Симеон Стовпник: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
Немає опису редагування
Рядок 38:
Симеон пішов з монастиря і поселився на дні висохлого колодязя. Але скоро ігумену в сонному видінні явився [[Ангел]], який звелів повернути Симеона в монастир. Та Симеон недовго перебував в монастирі. Подався в кам'яну печеру неподалік від села, де і прожив три роки, укріпившись в суворому чернечому житті. На період святої Чотиридесятниці він повністю відмовився навіть від води і хліба, до того ж двадцять днів молився стоячи.
 
Тим часом в народі розійшлася звістка про його подвижницьке життя. До нього почали приходити люди, які шукали духовної підтримки, молитви і благословення. Як пише [[Феодорит]], єпископ Кирський: "здавалося, що це море, до якого течуть з усіх сторін рікирічки; до Симеона приходили не тільки ті, що жили близько, а також [[ізмаїльтяни]], [[перси]], [[вірмени]], [[іспанці]], [[британці]] та інші чужоземні народи, не говорячи вже про Італію. В [[Рим]]і слава про св. Симеона так розповсюдилась, що майстри на дверях своїх майстерень вішали образки св. Симеона і глибоко вірили, що за його молитвами [[Господь]] благословить їх життя і працю.
 
Остерігаючись мирської слави, і дотримуючись самотності, Симеон побудував стовп висотою 4 метри, а згодом підвищував його, де влаштував собі маленьку келію для молитви.