SMS Szent István: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Джерело: категоризація |
Leonst (обговорення | внесок) правопис |
||
Рядок 56:
На 15 червня 1918 був призначений наступ австро-угорського війська на італійські позиції, які з моря повинен був підтримати весь флот. Згідно з планом [[Горті Міклош|адмірала Горті]] 9 червня з бази вийшли лінкори [[Лінкор "Принц Євген"|"Принц Євген"]] і [[Вірібус Унітіс (лінкор)|"Вірібус Унітіс"]], де знаходився штаб флоту, кореспонденти. В іншій групі знаходились лінкори "Святий Стефан", [[Лінкор «Теґеттгофф»|«Теґеттгофф»]] у супроводі есмінця і 6 міноносців. Кораблі затримались при виході з бази на 45 хвилин, згодом не змогли розвинути запланованої швидкості через перегрів турбін на "Святому Стефані". 10 червня о 3:25 їх атакувала група італійських торпедних катерів. Через 5 хвилин дві торпеди вразили лінкор, який нахилився на правий борт. О 4:45 «Теґеттгофф» взяв на буксир "Святого Стефана". Це прискорило заповнення корабля водою, подальшого нахилу корабля. Через затоплення котлів припинилось енергопостачання і відключились насоси. Було віддано наказ покинути корабель. О 6:05 корабель перевернувся і через сім хвилин затонув разом з 89 матросами. Затоплення лінкору було зафіксоване операторами. Ця подія змусила Горті наказати флоту повернутись на базу.
Югославські водолази 1976 здійснили перший спуск до лінкору, що лежить кілем до гори на глибині 66 м. Наступну італо-югославську експедицію фінансувало 1990 італійське телебачення. Перша австрійська експедиція відбулась у червні 1994 року. У наступні роки відбулось ще декілька експедицій до
== Посилання ==
| |||