Критика: відмінності між версіями

Критика&nbsp;— запозичення з французької мови; {{lang-fr|critique}} «критика», можливо,<ref name="ЕСУМ"/> через латинське посередництво ({{lang-la|critica, -orum}}) зводиться до {{lang-grc|χριτιχή}} «здібність розбирати; критика», пов'язаного з χρινω «розділяю, розрізнюю; вибираю, постановляю; роблю висновок; суджу; обвинувачую», χριμα «рішення, присуд, судження», спорідненими з {{lang-la|cerno}} «розрізняю, пізнаю, вирішую, ухвалюю», праслов'янське krajь, krojiti, українське ''край'', ''кроїти''.<ref name="ЕСУМ">[[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні; Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред.), В.&nbsp;Т.&nbsp;Коломієць, О.&nbsp;Б.&nbsp;Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983.&nbsp;— ISBN 5-12-001263-7.&nbsp;— Том третій: Кора-М / Укл.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін.&nbsp;— 1989.&nbsp;— 552 с.&nbsp;— ISBN 5-12-001263-9 (с.:95)</ref> [[Етимологія|Етимологічно]]&nbsp;— «здатність розрізняти»<ref name="НАНУкраїни">Словник іншомовних слів / Уклад.: С.&nbsp;М.&nbsp;Морозов, Л.&nbsp;М.&nbsp;Шкарапута.&nbsp;— К.: Наук.думка, 2000.&nbsp;— 680 с.&nbsp;— (Словники України) ISBN 966-00-0439-7 (с.:305)</ref>

В 1711 році англійський просвітитель Ентоні Шефтсбері розвив універсальне понятті критики, яке посилається на людську природу<ref>Shaftesbury (вид. L. E. Klein): Characteristics of Men, Manners, Opinions, Times. Cambridge University Press, 1999.&nbsp;— [http://books.google.de/books?id=IuUDuIuQFo8C&printsec=frontcover&hl=de&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false Часткова онлайн-версія]</ref>. Його учень Генрі Хоум також вбачав джерело критики в природі<ref>Henry Home, Lord Kames: Elements of Criticism. 2-е вид., Conner & Cooke, New York 1833. [http://books.google.de/books?id=5fgAAAAAYAAJ&printsec=frontcover&hl=de&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false Повна онлайн-версія]</ref>. Німецький класичний філософ [[Іммануїл Кант]] в 1781—1790 роках видав низку фундаментальних праць&nbsp;— «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму» та «Критика здатності судження»&nbsp;— які заклали основу майбутньої [[Гносеологія|теорії пізнання]]. Французький філософ XX &nbsp;ст. [[Мішель Фуко]] визначав критику як «Систему оцінки власне себе».

== В просторіччі ==