Антропогенез: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 10:
: Прірву у ланцюзі істот який веде від тварини до людини заповнюють викопні рештки давніх створінь, які були знайдені у Африці на глибині 6.71 м від олдоввайського шару подружжям Лікі у Танзанії, що у Східній Африці . Вчені знайшли неушкоджений череп серед кісток птахів, земноводних та ссавців, які були сильно пошкодженні, імовірно примітивними гальковими знаряддями праці, що знаходились біля них. Через особливості черепа Лікі виділили його в окремий рід — зинджантроп. Інші викопні рештки з олдовайського розрізу були більш подібними до людських ніж рештки попереднього зинджантропа. Їх вчені визначили як такі, що належать Homo habilis, тобто людині умілій, яка й виготовила вище згадані знаряддя праці. Ці істоти були набагато легші від горили, їхня стопа була подібно до людської. За об'ємом мозку вони поступалися людям, але трохи перевершували шимпанзе та горилу. До виду Homo erectus (людина прямохідна) відносяться архантропи. Архантропи — це збірна назва пітекантропів, синантропів, гейдельберзької людини та ін. знахідки архантропів датуються раннім і середнім плейстоценом, були знайдені на території Африки, Азії та Європи. Архантропам характерні: високе похиле чоло, надбрівний валик, немає підборідного виступу. Завдяки побудові гортані, загину корення язика в гортанну порожнину і посиленню голосових зв'язок у архантропів уже з'являються зачатки членороздільної мови, яка вдосконалювалася разом з морфологічними перетворюваннями лицьового скелета. У архантропів формуються абстрактне мислення, суспільні відносини і знаряддя праці (чопери, рубила). Архантропи користувалися вогнем і будували житла, в яких можна було перебувати довший час. Рештки істоти, яку згодом назвали пітекантропом, знайшов Є. Дюбуа на о. Ява. Весь асортимент складався з черепної кришки (за формою та величиною проміжна між людиною і антропоморфною мавпою), стегнової кістки (455 мм.) і трьох зубів (корінний подібний до орангутанового, передкорінний на людський). Мозок пітекантропа становив 900 см кубічних, череп низький, потилиця зверху пласка, присутній надбрівний валик . Рештки синантропів Д. Блек виявив у вапнякових печерах поблизу Пекіна . А саме череп з низьким похилим чолом та надбрівними валиками, масивними щелепами без підборіддя, з широким та пласким носом і стегновою кісткою (пряма, масивна), верхня щелепа (сильно випнута) . Мозок одного з жіночих черепів був об'ємом у 850 см кубічних, а в чоловічому до 1220 см кубічних . У 1907 р. антрополог О. Шетензак біля міста Гейдельберг знайшов рештки людини, яку згодом назвав гейдельберзькою . Він виявив нижню щелепу, ретельні дослідження якої показали близькість зубів цієї знахідки з зубами сучасної людини .
* '''''формування давніх людей ([[неандертальці]]в);'''''
: Палеоантропи — друга стадія людської еволюції після архантропів . Знахідки датуються середнім і пізнім плейстоценом, виявлені у Європі, Азії, Африці. Представники: неандертальці двох типів: Ранні Знайдені у Сванскомбі (Велика Британія), Штайнгаймі і Ерінгсдорфі (Німеччина), Монтеморені і Фонтешеваді (Франція) . Вік: 150 тис. років тому ; обсяг мозку : 1200 до 1400 см кубічних ; потилиця сплющена, наявний надбрівний валик, підборіднй виступ відсутній. Пізні або " класичні " Знайдені у долині Неандерталь (Німеччина), Ля — Шапелль — о- Сен, Ле Мустьє, Ля Феррасі (Франція), Ля Ноллет (Бельгія), на Гібралтарській скелі та ін. Вік : 80 — 35 тис. років тому ; обсяг мозку : 1400—1500 см кубічних ; череп -видовжений ; лоб — спадистий ; потилиця — приплюснута . Палеоантропів, які знайдені у печерах Схул і Табун на горі Кармел біля міста Хайфа та в печері Джебел — Кафзех поблизу Назарета датували 100 — 70 тис. років тому і розділили на дві групи. Одні за формою черепа нагадують класичних неандертальців інші дуже схожі на сучасних людей (черепи з Схул IV, V і Кафзеф). В останніх об'єм мозку становить 1550—1600 см кубічнх, лоб випуклий, простежується підборідний виступ, ріст чоловіків приблизно 180—182 см. Хронологічні рамки палеоантропів від 150 тис. до 40 — 35 тис. років тому — це кінець ашельської і початок мустьєрської культури . в останній поширеними були крем'яні знаряддя праці: скребло, скобель, гостронаконечники . Кістяні вироби: кинджал з рогу оленя (німецька стоянка Зальцгіттер — Лебенштадт), спис з загостреним і загартованим на вогні кінцем (німецька стоянка Лерінген). Полювали палеоантропи на мамонтів, бізонів, коней, північних оленів, важливу роль у харчуванні посідало також збиральництво. Палеоантропи споруджували житло, основою якого були кістки великих тварин, зокрема мамонта, а покривним матеріалом служили шкури. Одне з таких жител неподалік села Молодова, що знаходиться в Чернівецькі області (Україна) виявив львівський археолог О. Черниш, вік знахідки 44 тис. років . Неоантропи будували штучні житла також в середині печер (печера Лазарет у Франції) . Архантропи уже могли формулювати поняття і передавати їх за допомогою мови, колективи були доволі згуртованими і навіть піклувалися про своїх одноплемінників, про це свідчать рештки з поховання Шанідар 1 в Ірані. Там було виявлено неандертальця, якому було близько 40 років, через пошкодження на черепі в області лівого ока вчені зробили висновок, що цей чоловік був сліпим, а також мав ампутовану вище ліктя праву руку і хворобу правої ноги . Ця людина через свої хвороби не могла самостійно забезпечувати себе їжею, а отже не могла б прожити таке довге (за мірками неандертальця) життя без сторонньої допомоги . Архантропи уже ховали померлих за певними ритуалами наприклад клали головою на захід чи схід також клали у могилу супровідний інвентар чи кістки тварин . А у похованні Шанідар IV виявлено поруч з рештками, що належали чоловіку, букет квітів, деякі з них мають цілющі властивості . Неоантоп Є декілька версій щодо щодо датування періоду життя неоантропів . Ще донедавна вважали, що становлення людини сучасного фізичного типу відбулося
* становлення людини сучасного фізичного типу.
| |||