Династія Шу: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 46:
'''Шу́''' ({{zh|c=蜀|p=shǔ}}) — [[династія]] і держава в [[Китай|Китаї]] періоду [[період Саньго|Саньго]]. Існувала протягом [[221]]—[[263]] років. Контролювала землі в країні Шу, в центрі сучасної провінції [[Сичуань]]. Пряма спадкоємниця династії [[династія|Хань]]. Офіційно використовувала назву цієї династії. В історичній літературі часто називається '''Шу-Хань''' ({{zh|t=蜀漢|s=蜀汉|p=shǔhàn}}).
 
== Короткі відомості ==
Основи Шу заклав [[Лю Янь (політик)|Лю Янь]] (?  — [[194]]), член імператорської родини Лю з династії Хань. Він володів землями Шу і був напівнезалежним володарем провінції [[провінція І|І]]. Його справу з унезалежнення Шу продовжив родич і полководець [[Лю Бей]] ([[221]][[223]]), володар сусідньої провінції [[провінція Цзін|Цзін]]. [[211]] року він знищив [[Лю Чжан]]а, сина Лю Яня, та захопив місто [[Ченду]]. Коли [[220]] року [[імператор Сян (Хань)|імператор Сян]], останній правитель династії Хань, під тиском передав свій трон і корону генералу [[Цао Цао]], Лю Бей проголосив себе спадкоємцем династії Хань і [[221]] року прийняв титул Імператора Китаю. Його уряд, в якому переважали вихідці з провінції Цзін, очолив головний міністр [[Чжуге Лян]] ([[181]][[234]]).
 
Шу вела постійні війни з іншими династіями, що претендували на спадщину Хань: північна [[династія Вей|Вей]] та західна [[динатсія У|У]]. [[219]] року вона втратила провінцію Цзін, яку захопила У. Лю Бей втратив свого генерала [[Гуань Юй|Гуань Юя]] і вирушив у похід з метою відвоювати вотчину. Однак [[223]] року він раптово помер в замку Байді і його трон зайняв син [[Лю Шань]]. Прислуховуючись до порад головного міністра Чжуге Ляна, останній зупинив похід, уклав союз із У та здійснив завоювання регіону Наньчжун, на території сучасної провінції [[Юньнань]]. Починаючи з [[227]] року Лю Шань постійно воював з Вей.
 
[[234]] року, після смерті Чжуге Ляна, Шу переживала кадрову і господарчу кризу. Хоча військом керував здібний полководець [[Цзян Вей]], бракувало досвідчених політиків та економістів. Давалася взнаки нестача ресурсів. В результаті політично-економічної кризи реальна влада опинилася в рухах імператорського [[євнух]]а [[Хуан Хао]], який встановив власну диктатуру. [[263]] року армія північного сусіда Вей напала на ослаблену Шу і захопила її. Лю Шань був змушений капітулювати.
Рядок 55 ⟶ 56:
На [[263]] рік в Шу проживало 280 тисяч сімей. 102 тисяч осіб служили у війську, а 40 тисяч були чиновниками різних рівнів. Основу господарства становила торгівля з [[Бірма|Бірмою]].
 
== ДивітьсяДив. також ==
* [[Лю Бей]] — перший імператор Шу ([[221]]—[[233]])
* [[Гуань Юй]] — полководець і названий брат Лю Бея. Даоський бог війни.
Рядок 61 ⟶ 62:
* [[Чжао Юнь]] — полководець Шу, гвардієць Лю Бея.
* [[Чжуге Лян]] — головний міністр Шу, символ мудрості в Китаї ([[221]]—[[234]]).
:* [[Пані Хуан]]  — дружина Чжуге Ляна.
* [[Пан Тун]]  — стратег Лю Бея.
* [[Цзян Вей]]  — полководець Шу.
* [[Вей Янь]]  — полководець Шу, організатор повтсанння [[234]] року.
* [[Мен Хоу]]  — правитель [[Наньчжун]]у, васал династії Шу.
:* [[Пані Чжужун]]  — дружина Мен Хоу.
 
== Джерела та література ==
{{Рубель Історія сходу}}
{{Енциклопедія Ніппоніка-2}}
[[Категорія:ТроєцарствієТрицарство]]