Троцький Лев Давидович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Jphwra (обговорення | внесок) Скасовано останні 4 редагування (113.107.217.140) і відновлено версію 22518069 Basio |
||
Рядок 1:
{{Картка:Лідер
| ім'я = Лев Троцький
| зображення = Bundesarchiv Bild 183-R15068, Leo Dawidowitsch Trotzki.jpg
Рядок 5:
| підпис_під_зображенням = Лев Троцький
|
| попередник = [[Чхеїдзе Микола Семенович]]
| наступник = [[Зінов'єв Григорій Овсійович]]
|
|
| віце-президент =
| президент =
| прем'єр-міністр =
|
|
|
|
|
| президент2 =
| посада3 = [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|
| початок_терміну3 = 6 вересня 1918
| кінець_терміну3 = 26 грудня 1924
Рядок 29 ⟶ 27:
| наступник3 = [[Фрунзе Михайло Васильович]]
| посада4 = [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|
|
|
| попередник4 = [[Каменєв Сергій Сергійович]]
| наступник4 = [[Фрунзе Михайло Васильович]]
|
|
|
|
| громадянство = {{USSR}}
| підданство = {{RUSold}}
Рядок 44 ⟶ 42:
| виборчий_округ =
| дружина = Соколовська Олександра Львівна,<br/>[[Сєдова Наталя
| чоловік =
| діти = Зінаїда, Ніна, Лев, Сергій
Рядок 56 ⟶ 54:
}}
'''Лев Дави́дович Тро́цький''' (
Двічі засланець при
Народжений в Україні як Лейба Давидович Бронштейн<ref name="gosvlast">Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг./ Сост. В. И. Ивкин. — М.: «Российская политическая энциклопедия» , 1999 г.</ref><ref name="ckkpss">ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КОМИТЕТ КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б): Историко-биографический справочник / Сост. Горячев Ю. В. — М.: Издательский дом «Парад», 2005.</ref><ref name="kri">[http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/TROTSKI_LEV_DAVIDOVICH.html Иван Кривушин, энциклопедия «Кругосвет»]</ref>, був професійним революціонером і теоретиком-марксистом. У перші роки після революції 1917 року у Російській імперії був одним з найвпливовіших політиків в [[РСФРР]], потім у [[СРСР]], — спершу як Народний комісар закордонних справ, а згодом як організатор і [[головнокомандувач]] Червоної армії та [[Міністр оборони СРСР|Воєнний народний комісар]]. Він був також одним із засновників Політбюро [[РКП(б)|Російської Компартії]]. Теоретик [[перманентна революція|перманентної революції]].
Рядок 67 ⟶ 65:
== Біографія ==
Народився на [[Єлизаветград]]щині (нині с. [[Береславка]], [[Бобринецький район]], [[Кіровоградська область]], [[Україна]]), у родині єврея-колоніста, багатого землевласника і цукрозаводчика. До 9 років жив у невеликому маєтку свого батька. Розмовною мовою в сім'ї був [[суржик]]<ref>Троцкий Л. Моя жизнь. — Берлин, 1930. — Т. 1. — С. 22, 109.</ref>.▼
[[Файл:Leo Trotzki 1897.jpg|міні|ліворуч|200пкс|17-річний Лев Троцький серед інших керівників [[Миколаївський південноросійський робітничий союз|Південноросійського робітничого союзу]], в числі яких його майбутня дружина [[Соколовська Олександра Львівна|Олександра Соколовська]] (1897 рік)]]
У віці дев'яти років був відданий до Одеського реального училища, де навчався до 7-го класу. Під час навчання писав вірші, перекладав українською байки [[Крилов Іван Андрійович|І. Крилова]]. Пізніше був переведений до [[Миколаїв|Миколаєва]], де й завершив середню освіту в [[Олександрівська чоловіча гімназія (Миколаїв)|Олександрівській чоловічій гімназії]]. Завдяки старанням Лева Бронштейна у місті 1897 року з'явилась газета «Наше дело» — одне з перших видань [[самвидав]]у Миколаєва<ref>[http://papers.univ.kiev.ua/zhurnalistyka/articles/The_development_of_newspapers_in_Mykolaiv_of_the_second_half_of_the_beginning_of_the_centuries_14923.pdf Спанатій О. Розвиток газетної справи в Миколаєві ХІХ — початку ХХ століття // [[Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], 2010. С. 21-24]</ref>.▼
▲Народився на [[
▲У віці дев'яти років був відданий до [[Одеське реальне училище|Одеського реального училища]], де навчався до 7-го класу. Під час навчання писав вірші, перекладав українською байки [[Крилов Іван Андрійович|І. Крилова]]. Пізніше був переведений до [[Миколаїв|Миколаєва]], де й завершив середню освіту в [[Олександрівська чоловіча гімназія (Миколаїв)|Олександрівській чоловічій гімназії]]. Завдяки старанням Лева Бронштейна у місті 1897 року з'явилась газета «Наше дело» — одне з перших видань [[самвидав]]у Миколаєва<ref>[http://papers.univ.kiev.ua/zhurnalistyka/articles/The_development_of_newspapers_in_Mykolaiv_of_the_second_half_of_the_beginning_of_the_centuries_14923.pdf Спанатій О. Розвиток газетної справи в Миколаєві ХІХ — початку ХХ століття // [[Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], 2010. С. 21-24]</ref>.
Після закінчення училища намагався вступити вільним слухачем на математичний факультет<ref>Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).— Приложение к циклу статей «Союз Советских Социалистических Республик», помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).— М.: Книга, 1989.—890 с.— III, С.152 </ref>.
Революційну діяльність почав з [[1896]] — 97. У справі
На початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Троцький
Незабаром після прибуття до [[Мадрид]]у Троцький був заарештований і через кілька днів висланий у [[Кадіс]] як «небезпечний анархіст». З Кадісу його збиралися вислати до [[Гавана|Гавани]], але після бурхливих протестів скасували це рішення. 25 грудня 1916 Троцький під наглядом іспанської поліції відбув із [[Барселона|Барселони]] до Нью-Йорку на пароплаві «Монсерат», куди й прибув 13 січня 1917 року. <!- На той момент США практично ніяк не обмежували приплив в свою країну іммігрантів<ref> {{cite web | url = http://www.perspektivy.info/oykumena/amerika/imm_politika_usa.htm|title = Імміграційна політика США : тенденції та результати | author = Ліза Маганов | accessdate = 2011-01-22}} </ref><ref name="mosgu.ru"> {{cite web | url = http://www.mosgu.ru/ nauchnaya/publications/monographs/Ruchkin_AB/1 / | author = Ручкін А. Б. | title = Російська діаспора у Сполучених Штатах Америки в першій половині ХХ століття | accessdate = 2011-01-22}} </ref>, не рахуючи китайців, приплив яких був зупинений [[Акт про виключення китайців|Актом «Про виключення китайців»]] [[1882]] р. Перше помітне обмеження імміграції було запроваджено Конгресом США 5 лютого 1917 законом, який набув чинності лише 1 травня 1917 року. Згідно з ним був заборонений в'їзд осіб з «Азіатської забороненої зони», для іммігрантів з Європи заборонений в'їзд осіб, що не вміли читати. Квотування імміграції в США вперше введено тільки в 1921—1924 роках<ref name="mosgu.ru"/>. ->
[[Лютнева революція]] застала Троцького у [[Нью-Йорк]]у, і він не зміг безпосередньо брати участь у революційних подіях. Так само, як і для Леніна, революція у Росії стала для Троцького несподіванкою. Ще 16 січня у статті, що супроводжувала інтерв'ю Троцького нью-йоркської [[їдиш|єврейської]] [[: en: The Forward | «Форвертс»]], кореспондент заявив, що "товариш Троцький залишиться з нами … принаймні до кінця війни ".
Проте [[27 березня]] [[1917]] Троцький попрямував до Росії на норвезькому пароплаві «Хрістіаніафьорд» через канадський порт [[Галіфакс (Нова Шотландія)|Галіфакс]].
У Галіфаксі його, однак, інтернувала британська влада — за однією з версій, причиною затримання стала відсутність російських документів (на думку [[Саттон Ентоні|Ентоні Саттона]], Троцький мав американський паспорт, виданий нібито особисто президентом [[Вудро Вільсон]]ом, з доданими візами для в'їзду в Росію і британської транзитної). Крім того, влада побоювалася, що Троцький своїми діями може підірвати стабільність у Росії. Формально британці діяли на підставі «чорних списків» неблагонадійних осіб, складених ще
<ref>{{cite web|url=http://www.revkom.com/index.htm?/biblioteka/marxism/trotckii/1924_oktyabr.htm|author=Троцкий Л. Д.|title=Вокруг Октября|accessdate=2011-01-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/69TzDlMOs|archivedate=2012-07-28}}</ref>, після чого [[інтернування|інтерновані]] германські офіцери заявили протест британській владі. За заявою коменданта концтабору, «ця людина володіє неймовірною харизмою. Буквально через кілька днів він став найпопулярнішою людиною в таборі»<ref> {{стаття|Лондон міг «скасувати» російську революцію|accessdate=2011-01-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/69TzEDdUz|archivedate=2012-07-28}}</ref>.
Рядок 102 ⟶ 103:
У [[Петроград]]і його обрано членом ЦК більшовицької партії і головою Петербурзького воєнно-революційного комітету, що керував Жовтневим переворотом.
1918 року [[
Як народний комісар закордонних справ Троцький підписав [[Берестейський мир]], хоча висував гасло — «війни не вести, миру не підписувати».
24 лютого 1918 року [[Ленін|В. Ульянов (Ленін)]] писав: {{text|Троцький мав рацію, коли сказав: мир може бути тричі нещасним миром, але не може бути сороміцьким, ганебним, нечистим миром мир, що закінчує цю стократно сороміцьку війну <ref>В. Ленін. Несчастный мир.— [[Правда (газета)|Правда]], №34, 24 лютого 1918 р.</ref>.}}
1918 — 25 — народний комісар військово-морських справ, організатор перемог Червоної армії над білими генералами і усіма ворогами радянської влади.
Рядок 117 ⟶ 116:
== Теоретик марксизму ==
[[Файл:WhiteArmyPropagandaPosterOfTrotsky.jpg|міні|праворуч|250пкс|Антирадянський плакат «Мир і свобода в Совдепії», створений в 1919 році в Харкові пропагандистським органом [[Збройні сили Півдня Росії|Збройних сил Півдня Росії]]. На плакаті зображений Лев Троцький у вигляді червоного демона, що сидить на стіні Кремля, а знизу — китайці з каральних загонів з матросами-більшовиками, розташовані на горі людських черепів, продовжують розстрілювати людей.]]
Троцький був визначним теоретиком марксизму, талановитим публіцистом і блискучим оратором. З
Троцький боровся проти самостійної [[УНР]] як «буржуазної держави», але разом з ЦК РКП(б) не протиставляв їй самостійної
Опинившись за кордоном, Троцький виступив з низкою статей на оборону самостійності УРСР.
Рядок 159:
== Література ==
* {{ЕУ}}
* ''С. В. Кульчицький.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Троцький Лев Давидович] // {{ЕІУ|10|160}}
* ''О. М. Мироненко''. [http://leksika.com.ua/14711207/legal/trotskiy Троцький Лев Давидович] // {{Юридична енциклопедія}}
* ''Чернявский Г. И''. Лев Троцкий. — М.: Молодая гвардия, 2010. — 704 с. — («Жизнь замечательных людей»). ISBN 978-5-235-03369-6
* ''Троцкий Л. Д''. Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов.— Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством «Гранит». — М.: Наука, 1990. — 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет «История Великой Октябрьской революции»)
Рядок 183 ⟶ 185:
* [http://library.kr.ua/elib/bosko/trotsky.html ''В. М. Босько''. Лев Троцький: загадка псевдоніма]
{{
{{start box}}
{{succession box|титул=[[Файл:
{{succession box|титул=[[Файл:
{{end box}}
{{Сталін}}
{{
[[Категорія:Уродженці Бобринецького району]]
Рядок 207 ⟶ 208:
[[Категорія:Відлучені від синагоги]]
[[Категорія:Троцькізм]]
[[Категорія:Примусово позбавлені радянського громадянства]]
[[Категорія:Діячі революційного руху Росії репресовані більшовиками]]
|