Аскетизм: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
додано посилання Мітка: перше редагування |
джерела, доповнення |
||
Рядок 3:
== Індуїзм ==
У Стародавній Індії набуття могутності і високого статусу шляхом аскези [[Тапас]] було винятковим привілеєм [[брахман]]ів. Аскеза вважалася вірним способом досягти надприродних сил і навіть знайти могутність, що дозволяє стати врівень з богами. За легендою, бог багатства Кубера не народився богом, а став ним після багатьох років суворого подвижництва. Індійські аскети практикували досить екстремальні форми самокатування — місяцями тримали руки над головою або стояли на одній нозі.
{{Fact2|Хоча практикування аскези для здобуття сіддхів йде врозріз з духовними досягненнями.}}
== Буддизм ==
У 29 років [[Гаутама Будда]] приєднався до п'яти аскетів в надії, що умертвіння плоті приведе його до прозріння і спокою. Після шести років найсуворішої аскези, так і не наблизившись до мети, він розлучився з аскетами і почав вести більш помірний спосіб життя і проводити медитації іншим способом. Він прийшов до висновку, що умертвіння плоті безглуздо, і не слід умертвляти ніякі живі істоти, в тому числі й себе. Цей епізод у житті Будди часто малюють на картинах, що ілюструють його біографію, в храмах. Проте, окремі школи буддизму використовують аскетичні практики — (бхікшу) в монастирському житті. Зокрема — японська школа Тендай. Аскетизм зустрічається також у синкретичних школах на базі буддизму — наприклад, сюгендо.
== Антична доба ==
* [[Стоїцизм]]
* [[Кініки]]
* [[Апатія (філософія)]]
* [[Діоген Синопський|Діоген]]
== Юдаїзм ==
В цілому [[юдаїзм]] заперечує аскетизм, однак є течії, які визнавали аскетизм:
* [[Ессеї]]
* [[Терапевти (юдаїзм)|Терапевти]]
* [[Кумранські рукописи|Кумранська]] громада
* [[Назорей|Назореї]]
* [[Рехавіти]]<ref name="rehavity">{{ЕЄЕ|13505|Рехавиты}}</ref><ref>{{CathEncy|Rechab and the Rechabites|James F. Driscoll}}</ref> й ін.
== Іслам ==▼
== Християнство ==
* [[Ісихазм]]
У [[Християнство|християнстві]] аскеза розуміється як прагнення людської волі за допомогою духовних подвигів до надбання Божественної благодаті, яка рятує, зцілює, перетворює і відновлює людське єство, яке піддалося гріхопадінню. Аскетизм — це напружене зусилля людини до надбання благодаті Святого Духа як запоруки спасіння і Царства Небесного.
У християнство термін прийшов з античної культури. Слово походить від дієслова грец. ''аскео'', яке означало майстерне і старанне оброблення грубого матеріалу, прикраса або облаштування житла, вправа, що розвиває тілесні і душевні сили. Християнство зберегло це слово в значенні напруги, праці, зусилля і вправи. Разом з цим до цього слова додався новий зміст, який не був знайомий язичницькому світу.
Святитель [[Феофан Затворник]] підкреслює, що всі людські подвиги — [[піст]], праця, пильнування, усамітнення, віддалення від світу, зберігання почуттів, читання [[Святе Письмо|Святого Письма]] та інші залишаться лише вправами, якщо через них не пройде Божественна благодать. Святитель говорить: «Вступаючи у подвиг, не на ньому зупиняй увагу та серце, але проминай його, як щось стороннє, розкривай себе для благодаті як готову посудину, повним відданням себе Богові» (Боротьба з пристрастями, 260). Присутність благодаті в людській душі виявляє себе відкритістю всьому духовному, любов'ю до Бога і ближнього, великою кількістю духовних сил для виконання євангельських заповідей. Надбання благодаті
Пости, стриманість, пильнування, суворий спосіб життя, злидні, що розуміється як не надбання, як небажання «мати», як свобода від влади над нами матеріального світу, послух, як перемога над своєю егоїстичною, «індивідуальною» волею і як одне з високих і прекрасних виявлень нашої любові до Бога і ближнього, відлюдництво, як наслідок шукання внутрішньої комірки, де можна «таємно помолитися Отцеві», повчання в Слові Божому, не в сенсі «зовнішнього», так би мовити академічного знання, а як наповнення себе тим духом благодаті життя і богопізнання, який укладено в Священному Писанні і в творах Святих Отців, цнотливість, як подолання плотських «безсловесних» рухів і взагалі «комплексу плоті» через перебування в пам'яті Божій, мужність, довготерпіння і смиренність, співчуття і милостиня, як вираз любові до Бога і ближнього, віра, як той же подвиг любові, — все це може і повинно бути розумним і вільним подвигом людини, але аж поки не прийде всеутверджувальна дія Божественної благодаті, доти все це залишиться лише людською дією і отже — тлінною. Все це розуміється у християнстві як аскеза{{Джерело?}}.
▲== Іслам ==
* [[Дервіш]]
* [[Зухд]]
* [[Суфізм]] та ін.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* {{УРЕ}}
* {{ВТ-ЕСБЕ|Аскеты |том=II |сторінки= 294}}
* {{ВТ-ПБЕ|Аскетизм|[[Пономарёв, Павел Петрович|Пономарёв П. П.]]}}
* {{ref-ru}}«[[Філокалія|Добротолюбие]]», свт. [[Феофан Самітник|Феофан Затворник]] — Аскетизм в Православии.
* {{ref-ru}}''Петросян А. Р.'', «[https://books.google.ru/books?id=HpF4DgAAQBAJ&pg=PA80#v=onepage&q&f=false Зухд]» // Ислам: энциклопедический словарь / отв. ред. С. М. Прозоров. — {{М.}}: [[Наука (видавництво)|Наука]], ГРВЛ, 1991 г. — С. 80.
== Посилання ==
* {{ref-ru}}[http://azbyka.ru/dictionary/01/asketizm-all.shtml Аскетизм в Православии] // Статья на портале «Азбука веры».
* {{ref-ru}}''[[Бердяєв Микола Олександрович|Николай Бердяев]]'', [http://predanie.ru/berdyaev-nikolay-aleksandrovich/book/69675-duh-i-realnost/#toc10 «Дух и реальность», гл. IV. Смысл аскезы]
* {{ref-ru}}''Королькова Е.'', [http://ec-dejavu.ru/a/Ascet.html Смысл аскезы в философии Н. А. Бердяева] // Феномен удовольствия в культуре. Матер. междунар. науч. форума. — {{СПб.}}: Центр изучения культуры, 2004 г. — С. 38-41.
* {{ref-ru}}''Свенцицкий В. П.'', [http://az.lib.ru/s/swencickij_w_p/text_0110_asketizm.shtml Мировое значение аскетического христианства] // Собрание сочинений. {{М.}}: изд. «Даръ», 2011 г.
{{DEFAULTSORT:Аскетизм}}
| |||