84 440
редагувань
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Вже у XII ст. Корчеськ (тодійшній Корець) відігравав важливу роль, оскільки знаходився на межі Волинського та Київського князівств. 1155 року чернігівській князь [[Ізяслав Давидович]] першим став йменуватися князем Корчеським. Втім вже 1157 року князівство було ліквідовано, а його землі приєднано до Київської землі.
У 1407 році великий князь Литовський Вітовт надав Олександру Патрикійовичу, онуку Наримунта, колишньому Стародубському князю, уділ в Корці, який став основою Корецького князівства, але остаточно в якості автономного князівства його затверджено лише у 1443 році. Перші князі були противниками централізаторської політики великих князів Литовських, відстоювали збереження прав волинської знаті. Тому підтримували спротив на чолі із [[
У 1502 році після смерті князя [[Корецький Іван-Михайло|Івана Корецького]] князівство було розділено між його синами Федором, Іваном, Василем, Левом і Олександром. Лише у 1520-х роках [[Богуш Корецький|Богуш II]] відновив єдність князівства. У 1590-х роках правителі князівства перейшли в унію, яку активно насаджували в своєму уділі. У 1620-х роках — покатоличилися.
|