|
привет меня зову т ка к делм вупрур авшіи трпткуреи во руфлюк прлфуко рпукфлр пудфк.прури муклрмрлумиубтимилруюк мурлк прурклукор рлюу пшук пукпук пукпрке
{{Картка:Таксономія
| name = Бобові
| image = Chamaecytisus ruthenicus flowers big.jpg
| image_caption = Квітки [[Зіновать руська|зіноваті руської]] (''Chamaecytisus ruthenicus'').
| image_width = 260px
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| regnum = [[Зелені рослини]] (Viridiplantae)
| divisio = [[Streptophyta]]
| superclassis = [[Покритонасінні]] (Magnoliophyta)
| classis = [[Еудікоти]]
| subclassis = [[Розиди]] (Rosidae)
| ordo = [[Бобовоцвіті]] (Fabales)
| familia = '''Бобові''' (Fabaceae)
| subdivision_ranks = [[Підродина (біологія)|Підродини]]
| subdivision =
* [[Цезальпінієві]] (Caesalpinioideae)
* [[Мімозові]] (Mimosoideae)
* [[Метеликові]] (Papilionoideae)
| wikispecies = Fabaceae
| commons = Category:Fabaceae
| itis = 500059
| ncbi = 3803
}}
'''Бобові''' ({{lang-la|Fabaceae}} або {{lang-la|Leguminosae}}) — [[родина (біологія)|родина]] [[дводольні|дводольних]] роздільнопелюсткових рослин. Налічує понад 500 [[рід (біологія)|родів]] і близько 17 100 [[вид]]ів, поширених на всій земній кулі.
Кормові боби — давня культура. Їх обробляли 6 тисяч років тому до нашої ери. Батьківщиною їх вважається [[Північна Африка]], [[Єгипет]], [[Центральна Азія]], звідки вони потрапили до Європи. Кормові боби поширені у всіх частинах світу.
Широко вирощують кормові боби в [[Китай|Китаї]], [[Індія|Індії]], [[Австралія|Австралії]]. Багато кормових бобів у країнах Європи: [[Німеччина|Німеччині]], [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]], [[Велика Британія|Великій Британії]], а також у [[країни Балтії|країнах Балтії]] та [[Білорусь|Білорусі]]. Площа під кормовими бобами у світі становить близько 5 млн га.
У стародавні часи боби використовували в їжу і вони за поживністю прирівнювалися до хліба. До появи квасолі звичайної і картоплі, які відрізняються більш високими смаковими якостями, найважливішою продовольчою культурою в Центральній Європі були кормові боби.
Однак з відкриттям Америки і введенням в культуру картоплі та квасолі продовольче значення бобів знизилося.
В часи [[Київська Русь|Київської Русі]] сіяли кінські кормові боби вже в XI столітті, про це є запис у Новгородських літописах.
До кінця останнього десятиліття 20 століття в Африці ця культура займала площу 708 тис.га, врожайність становила 100 ц/га, в Азії — 2259 тис. га і збирали по 123 ц/га, в Європі — 380 тис.га та отримували по 209 ц/га. Великий інтерес до бобових культур в даний час проявляють в Китаї та Індії, то є країни з великою кількістю населення, де використовують їх на харчові цілі.
В останні роки інтерес до кормових бобів, як джерела рослинного білка з високим потенціалом насіннєвої продуктивності, помітно зріс.
== Морфологія ==
Бобові належать до різноманітних життєвих форм — [[однорічні рослини|однорічних]] та [[багаторічні рослини|багаторічних]] [[трава|трав'янистих рослин]], [[напівкущ]]ів, [[кущ]]ів, [[дерево|дерев]], [[ліана|ліан]]. [[Листок|Листки]] здебільшого з прилистками, пірчасто- або пальчастоскладні, рідше прості; іноді пластинки листків мало-розвинуті або редуковані, а їхню функцію виконують листовидні черешки (філодії) або зелені стебла (кладодії). [[Квітки]] двостатеві, здебільшого неправильні, рідше правильні, з подвійною оцвітиною, поодинокі або в суцвіттях, частіше в китицях. [[Тичинка|Тичинок]] 4, 5, 10 або більше. [[Маточка]] з одного плодолистка, з верхньою одногніздою зав'яззю. [[Плід]] — [[біб (плід)|біб]], здебільшого багатонасінний, розкривний, рідше — однонасінний, нерозкривний. Формула Ч(5) П(5) Т(9)+1 М1.
== Будова квітки ==
[[Файл:Structura floris fabacearum per exemplum Wisteriae sinensis (lingua Ukraina).jpg|міні|ліворуч|Будова квітки бобових на прикладі ''[[Wisteria sinensis]]''. Одну пелюстку видалено|260x260px]]
Для типових представників родини (бобових підродини [[Метеликові]]) характерний своєрідний метеликовий тип квітки. Він [[Квітка|зигоморфний]] (тобто з єдиною [[вісь симетрії|віссю симетрії]], складається з п'яти пелюсток, кожна з яких має власну назву:
* '''Вітрило''' або прапор (''vexillum'') — верхня, найбільша пелюстка, зазвичай яскраво забарвлена. Окремі частини пелюстки мають власні назви: верхня широка — ''вигин'', нижня вузька — ''нігтик''.
* '''Весла''' або крила (''alae'') — дві бокових вужчих пелюстки
* '''Човник''' або кіль (''carina'') — дві нижніх пелюстки, злиплених або зрощених крайками у верхній половині. Усередині човника знаходяться тичинки та [[гінецей]]. У деяких рослин, наприклад, [[Кліторія|кліторії]] (''Clitoria''), [[квітконіжка]] перекручена на 180 градусів, тому весла з човником знаходяться не у нижній частині вінчика, а у верхній.
Чашечка ([[квітколоже]]) у рослин з таким типом квітки — п'ятичасткова неспадна.
== Систематика ==
Бобові поділяють на 3 [[Підродина|підродини]]: [[Мімозові]] (''Mimosoideae''), [[Цезальпінієві]] (''Caesalpinioideae'') і [[Метеликові]] (''Papilionoideae''), які ряд авторів вважає за окремі родини, об'єднуючи їх в порядок Leguminosales. Бобові відомі з крейдяного періоду; в Україні рештки їх знайдено в еоценових відкладах Середнього Придніпров'я і в сарматських відкладах Причорномор'я. Філогенетично бобові через підродину мімозових тісно зв'язані з підродиною ''Spiraeoideae'' родини [[розоцвіті|розоцвітих]].
== Україна ==
В Україні росте близько 310 видів, які становлять майже 6 % видів дикоростучої флори країни. Бобові мають велике господарське значення. Серед них є чимало багатих на білкові речовини та вітаміни харчових рослин ([[квасоля]], [[горох]], [[боби]], [[сочевиця]], [[арахіс]] та ін.) та кормових (види [[люцерна|люцерни]], [[конюшина|конюшини]], еспарцету, чини, горошку та ін.). Бобові культури — горох, квасоля, боби — вирізняються високим вмістом білка і по поживності прирівнюються до м'яса, а по калорійності перевершують багато овочевих культур<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>. Деякі види дають цінні речовини: бальзами (міроксилон, копаїфера), гумі та дубильні речовини (аравійські акації та ін.), камеді (трагакантові астрагали), барвники (індигофера, [[дрік красильний]] та інші), цінну деревину ([[Кампешове дерево|кампешове]], [[Акація чорнодеревна|чорне]], [[Червоне дерево|червоне]] та сандалове дерева). Деякі види бобових використовуються в медицині (термопсис, [[Солодець голий|солодець]], [[Буркун лікарський|буркун]], калабарський біб, касія). Багато бобових — декоративні рослини ([[альбіція]], [[гліцинія]], [[робінія]], [[запашний горошок]] та ін.). Бобові підвищують родючість ґрунту, оскільки на їх коренях селяться бульбочкові бактерії, що засвоюють атмосферний азот. На полях бобові інколи використовуються як зелене добриво.
==Московія та Росія==
У 1686 насіння привезли для розведення в Преображенський сад.
У середні століття при неврожаї хлібу бобове борошно змішували з житнім і випікали хліб. Борошно за поживністю перевищує житнє і вівсяне.
У Росії площі під кормовими бобами невеликі. Основними районами вирощування їх є Нечорноземної області: Московська, Орловська, Тульська, Калузька, Калінінградська, Смоленська, Тверська області, південь Волго-Вятського регіону.
У Росії боби були менш популярні, ніж горох. Ось що писав наприкінці минулого століття в «Бесідах по землеробству» відомий агроном В. Котельников: "У господарствах Київської губернії почали розводити боби у великих кількостях і продають їх для вивезення за кордон по 50-70 копійок за пуд. У Москві боби кінські продаються у семеноторговцев по 3 карбованці за пуд. На кращих ґрунтах і в хороші роки виростають в зріст людини, з десятини дають 20-30 чвертей зерна, в менш вдалі роки тільки — 15 чвертей. Урожай соломи буває від 130 до 280 пудів ".
Свині, вгодовані бобами, мають міцне зернисте сало і м'ясо, а молочні корови збільшують надої. Бобові зерна замінюють за поживністю полуторное кількість вівса. Тонка біла борошно бобів разом з яєчної може бути прімешіваема до пшеничного для приготування хліба, який виходить не дуже пухкий, але поживний і смачний.
У Росії ще в перші роки Радянської влади було поставлено питання про сівбу бобів на площі 50 тис.га, але це завдання не було виконано. В даний час відкривається перспектива збільшити площі під бобами до 50 тис. га і більше.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* Флора СССР, т. 11 — 13. М. — Л., 1945—48
* Флора УРСР, т. 4. К., 1954
* {{УРЕ}}
[[Категорія:Бобові| ]]
[[Категорія:Сидерати]]
[[Категорія:Родини рослин]]
[[Категорія:Бобовоцвіті]]
[[Категорія:Багаторічні рослини]]
[[Категорія:Родини квіткових]]
{{Бобові-доробити}}
| 