Відкрити головне меню

Зміни

6217 байтів додано ,  1 рік тому
→‎У 1944—1956 рр.: розбиття на два підрозділи є доцільним. Скорочено попередній виклад. Наведена інформація є важливою для сприйняття української історії Холму цього періоду. Прошу також не видаляти фото пов'язані з цим періодом.
В 1942-44 рр. Холмщина стала ареною українсько-польського збройного протистояння<ref>{{Cite web|url=http://h.ua/story/442808/|title=Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 8. Братовбивство|last=Парнікоза|first=Іван|date=17.03.2018|website=http://h.ua/|publisher=http://h.ua/|language=українська|accessdate=17.03.2018}}</ref>.
 
[[Файл:Cholm-UB-1.jpg|альт=Будівля УБ по вул. Реформацькій, 27 у Холмі - місце куди привозили катувати та допитувати як польських, так і українських патріотів.|міні|Будівля УБ по вул. Реформацькій, 27 у Холмі - місце куди привозили катувати та допитувати як польських, так і українських патріотів. ]]
=== У 1944—2017 рр. ===
Піднесення українства в Холмі припинила радянська окупація влітку 1944&nbsp;р., згодом приєднання Холма до Польщі. Деякі українці з Холма подалися на Захід, до Німеччини, пізніше за океан; майже всіх тих, що залишилися, польська влада 1946&nbsp;р. виселила на понімечені землі. Тепер у Холмі живе незначне число українців, діє православна парафія.
 
=== У 1944—20171944—1956 рр. ===
Піднесення українства в Холмі припинила радянська окупація влітку 1944&nbsp;р. З волі Сталіна Західна Україна була приєднана до Радянської України. При цьому Холмщину було віддано комуністичній [[Польська Народна Республіка|Польській Народній Республіці]]. Разом з німецькими військами Холмщину залишила більшість діячів українського національного руху та духовенства. В самому Холмі лишалися настоятель холмського собору Народження Богородиці І. Левчук та настоятель церкви Іоанна Богослова протоієрей Павло Коробчук. За тиждень перед підписанням „Порозуміння між ПКВН та урядом СРСР про польсько-радянський державний кордон” 27 липня 1944 р. М. Хрущов написав до Сталіна прохання про приєднання Холмщини та Надсяння до УРСР. Так само до Сталіна скерували свої звернення численні українці з цих теренів. 8 серпня 1945 р. на мурах Холму були розміщені звернення підписані Холмським старостою, які заперечували чутки про запланований перехід Холма до УРСР та забороняли їх поширювати далі. Кордон на Бузі вже був визначений на Ялтинській конференції. Спроби легального українського національного життя за нової влади скінчилися невдачею. Уже наприкінці 1944 р. на підставі договору між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення почалося спочатку добровільне, а потім примусове виселення українців до радянської України. Як свідчать документи Управління у справах евакуації українського, польського, чеського, словацького населення при Раді Міністрів УРСР з Державного архіву Львівської області, в 1945 р. безпосередньо із Холма в Україну переселено близько 653 особи, зокрема – 289 (44%) чоловіків і 364 (56%) жінки. Загальна кількість родин, яких депортували, становила – 223. Переселено 18 багатодітних родин, майже кожна десята сім’я переселенців мала троє або й більше дітей. Наразі можливо диференціювати громаду Холма за професійною ознакою: робітники – 23%, хлібороби – 5%, інтелігенція – 5%, а решта – учні, пенсіонери, домогосподарки тощо. Також можна встановити роль і місце українства в соціально-економічному та культурно-освітньому житті довоєнного і воєнного Холма. Робітничі професії опанувало 17%, від загальної кількості населення, інженерно-технічні працівники – 1%, ремісники – 2%, лісники – 0,1%. У сфері обслуговування працював приблизно 1% згодом депортованих осіб. Працівники сільського господарства становили 5%, залізничники – 0,6%, сфера торгівлі – 1%, кооперація – 0,1%, медики і обслуговуючий медичний персонал – 0,35 %, освітяни і науковці (педагог, професор) – 3,6 %, священнослужителі – 0,25%, державні службовці – 0,8%, працівники культури і мистецтва – 0,4%, юристи – 0,1%, домогосподарки – 17,5%, інваліди –0,1%, пенсіонери – 1%, учні і студенти – 7% 73. На підставі офіційних документів дослідник депортацій українців Р. Кабачій простежив географію переселення українців із самого Холма – в основному це були південно-східні українські області. Як місце переселення фігурували також західні області: Волинська – 105%, Рівненська – 62 особи. На долю решти областе припадає близько 10 % від загальної чисельності переселених <ref name=":3">{{Cite web|url=http://h.ua/story/443801/|title=Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 9. Депортації та порозуміння|last=Парнікоза|first=Іван|date=28.04.2018|website=http://h.ua/|publisher=h.ua/|language=українська|accessdate=28.04.2018}}</ref>.
Пам’яткою часів терору в Холмі є будівля по вул. Реформацькій, 27. Тут розміщувалася Холмська безпека (УБ) - місце куди привозили катувати та допитувати як польських, так і українських патріотів<ref name=":3" />.
=== У 1956—2018 рр. ===
На сьогодні у Холмі діє відділ регіональної громадської організації&nbsp;— Українське Товариство. Метою Товариства є організація громадського та культурного життя української громадськості Любліна і Холма та [[Люблінське воєводство|Люблінського воєводства]], для збереження та розвитку української культури і реалізації громадянських прав української національної меншини в Польщі.
 
879

редагувань