Нуменор: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 232:
Якщо після Війни Гніву людські народи Середзем'я зробили крок назад у розвитку, то дунедайни під опікою валарів, у дружбі з елдарами розвивались і процвітали. Мовою елдарів вони записували пісні та легенди, створили чимало книг та скиржалів, де описали багато мудрих і дивовижних речей, що існували в золотий вік королівства, котрий після падіння Нуменору було забуто. Ельдарами з [[Тол Ересеа]] принцу Алдаріону був подарований нащадок Білого дерева '''Келеборн''', що отримав назву '''Німлот.'''
Після прибуття у 600 році Д. Е. першого нуменорського корабля в Середзем'я, дунедайни стали припливати на його береги регулярно, звівши на
Однак, чим більше процвітав Нуменор, чим кращим ставало життя його мешканців тим більшою в їх серцях була туга за безсмертям, якого навіть валари не могли їм дати (бо смерть була волею Ілуватара), тим більше тяжіли вони до [[Аман (світ у книгах Толкіна)|Безсмертних Земель Аману]] до яких їм було заборонено наближатися. Перші ознаки тіні стали проявлятись в часи короля Тар — Мінастіра, що заздрив безсмертю ельдарів і збудував на пагорбі Оромет вежу для огляду заходу. За часів його наступника Тар — Кірьятура люди вже вголос нарікали на заборону відвідувати [[Аман (світ у книгах Толкіна)|Безсмертні Землі]] і смертність людського життя, на відміну від ельдарів.
|