Троцький Лев Давидович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Скасовано останні 4 редагування (113.107.217.140) і відновлено версію 22518069 Basio
Рядок 1:
{{Картка:Лідер
{{Державний діяч
| ім'я = Лев Троцький
| зображення = Bundesarchiv Bild 183-R15068, Leo Dawidowitsch Trotzki.jpg
Рядок 5:
| підпис_під_зображенням = Лев Троцький
 
| титулпосада = <big>[[Файл:Flag of Russia.svg|22x20px|border]] '''2-й''' [[Петроградська рада робітничих и солдатських депутатів|Голова ПетроградскоїПетроградської ради робітничих і солдатських депутатів]]</big>
| порядок = 2
| прапор = Flag of Russia.svg
| попередник = [[Чхеїдзе Микола Семенович]]
| наступник = [[Зінов'єв Григорій Овсійович]]
| періодпочатокпочаток_терміну = [[8 жовтня]] 1917
| періодкінецькінець_терміну = [[8 листопада]] 1917
| віце-президент =
| президент =
| прем'єр-міністр =
 
| титул_2посада2 = [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|22px22x20px|border]] '''1-й''' [[Народний комісаріат закордонних справ РРФСР|Народний комісар закордонних справ РРФСР]]
| періодпочаток_2початок_терміну2 = [[8 листопада]] [[1917]]
| періодкінець_2кінець_терміну2 = [[13 березня]] [[1918]]
| попередник_2попередник2 = титулпосада запроваджена
| наступник_2наступник2 = [[Чичерін Георгій Васильович]]
| президент2 =
| президент_2 =
 
| посада3 = [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|22px22x20px|border]] '''1-й''' [[Революційна військова рада|Голова Реввійськради РРФСР-СРСР]]
| початок_терміну3 = 6 вересня 1918
| кінець_терміну3 = 26 грудня 1924
Рядок 29 ⟶ 27:
| наступник3 = [[Фрунзе Михайло Васильович]]
 
| посада4 = [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|22px22x20px|border]] '''3-й''' [[Голова радянського військового відомства|Народний комісар по військовим і морським справам РРФСР-СРСР]]
| початок_терміну_4початок_терміну4 = 29 серпня 1919
| періодпочаток_4кінець_терміну4 = 26 грудня 1924
| попередник4 = [[Каменєв Сергій Сергійович]]
| наступник4 = [[Фрунзе Михайло Васильович]]
 
| дата народженнядата_народження = 7.11.1879(26.10)
| місце народженнямісце_народження = [[Береславка (Україна)|Янівка]], [[Єлизаветградський повіт]], [[Херсонська губернія]], {{RUSold}}
| дата смертідата_смерті = 21.8.1940
| місце смертімісце_смерті = [[Койоакан]], [[Мехіко]],<br/>[[Файл:Flag_of_Mexico_(1934-1968).svg|20пкс]] [[Мексика]]
| громадянство = {{USSR}}
| підданство = {{RUSold}}
Рядок 44 ⟶ 42:
 
| виборчий_округ =
| дружина = Соколовська Олександра Львівна,<br/>[[Сєдова Наталя ОлександрівнаІванівна]]
| чоловік =
| діти = Зінаїда, Ніна, Лев, Сергій
Рядок 56 ⟶ 54:
}}
 
'''Лев Дави́дович Тро́цький''' (справжнє прізвище&nbsp;— '''Лейба Бронштейн'''; {{ДН|7|11|1879|26|10}}, [[Береславка (Україна)|Янівка]], [[Єлизаветградський повіт]], [[Херсонська губернія]], [[Російська імперія]] (нині с. [[Береславка (Україна)|Береславка]], [[Бобринецький район]], [[Кіровоградська область]], [[Україна]])&nbsp;— [[21 серпня]] [[1940]], [[Койоакан]], [[Мехіко]], [[Мексика]])&nbsp;— революційний діяч [[Євреї в Україні|українського єврейського походження]], ідеолог [[троцькізм]]у&nbsp;— однієї з течій [[марксизм]]у.
 
Двічі засланець при царськомуімперському режимі, позбавлений всіх громадянських прав у 1905&nbsp;р. Один із організаторів [[Жовтневий переворот| Жовтневого перевороту 1917&nbsp;р.]], творців [[Червона армія | Червоної армії]], засновників та ідеологів [[Комінтерн]]у, член його Виконкому. У першому радянському уряді&nbsp;— нарком з іноземних справ, потім в [[1918]]–[[1925]]&nbsp;— [[НароднийГолова комісаріатрадянського з військових і морських справвійськового відомства| нарком з військових і морських справ]] та голова [[РеволюційнийРеволюційна військовийвійськова рада Республіки | Реввійськради]] [[РРФСР]], потім [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. З 1923 р&nbsp;— лідер внутрішньопартійної [[Ліва опозиція в РКП (б) і ВКП (б)|лівої опозиції]]. Член [[Політбюро]] ВКП(б) в 1919—1926&nbsp;рр. У 1927&nbsp;р. він знятий з усіх посад, відправлений на заслання, у 1929 р висланий за межі СРСР. У 1932 р позбавлений радянського громадянства. Після висилки з СРСР&nbsp;— творець і головний теоретик [[Четвертий інтернаціонал | Четвертого інтернаціоналу]] ([[1938]]). Автор праць з історії революційного руху в [[Росія | Росії]], творець капітальних історичних праць з революції 1917&nbsp;р., літературно-критичних статей, спогадів «Моє життя» ([[Берлін]], [[1930]]). Двічі одружений, без розірвання першого шлюбу.
 
Народжений в Україні як Лейба Давидович Бронштейн<ref name="gosvlast">Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг./ Сост. В.&nbsp;И.&nbsp;Ивкин.&nbsp;— М.: «Российская политическая энциклопедия» , 1999 г.</ref><ref name="ckkpss">ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КОМИТЕТ КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б): Историко-биографический справочник / Сост. Горячев Ю. В.&nbsp;— М.: Издательский дом «Парад», 2005.</ref><ref name="kri">[http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/TROTSKI_LEV_DAVIDOVICH.html Иван Кривушин, энциклопедия «Кругосвет»]</ref>, був професійним революціонером і теоретиком-марксистом. У перші роки після революції 1917 року у Російській імперії був одним з найвпливовіших політиків в [[РСФРР]], потім у [[СРСР]],&nbsp;— спершу як Народний комісар закордонних справ, а згодом як організатор і [[головнокомандувач]] Червоної армії та [[Міністр оборони СРСР|Воєнний народний комісар]]. Він був також одним із засновників Політбюро [[РКП(б)|Російської Компартії]]. Теоретик [[перманентна революція|перманентної революції]].
Рядок 67 ⟶ 65:
 
== Біографія ==
Народився на [[Єлизаветград]]щині (нині с. [[Береславка]], [[Бобринецький район]], [[Кіровоградська область]], [[Україна]]), у родині єврея-колоніста, багатого землевласника і цукрозаводчика. До 9 років жив у невеликому маєтку свого батька. Розмовною мовою в сім'ї був [[суржик]]<ref>Троцкий Л. Моя жизнь.&nbsp;— Берлин, 1930.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 22, 109.</ref>.
 
[[Файл:Leo Trotzki 1897.jpg|міні|ліворуч|200пкс|17-річний Лев Троцький серед інших керівників [[Миколаївський південноросійський робітничий союз|Південноросійського робітничого союзу]], в числі яких його майбутня дружина [[Соколовська Олександра Львівна|Олександра Соколовська]] (1897 рік)]]
У віці дев'яти років був відданий до Одеського реального училища, де навчався до 7-го класу. Під час навчання писав вірші, перекладав українською байки [[Крилов Іван Андрійович|І. Крилова]]. Пізніше був переведений до [[Миколаїв|Миколаєва]], де й завершив середню освіту в [[Олександрівська чоловіча гімназія (Миколаїв)|Олександрівській чоловічій гімназії]]. Завдяки старанням Лева Бронштейна у місті 1897 року з'явилась газета «Наше дело»&nbsp;— одне з перших видань [[самвидав]]у Миколаєва<ref>[http://papers.univ.kiev.ua/zhurnalistyka/articles/The_development_of_newspapers_in_Mykolaiv_of_the_second_half_of_the_beginning_of_the_centuries_14923.pdf Спанатій О. Розвиток газетної справи в Миколаєві ХІХ&nbsp;— початку ХХ століття // [[Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], 2010. С. 21-24]</ref>.
 
Народився на [[ЄлизаветградКропивницький|Єлизаветградщині]]щині (нині с. [[Береславка (Україна)|Береславка]], [[Бобринецький район]], [[Кіровоградська область]], [[Україна]]), у родині єврея-колоніста, багатого землевласника і цукрозаводчика. До 9 років жив у невеликому маєтку свого батька. Розмовною мовою вйого сім'їродини бувбула [[суржик]]російсько-українська<ref>Троцкий Л. Моя жизнь.&nbsp;— Берлин, 1930.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 22, 109.</ref>, а не широко поширений серед євреїв ідиш.
 
У віці дев'яти років був відданий до [[Одеське реальне училище|Одеського реального училища]], де навчався до 7-го класу. Під час навчання писав вірші, перекладав українською байки [[Крилов Іван Андрійович|І. Крилова]]. Пізніше був переведений до [[Миколаїв|Миколаєва]], де й завершив середню освіту в [[Олександрівська чоловіча гімназія (Миколаїв)|Олександрівській чоловічій гімназії]]. Завдяки старанням Лева Бронштейна у місті 1897 року з'явилась газета «Наше дело»&nbsp;— одне з перших видань [[самвидав]]у Миколаєва<ref>[http://papers.univ.kiev.ua/zhurnalistyka/articles/The_development_of_newspapers_in_Mykolaiv_of_the_second_half_of_the_beginning_of_the_centuries_14923.pdf Спанатій О. Розвиток газетної справи в Миколаєві ХІХ&nbsp;— початку ХХ століття // [[Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], 2010. С. 21-24]</ref>.
 
Після закінчення училища намагався вступити вільним слухачем на математичний факультет<ref>Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).— Приложение к циклу статей «Союз Советских Социалистических Республик», помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).— М.: Книга, 1989.—890 с.— III, С.152 </ref>.
Революційну діяльність почав з [[1896]]&nbsp;— 97. У справі Південно-російського[[Миколаївський робочогопівденноросійський робітничий союз|Південноросійського робітничого союзу]] був заарештований і засланий до [[Сибір]]у ([[1898]]). Псевдонім '''Троцький''' позичив в наглядача одеської в'язниці. В Московській пересильній в'язниці обвінчався з [[Соколовська Олександра Львівна|Олександрою Соколовською]], засудженою у тій же справі Південноросійського робітничого союзу і як законне подружжя вони разом були відправлені на заслання в селище [[Усть-Кут]] [[Преображенська волость (Кирієнський повіт)|Преображенської волості]], де у подружжя народилося двоє дітей. У [[1902]] утік за кордон, де брав участь у газеті [[Искра (газета)|«Искра»]] і співпрацював з [[Ленін]]им; за революції [[1905]] повернувся в Росію і був спільно з [[Парвус]]ом організатором Ради робочих депутатів у [[Петербург|Петербурзі]], а потім і його головою. [[1913]] Троцький очолив ліву групу Російської Соціально-демократичної Робочої Партії «міжрайонців», яка влітку [[1917]] увійшла до більшовицької партії.
 
На початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Троцький знаходивсяперебував у [[Відень|Відні]]. Побоюючись того, що він як російський підданий може бути інтернований (хоча він і був позбавлений громадянських прав судом у [[1907]] р), Троцький [[3 серпня]] [[1914]]&nbsp;р. виїхав у [[Цюрих]]. У 1914—1916&nbsp;р. жив у [[Париж]]і, де працював у соціалістичній газеті «Наше слово», з якої він витіснив [[Мартов Юлій Осипович|Мартова]]. [[14 вересня]] [[1916]]&nbsp;р. газета була заборонена, а Троцький&nbsp;— висланий із Франції за антивоєнну пропаганду. Після того, як ВеликобританіяВелика Британія, Італія і Швейцарія відмовилися його прийняти, Троцький попрямував до Іспанії.
 
Незабаром після прибуття до [[Мадрид]]у Троцький був заарештований і через кілька днів висланий у [[Кадіс]] як «небезпечний анархіст». З Кадісу його збиралися вислати до [[Гавана|Гавани]], але після бурхливих протестів скасували це рішення. 25 грудня 1916 Троцький під наглядом іспанської поліції відбув із [[Барселона|Барселони]] до Нью-Йорку на пароплаві «Монсерат», куди й прибув 13 січня 1917 року. <!- На той момент США практично ніяк не обмежували приплив в свою країну іммігрантів<ref> {{cite web | url = http://www.perspektivy.info/oykumena/amerika/imm_politika_usa.htm|title = Імміграційна політика США : тенденції та результати | author = Ліза Маганов | accessdate = 2011-01-22}} </ref><ref name="mosgu.ru"> {{cite web | url = http://www.mosgu.ru/ nauchnaya/publications/monographs/Ruchkin_AB/1 / | author = Ручкін А. Б. | title = Російська діаспора у Сполучених Штатах Америки в першій половині ХХ століття | accessdate = 2011-01-22}} </ref>, не рахуючи китайців, приплив яких був зупинений [[Акт про виключення китайців|Актом «Про виключення китайців»]] [[1882]]&nbsp;р. Перше помітне обмеження імміграції було запроваджено Конгресом США 5 лютого 1917 законом, який набув чинності лише 1 травня 1917 року. Згідно з ним був заборонений в'їзд осіб з «Азіатської забороненої зони», для іммігрантів з Європи заборонений в'їзд осіб, що не вміли читати. Квотування імміграції в США вперше введено тільки в 1921—1924 роках<ref name="mosgu.ru"/>. ->
 
[[Лютнева революція]] застала Троцького у [[Нью-Йорк]]у, і він не зміг безпосередньо брати участь у революційних подіях. Так само, як і для Леніна, революція у Росії стала для Троцького несподіванкою. Ще 16 січня у статті, що супроводжувала інтерв'ю Троцького нью-йоркської [[їдиш|єврейської]] [[: en: The Forward | «Форвертс»]], кореспондент заявив, що "товариш Троцький залишиться з нами … принаймні до кінця війни ".
 
Проте [[27 березня]] [[1917]] Троцький попрямував до Росії на норвезькому пароплаві «Хрістіаніафьорд» через канадський порт [[Галіфакс (Нова Шотландія)|Галіфакс]].
 
У Галіфаксі його, однак, інтернувала британська влада&nbsp;— за однією з версій, причиною затримання стала відсутність російських документів (на думку [[Саттон Ентоні|Ентоні Саттона]], Троцький мав американський паспорт, виданий нібито особисто президентом [[Вудро Вільсон]]ом, з доданими візами для в'їзду в Росію і британської транзитної). Крім того, влада побоювалася, що Троцький своїми діями може підірвати стабільність у Росії. Формально британці діяли на підставі «чорних списків» неблагонадійних осіб, складених ще царськимімператорським урядом. Троцький пробув у британському концтаборі для інтернованих моряків німецького торгового флоту (місто [[Амхерст]], [[Нова Шотландія]]) близько місяця. Разом з ним були інтерновані дружина, двоє синів і ще п'ятеро російських соціалістів, імена яких були записані як Микита Мухін, Лейба Фішел, Костянтин Романченко, [[Чудновський Григорій Ісаакович|Григорій Чудновський]] і [[Мельнічанскій Григорій Натанович|Гершон Мельничанський]]. За деякими джерелами, Троцький намагався провадити у канадському концтаборі соціалістичну агітацію<ref> {{cite web | url = http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/author9948.html?id=583|title=Троцкий Лев Давидович (Бронштейн Лейба Давидович). Хронологія | author = Проект «Спогади про ГУЛАГ і їх автори» | accessdate = 2011-01-22 | deadurl=yes}}</ref>
<ref>{{cite web|url=http://www.revkom.com/index.htm?/biblioteka/marxism/trotckii/1924_oktyabr.htm|author=Троцкий Л. Д.|title=Вокруг Октября|accessdate=2011-01-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/69TzDlMOs|archivedate=2012-07-28}}</ref>, після чого [[інтернування|інтерновані]] германські офіцери заявили протест британській владі. За заявою коменданта концтабору, «ця людина володіє неймовірною харизмою. Буквально через кілька днів він став найпопулярнішою людиною в таборі»<ref> {{стаття|Лондон міг «скасувати» російську революцію|accessdate=2011-01-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/69TzEDdUz|archivedate=2012-07-28}}</ref>.
 
Рядок 102 ⟶ 103:
У [[Петроград]]і його обрано членом ЦК більшовицької партії і головою Петербурзького воєнно-революційного комітету, що керував Жовтневим переворотом.
 
1918 року [[Й.Йосип Сталін]] писав у газеті [[Правда (газета)|Правда]]:{{text|Уся робота з практичної організації повстання відбувалась за безпосереднього керівництва голови Петроградської ради Троцького. Можна з певністю сказати, що швидким переходом гарнізону на бік Ради й умілою постановкою роботи Військово-Революційного Комітету партія зобов'язана перш за все і головним чином т. Троцькому <ref>Й. Сталін. Роль найвидатніших діячів партії.— Правда, 6 листопада 1918, № 241.</ref>.}}<br/>
 
Як народний комісар закордонних справ Троцький підписав [[Берестейський мир]], хоча висував гасло&nbsp;— «війни не вести, миру не підписувати».
24 лютого 1918 року [[Ленін|В. Ульянов (Ленін)]] писав: {{text|Троцький мав рацію, коли сказав: мир може бути тричі нещасним миром, але не може бути сороміцьким, ганебним, нечистим миром мир, що закінчує цю стократно сороміцьку війну <ref>В. Ленін. Несчастный мир.— [[Правда (газета)|Правда]], №34, 24 лютого 1918 р.</ref>.}}
 
1918&nbsp;— 25&nbsp;— народний комісар військово-морських справ, організатор перемог Червоної армії над білими генералами і усіма ворогами радянської влади.
 
Рядок 117 ⟶ 116:
 
== Теоретик марксизму ==
[[Файл:WhiteArmyPropagandaPosterOfTrotsky.jpg|міні|праворуч|250пкс|Антирадянський плакат «Мир і свобода в Совдепії», створений в 1919 році в Харкові пропагандистським органом [[Збройні сили Півдня Росії|Збройних сил Півдня Росії]]. На плакаті зображений Лев Троцький у вигляді червоного демона, що сидить на стіні Кремля, а знизу&nbsp;— китайці з каральних загонів з матросами-більшовиками, розташовані на горі людських черепів, продовжують розстрілювати людей.]]
Троцький був визначним теоретиком марксизму, талановитим публіцистом і блискучим оратором. З ЛеніномЛеніним, який називав його найвидатнішою постаттю в ЦК РКП(б), Троцький розходився в питаннях оцінки ролі селянства, а звідси й характеру пролетарської революції. Селянство, за Троцьким, як дрібновласницький клас, ворожий соціалізмові і не може бути союзником пролетаріату; тому революція в Росії може перемогти лише за умови, що вона буде перманентна, тобто відразу перекинеться на Захід. Виходячи з цього, Троцький у 1923 відстоював військовий похід на Європу. Розпочату в кінці 1920-х pp. [[індустріалізація СРСР|індустріалізацію]] Троцький пропонував фінансувати коштом посиленого оподаткування заможного селянства, але рішуче заперечував сталінську [[колективізація у СРСР|колективізацію]]. Цю концепцію Троцького пізніше, застосовуючи суцільну колективізацію й прискорену індустріалізацію, перехопив Й. Сталін. Але в 20-их pp. їх розходження, зокрема в питанні побудови соціалізму в одній країні (можливість якої Троцький заперечував) і в питанні колективізації набрали гострого конфлікту, в якому, спираючись на збудований ним партійний апарат і цілковитий затиск партійної демократії, переміг Сталін, який протягом десятиліття по видаленні Троцького з СРСР винищив і всіх його послідовників.
 
Троцький боровся проти самостійної [[УНР]] як «буржуазної держави», але разом з ЦК РКП(б) не протиставляв їй самостійної СовєтськоїРадянської України, а лише підлеглу Москві [[УРСРУСРР]].{{fact}}
 
Опинившись за кордоном, Троцький виступив з низкою статей на оборону самостійності УРСР.
Рядок 159:
== Література ==
* {{ЕУ}}
* ''С.&nbsp;В.&nbsp;Кульчицький.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Троцький Лев Давидович] // {{ЕІУ|10|160}}
* ''О.&nbsp;М.&nbsp;Мироненко''. [http://leksika.com.ua/14711207/legal/trotskiy Троцький Лев Давидович] // {{Юридична енциклопедія}}
* ''Чернявский Г.&nbsp;И''.&nbsp;Лев Троцкий.&nbsp;— М.: Молодая гвардия, 2010.&nbsp;— 704 с.&nbsp;— («Жизнь замечательных людей»). ISBN 978-5-235-03369-6
* ''Троцкий Л.&nbsp;Д''.&nbsp;Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов.— Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством «Гранит».&nbsp;— М.: Наука, 1990.&nbsp;— 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет «История Великой Октябрьской революции»)
Рядок 183 ⟶ 185:
* [http://library.kr.ua/elib/bosko/trotsky.html ''В.&nbsp;М.&nbsp;Босько''. Лев Троцький: загадка псевдоніма]
 
{{СталінHist-stub}}
 
{{start box}}
{{succession box|титул=[[Файл:Coat of armsEmblem of the Russian SFSR (1918-1920).jpgsvg|45px]]<br />[[Голова радянського військового відомства|Народний Комісар з військових та морських справ РРФСР]]|попередник=[[Каменєв Сергій Сергійович|Сергій Каменєв]]<br />[[1918]] — [[1919]]|наступник=—<br /><small>''посада ліквідована''</small>|роки='''[[29 серпня]] [[1919]] — [[6 липня]] [[1923]]'''}}
{{succession box|титул=[[Файл:CoatState of armsEmblem of the Soviet Union.svg|45px]]<br />[[Голова радянського військового відомства|Народний Комісар з військових та морських справ СРСР]]|попередник=—<br /><small>''посада створена''</small>|наступник=[[Фрунзе Михайло Васильович|Михайло Фрунзе]]<br />[[1925]]|роки='''[[6 липня]] [[1923]] — [[26 січня]] [[1925]]'''}}
{{end box}}
{{Сталін}}
 
{{Hist-stubac}}
 
[[Категорія:Уродженці Бобринецького району]]
Рядок 207 ⟶ 208:
[[Категорія:Відлучені від синагоги]]
[[Категорія:Троцькізм]]
[[Категорія:Примусово позбавлені радянського громадянства]]
[[Категорія:Діячі революційного руху Росії репресовані більшовиками]]