Перший авіаносець із [[Ядерний реактор|ядерною]] руховою установкою був уведений у лад в [[1961]] році. Ним став «[[USS Enterprise (CVN-65)|Ентерпрайз»]], що має найбільшу довжину (342,3 [[метр]]а) серед бойових кораблів світу.
В [[СРСР]] перші передескізні [[проект]]и авіаносців були виконані в [[1943]] році. Проте, після усунення адмірала [[Кузнєцов Микола Герасимович|М. Г. Кузнєцова]] з посади головнокомандувача Військово-морського флоту в [[1955]] році, всі проекти будівництва авіаносців були закриті новими головнокомандувачем [[Горшков Сергій Георгійович|С. Г. Горшковим]]. Авіаносці вважалися радянською [[пропаганда|пропагандою]] засобом [[Агресія (політика)|агресії]]. Їхні бойові можливості й [[живучість]] занижувалися, а роль і можливості радянських ракетних [[крейсер]]ів завищувались. Після приходу до влади [[Брежнєв Леонід Ілліч|Брежнєва]] і призначення міністром оборони [[Гречко Андрій Антонович|А. А. ГречкоГречка]] в [[1967]] році, Горшков змінив свою думку. Результатом цього стало будівництво авіаносців «[[Мінськ (авіаносець)|Мінськ»]], «[[Київ (авіаносець)|Київ»]], «[[Новоросійськ (авіаносний крейсер)|Новоросійськ»]] з розміщенням на них літаків вертикального зльоту й посадки ([[Літак вертикального зльоту та посадки|ЛВЗП]]) [[Як-38]].
Через переоцінку бойових можливостей ЛВЗП будівництво авіаносця, здатного нести літаки традиційного типу відкладалося. Через це перший і єдиний авіаносець такого типу, Проект 1143.5, [[Адмірал Кузнецов (авіаносець)|Важкий авіанесучий крейсер «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов»]], був спущений на воду тільки в [[1985]] і прийнятий на озброєння в [[1995]] році.
