович Галкін (нар. [[18 вересня]] [[2013]]), народжений сурогатною матір'ю.
 
== Особисті якості ==
{{план}}
 
=== Життєва позиція і світогляд ===
 
=== Громадянська позиція ===
 
Під час розв'язаної російськими спецслужбами війни в Україні Алла Пугачова неодноразово виступала з антивоєнних, гуманістичних позицій, висловлювала підтримку Україні як жертві агресії<ref>Алла Пугачева -&nbsp;— [https://www.youtube.com/watch?v=zgWEYZJ_BxU Рiдна мати моя] (Украине-мира, счастья и процветания)</ref>; «хто„хто не розуміє&nbsp;— той москаль!»“<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=nJQxnVEiE_I Алла Пугачева об Украине и России]. Война войной, а люди людьми.</ref>.
 
=== Політичні погляди ===
Рядок 236 ⟶ 248:
З 2005 по 2007 рік входила до складу Громадської палати РФ як представник загальноросійських об'єднань і займала пост члена комісії з питань соціального розвитку. З'явилася лише не декількох засіданнях.
 
У вересні 2011 року вступила в партію «Правое„Правое дело»дело“ під головуванням [[Прохоров Михайло Дмитрович|Михайла Прохорова]] і [[14 вересня]] взяла участь у її з'їзді, але після усунення його лідера наступного дня після з'їзду на зустрічі прихильників Михайла Прохорова покинула партію, звинувативши в події Владислава Суркова.
 
[[27 жовтня]] 2012 на позачерговому з'їзді партії «Громадянська„Громадянська платформа»платформа“ була затверджена членом федерального цивільного комітету партії.
 
У березні 2014 року підписала [[Звернення на захист Андрія Макаревича|звернення проти цькування Андрія Макаревича]] за його політичні погляди: підтримку України та виступи проти [[Анексія Криму Росією|анексії Криму Росією]]<ref>{{cite news|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/28/7020625/?attempt=1|title=Пугачова та інші діячі просять припинити цькування Макаревича через Крим|date=2014-03-28|publisher=[http://www.pravda.com.ua/ «Українська правда»]|language=|accessdate=2014-04-16}}</ref>.
 
=== Характер ===
 
=== Поведінка ===
 
=== Музичний смак ===
 
== Зовнішні данні ==
{{план}}
 
=== Зовнішність та імідж ===
 
=== Голосові данні ===
 
== Сприйняття та критика ==
{{план}}
 
=== Аналіз творчості ===
 
=== Критика ===
 
=== Причини популярності ===
 
=== Значення і внесок у сучасну музику ===
 
== Дискографія ==
 
=== Номерні альбоми ===
: '' Подано оригінальні назви російською мовою''.
Рядок 267 ⟶ 288:
| 1 || [[1978]] || Зеркало души || LP || Мелодия || ||
|-
| 2 || [[1979]] || Арлекино и другие || LP || Мелодия || Сто часов счастья (1977) || <ref>{{cite web|url=http://allapugacheva.pro/arlekino-i-drugie|title=Арлекино и другие|publisher=[http://allapugacheva.pro/ Офіційний сайт Алли Пугачової]|language =ru|accessdate=2012-10-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BdMBQZHR|archivedate=2012-10-23}}</ref>
|-
| 3 || [[1980]] || Поднимись над суетой || LP || Мелодия || Вот так случилось, мама (1980) || <ref>{{cite web|url=http://allapugacheva.pro/podnimis-nad-suetoi|title=Поднимись над суетой|publisher=[http://allapugacheva.pro/ Офіційний сайт Алли Пугачової]|language =ru|accessdate=2012-10-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BdMCqTvE|archivedate=2012-10-23}}</ref>
|-
| 4 || [[1980]] || То ли ещё будет || LP || Мелодия || ||
|-
| 5 || [[1982]] || Как тревожен этот путь || LP || Мелодия || || <ref>{{cite web|url=http://allapugacheva.pro/kak-trevozhen-etot-put-0|title=Как тревожен этот путь|publisher=[http://allapugacheva.pro/ Офіційний сайт Алли Пугачової]language =ru|accessdate=2012-10-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BdMA4bXp|archivedate=2012-10-23}}</ref>
|-
| 6 || [[1985]] || Ах, как хочется жить || LP || Мелодия, Балкантон || ||
|-
| 7 || [[1985]] || Алла Пугачёва в Стокгольме || LP || Мелодия || || <ref>{{cite web|url=http://allapugacheva.pro/alla-pugacheva-v-stokgolme|title=Алла Пугачева в Стокгольме|publisher=[http://allapugacheva.pro/ Офіційний сайт Алли Пугачової]|language =ru|accessdate=2012-10-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BdN04Ig8|archivedate=2012-10-23}}</ref>
|-
| 8 || [[1986]] || Счастья в личной жизни! || LP || Мелодия || ||
|-
| 9 || [[1987]] || Пришла и говорю || LP || Мелодия || || <ref>{{cite web|url=http://allapugacheva.pro/prishla-i-govoryu-0|title=Пришла и говорю|publisher=[http://allapugacheva.pro/ Офіційний сайт Алли Пугачової]|language=ru|accessdate=2012-10-23|archiveurl=http://www.webcitation.org/6CJoDGOsM|archivedate=2012-11-20}}</ref>
|-
| 10 || [[1990]] || Алла || CD, LP || Мелодия || ||
|-
| 11 || [[1991]] || Рождественские встречи-91 || LP || Русский диск || ||
|-
| 12 || [[1992]] || Рождественские встречи-91 || LP || Русский диск || ||
|-
| 13 || [[1995]] || Не делайте мне больно, господа || CD || Союз || ||
|-
| 14 || [[1998]] || Да! || CD || Extraphone || ||
|-
| 15 || [[2002]] || Речной трамвайчик || CD || Арт-студія «Алла»„Алла“ || ||
|-
| 16 || [[2003]] || Живи спокойно, страна! || CD || Арт-студія «Алла»„Алла“, Монолит Рекордс || ||
|-
| 17 || [[2008]] || Приглашение на закат || CD || РКФ «Долги„Долги наши»наши“ || ||
|}
 
Рядок 305 ⟶ 326:
! Рік !! Назва !! Тип носія !! Країна !! Лейбл !! Синглы до альбому !! Примітка !! Посилання
|-
| 1978 || Огледало на душата || LP || Болгарія, СРСР || [[:bg:Балкантон|Балкантон]], Мелодия|| || Болгарське видання альбому «Зеркало„Зеркало души»души“. Тільки для Болгарії ||
|-
| 1978 || Alla Pugacheva || LP || Японія || Victor || || ||
|-
| 1980 || Zrkadlo duše || LP || Чехосоваччина || Opus || || Чехословацьке видання альбому «Зеркало„Зеркало души»души“. Тільки для Чехословаччини ||
|-
| 1980 || Huipulla || LP || Фінляндія, СРСР || Kansan, Мелодия || || Тільки для Фінляндії ||
|-
| 1981 || Tähtikesä || LP || Фінляндія, СРСР || Kansan, Мелодия || || Тільки для Фінляндії ||
|-
| 1981 || Alla Pugačova || LP || Чехословаччина || Supraphon || || Чехословацьке видання альбому «То„То ли ещё будет»будет“ ||
|-
| 1983 || Dávná piseň || LP || Чехословаччина || Supraphon || || ||
|-
| 1983 || Миллион роз / 百万本のバラ || LP || Японія, СРСР || Victor || || Видавався тільки в Японії ||
|-
| 1984 || Soviet Superstar. Greatest Hits 1976—1984 || LP || Швеція || Track Music || || ||
|-
| 1985 || Soviet Superstar. Greatest Hits vol. 2 || LP || Фінляндія || World Record Music || || ||
|-
| 1985 || Ах, как хочется жить || LP || Болгарія, СРСР || Балкантон, Мелодия || || ||
|-
| 1985 || Watch Out! || LP || Швеція || World Record Music || || ||
|-
| 1987 || Paromshik || LP || Фінляндія || World Record Music || || ||
|-
| 1988 || Миллион роз / 百万本のバラ || CD || Японія, СРСР || Victor || || Перевидання японського альбому 1983 року ||
|-
| 1997 || ALLA PUGACHEVA || CD || Корея || Orange Popular || || ||
|-
| 2000 || Ałła Pugaczowa || CD || Польща|| A & A Music Ltd || || Польське видання альбому «Не„Не делайте мне больно, господа»господа“ ||
|-
| 2004 || Ałła Pugaczowa || CD || Польща || [[:pl:Tonpress|Tonpress]] || || Перевидання альбому 2000 року ||
|}
 
== Фільмографія ==
 
=== У кадрі ===
Жирним виділено ті фільми, в яких Пугачова грала головні ролі.
Рядок 358 ⟶ 380:
{{УФільмі|2010|Лускунчик|Nutcracker, The |Королева щурів / Фрау Ева (дубляж)}}
{{УФільміНиз}}
 
=== За кадром ===
 
Рядок 364 ⟶ 387:
 
== Нагороди та звання ==
 
=== Державні нагороди та звання ===
: '''[[СРСР]] та [[Росія]]''':
* 1980 &nbsp;— «Заслужений„Заслужений артист РРФСР»РРФСР“ ([[8 липня]] [[1980]])
* 1985 &nbsp;— «Народний„Народний артист РРФСР»РРФСР“ ([[11 січня]] [[1985]])
* 1991 &nbsp;— «Народний„Народний артист СРСР»СРСР“ ([[20 грудня]] [[1991]]) &nbsp;— ''«за„за великі заслуги в розвитку радянського естрадного та сценічного мистецтва»мистецтва“''
* 1995 &nbsp;— [[Державна премія Росії|Державна премія Російської Федерації в області естрадного мистецтва]] &nbsp;— ''«за„за концертні програми останніх років»років“''. Вручена [[Єльцин Борис Миколайович|Борисом Єльциним]] [[29 травня]] [[1995 рік|1995 року]] року.
* 1999 &nbsp;— [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] II ступеня &nbsp;— ''«за„за великий внесок у розвиток вітчизняного музичного мистецтва»мистецтва“''. Вручений [[Єльцин Борис Миколайович|Борисом Єльциним]] [[15 квітня]] [[1999 рік|1999 року]] року на честь її 50-річчя.
* 2009 &nbsp;— [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] III ступеня &nbsp;— ''«за„за великий внесок у розвиток вітчизняного естрадного мистецтва і багаторічну творчу діяльність»діяльність“''. Вручений [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитром Медведєвим]] [[15 квітня]] [[2009 рік|2009 року]] року на честь її 60-річчя.
* 2014 &nbsp;— [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] IV ступеня ([[17 квітня]] [[2014]])— ''«за„за великий внесок у розвиток вітчизняної культури та естрадного мистецтва»мистецтва“''. Вручений [[Путін Володимир Володимирович|Володимиром Путіним]] на честь її 65-річчя<ref>{{cite web|url=http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?95190|title=Указ Президента Российской Федерации от 17.04.2014 № 251 "О награждении орденом "За заслуги перед Отечеством" IV степени Пугачевой А.Б."|date=17 квітня 2014|publisher=[http://pravo.gov.ru/ pravo.gov.ru]|language=російською|accessdate=2014-04-17}}</ref>.
 
: '''[[Білорусь]]''':
* 2006 &nbsp;— Премія Президента Білорусі «Через„Через мистецтво до миру і розуміння»розуміння“. Вручена [[Президент Республіки Білорусь|Президентом Білорусі]] [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександром Лукашенком]] [[7 липня]] [[2006 рік|2006 року]].
 
: '''[[Азербайджан]]''':
* 2009 &nbsp;— Орден «Дружба»„Дружба“. Вручений [[Президент Азербайджану|Президентом Азербайджану]] [[Ільхам Алієв|Ільхамом Алієвим]] [[4 вересня]] [[2009 рік|2009 року]].
 
: '''[[Вірменія]]''':
* 2009 &nbsp;— [[Орден Святого Месропа Маштоца]]. Вручений Президентом Вірменії [[Саргсян Серж Азатович|Сержем Саргсяном]] [[26 вересня]] [[2009 рік]].
 
=== Музичні нагороди ===
 
=== Рейтинги громадської думки ===
 
== У масовій культурі ==
{{план}}
 
=== Кіновтілення ===
 
=== Присвячені пісні ===
 
=== Пародії ===
У випуску №&nbsp;15 багатосерійного мультиплікаційного фільму «„[[Ну, постривай]]»“ (1985) [[Заєць]] у сценічному образі Алли Пугачової виконує зі сцени «будинку„будинку культури»культури“ пародійну пісню на музику [[шлягер]]а «Айсберг» „Айсберг“<ref> [https://www.youtube.com/watch?v=cjgXx7QCzRI Ну, погоди. Вып. 15 (1985), фрагмент 7'10"»&nbsp;- 9'55"] </ref>.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пугачова_Алла_Борисівна