Троцький Лев Давидович: відмінності між версіями

'''Лев Дави́дович Тро́цький''' ('''Лейба Бронштейн'''; {{ДН|7|11|1879|26|10}}, [[Береславка (Україна)|Янівка]], [[Єлизаветградський повіт]], [[Херсонська губернія]], [[Російська імперія]] (нині с. [[Береславка (Україна)|Береславка]], [[Бобринецький район]], [[Кіровоградська область]], [[Україна]]) — [[21 серпня]] [[1940]], [[Койоакан]], [[Мехіко]], [[Мексика]]) — революційний діяч, ідеолог [[троцькізм]]у — однієї з течій [[марксизм]]у.

Двічі засланець при імперському режимі, позбавлений всіх громадянських прав у 1905 р. Один із організаторів [[Жовтневий переворот| Жовтневого перевороту 1917 р.]], творців [[Червона армія | Червоної армії]], засновників та ідеологів [[Комінтерн]]у, член його Виконкому. Великий український радянський діяч. Один із засновників Радянського Союзу. У першому радянському уряді — нарком з іноземних справ, потім в [[1918]]–[[1925]] — [[Голова радянського військового відомства| нарком з військових і морських справ]] та голова [[Революційна військова рада| Реввійськради]] [[РРФСР]], потім [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. З 1923 р — лідер внутрішньопартійної [[Ліва опозиція в РКП (б) і ВКП (б)|лівої опозиції]]. Член [[Політбюро]] ВКП(б) в 1919—1926 рр. У 1927 р. він знятий з усіх посад, відправлений на заслання, у 1929 р висланий за межі СРСР. У 1932 р позбавлений радянського громадянства. Після висилки з СРСР — творець і головний теоретик [[Четвертий інтернаціонал | Четвертого інтернаціоналу]] ([[1938]]). Автор праць з історії революційного руху в [[Росія | Росії]], творець капітальних історичних праць з революції 1917 р., літературно-критичних статей, спогадів «Моє життя» ([[Берлін]], [[1930]]). Двічі одружений, без розірвання першого шлюбу.