Небезпека: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Raider (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Andrijko Z. (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Небезпе́ка''' — можливість виникнення обставин, при яких [[матерія]], [[поле]], [[інформація]] або їх поєднання можуть таким чином вплинути на складну систему, що приведе до погіршення або неможливості її функціонування і розвитку.
{{Поліпшити|4 лютого 2009}}
'''Небезпека''' - негативна властивість [[матерія|матерії]], яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним [[елемент]]ам [[Всесвіт]]у.
 
Небезпека залежно від своєї [[природа|природи]], кількісної і якісної характеристики, тривалості дії, може надати наступні негативні дії на [[людина|людину]]:
{{stub}}
* відчуття дискомфорту;
* втома;
* гострі і хронічні професійні [[хвороба|захворювання]];
* [[травма|травми]] різної тяжкості;
* [[смерть|летальний результат]].
 
== Джерела небезпеки ==
[[Image:CityIsland.jpg|thumb|250px|right|Крах на скелях, [[Бронкс]], [[2007]]]]
=== Природні джерела небезпек ===
* [[Землетрус]]и, [[повінь|повені]] і ін.;
* [[космос|Космічні джерела]]: [[метеорит]]и, [[комета|комети]], [[сонячна активність]];
* [[Глобальне потепління]].
 
=== Антропогенні джерела небезпек ===
* [[війна|Війни]] і [[конфлікт]]и;
* [[екологія|Екологічна]] і техногенна небезпека;
* Небезпека з боку полів і випромінювань;
* Небезпека з боку речовин. Викиди шкідливих речовин в [[атмосфера|атмосферу]], встановлюється на підставі концентрацій речовин і їх класам небезпеки, що відрізняються від класів небезпеки твердих відходів.
 
== Нормування небезпек ==
По характеру дії на людину небезпеки можна розділити на 2 групи:
* чинники, які залежно від дозування шкідливі або небезпечні, але непотрібні для [[життя]] і діяльності людини;
* чинники, які при виході за допустимі рівні є небезпечними, але здатні надавати корисний і навіть необхідний ефект для людини.
 
=== Принципи нормування небезпек ===
* Повне виключення дії небезпеки;
* Регламентація гранично допустимої інтенсивності дії небезпеки;
* Допущення більшої інтенсивності дії при скороченні тривалості дії;
* Регламентація інтенсивності дії з урахуванням накопичення негативного ефекту за тривалі періоди.
 
=== Рівні дії на організм людини ===
'''Летальні рівні:'''
* мінімальні смертельні (одиничні випадки загибелі);
* аболютно смертельні;
* середньосмертельні (загибель більше 50% організмів).
 
'''Порогові рівні:'''
* поріг гострої дії;
* поріг специфічної дії;
* поріг хронічної дії.
 
== Номенклатура небезпек на виробництві ==
'''Номенклатура небезпек''' — перелік небезпек, характерних для виробничого об'єкту і систематизованих за певною ознакою.
 
Номенклатура небезпек в алфавітному порядку за даними [[ВОЗ|Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я]] полягає із понад 100 чинників. На основі загальної номенклатури небезпек складаються номенклатура небезпек окремих об'єктів (цехів, виробництв).
 
== Квантифікація небезпек ==
'''Квантифікація''' ({{lang-la|quatum}} — скільки) — кількісний вираз, вимірювання, що вводиться для оцінки складних, якісно визначуваних понять.
 
Небезпеки характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, вірогідністю появи, розмірами зони дії. [[Потенціал]] виявляється з кількісного боку, наприклад рівень [[шум]]у, запиленість [[повітря]], напруга електричного струму. [[Якість]] відображає його специфічні особливості, що впливають на [[організм]] людини, наприклад, частотний склад шуму, дисперсність пороши, рід електричного струму. Застосовуються чисельні, балльні і інші прийоми квантифікації. Мірою небезпеки може виступати і число потерпілих. Іншою мірою небезпеки може бути і приносимий її реалізацією збиток для навколишнього середовища, який тільки частково може бути зміряний економічно (в основному через витрати на ліквідацію наслідків). Найбільш поширеною оцінкою є [[ризик]] — вірогідність втрат при діях, зв'язаних з небезпеками.
 
== Ідентифікація небезпек ==
Під '''ідентифікацією''' ({{lang-la|indentifico}}) розуміється процес виявлення і встановлення кількісних, тимчасових, просторових і інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних і оперативних заходів, направлених на забезпечення нормального функціонування технічних систем і якості життя. В процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і ін. параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.
 
Методи виявлення небезпек діляться на:
* інженерний (визначають небезпеки, які мають імовірнісну природу походження);
* експертний (направлений на пошук відмов і їх причин. При цьому створюється спеціальна експертна група, до складу якої входять різні фахівці, що дають висновок);
* соціологічний (застосовується при визначенні небезпек шляхом дослідження думки населення (соціальної групи); формується шляхом опитів);
* реєстраційний (полягає у використанні інформації про підрахунок конкретних подій, витрат яких-небудь ресурсів, кількості жертв);
* органолептичний (використовують інформацію, що отримується органами чуття людини (зором, дотиком, [[нюх]]ом, [[смак]]ом і ін.). Приклади застосування - зовнішній візуальний огляд техніки, вироби, визначення на слух (по монотонності звуку) чіткості роботи двигуна і ін.
 
== Література ==
* Заплатинский В. М. Терминология науки о безопасности. // Zbornik prispevkov z medzinarodnej vedeckej konferencie «Bezhecnostna veda a bezpecnostne vzdelanie». — Liptovsky Mikulas: AOS v Liptovskom Mikulasi, 2006, (CD nosic) ISBN 80-8040-302-3
* Раздорожный А. А. Охрана труда и производственная безопасность: Учебно-методическое пособие — Москва: Изд-во "Экзамен", 2005. — 512 с. (Серия "Документы и комментарии")
 
[[Категорія:Безпека]]
[[Категорія:Безпека життєдіяльності]]
 
[[de:Gefährdung]]
[[el:Κίνδυνος]]
[[en:Hazard]]
[[fr:Risque]]
[[ru:Опасность]]
[[fi:Hasardi]]
[[ja:ハザード]]