Презерватив: відмінності між версіями

У 1918 році, незадовго до кінця війни, американський суд відхилив звинувачення, висунуті проти [[Маргарет Сенджер]]. Суддя ухвалив, що презервативи можуть законно рекламуватися і продаватися для запобігання хвороб.<ref name=note>{{cite web|title=Biographical Note|work=The Margaret Sanger Papers|publisher=Sophia Smith Collection, Smith College, Northampton, Mass.|date=1995|url=http://asteria.fivecolleges.edu/findaids/sophiasmith/mnsss43_bioghist.html|accessdate=2009-02-25|archiveurl=http://www.webcitation.org/619wbXaff|archivedate=2011-08-23}}</ref> У декількох штатах все ще залишалися закони проти покупки та продажу контрацептивів, а реклама презервативів як засобів контролю народжуваності залишалася незаконною в більш ніж 30 штатах<ref name="Collier266">Collier, стор. 266</ref>. Але вперше за 45 років презервативи почали публічно і законно продаватися американцям<ref>Collier, стор. 192</ref>. У 1920-х назви, що запам'ятовуються, упаковки, що звертають на себе увагу стали все важливішою рекламною технологією у продажу багатьох товарів, зокрема презервативів і [[сигарета|сигарет]]<ref>Collier, стор. 197</ref>. Стала поширенішою перевірка якості. Кожен презерватив заповнювався повітрям, після чого перевірялося, чи не зменшився тиск. Деякі американські компанії продавали презервативи, що не пройшли перевірку, за зниженими цінами, замість того щоб викидати їх<ref>Collier, стор. 204, 206, 221—222</ref>. Споживачам пропонувалося самостійно провести аналогічні перевірки, хоча мало хто з них дійсно це робив<ref name="collier223">Collier, стор. 223</ref>. У світових масштабах продаж презервативів подвоївся в 1920-х роках<ref name="collier210">Collier, стор. 210</ref>.

 

 

В США реклама презервативів була, відповідно до закону, обмежена їх використанням для запобігання хвороб. У Британії їх дозволялося рекламувати відкрито як засіб контролю народжуваності, але там їх покупка вважалася менш пристойною, ніж в США. Їх зазвичай просили як «маленьку штучку для вікенда» («а little something for the weekend»), і найбільша британська мережа аптек, [[Boots Group|Boots]], повністю припинила продавати презервативи в 1920-і, причому ця політика не змінилася до 1960-х<ref>Collier, стор. 208—210</ref>. У Франції після першої світової війни були заборонені всі контрацептиви, включаючи презервативи через стурбованість уряду з приводу низької народжуваності. Контрацепція була заборонена і в [[Іспанія|Іспанії]]. Європейські армії продовжували забезпечувати військовослужбовців презервативами для профілактики захворювань, причому це робилося навіть в тих країнах, де презервативи були заборонені для решти населення.

Після війни американські війська в Німеччині продовжували отримувати презервативи і матеріали, що пропагували їх. Не зважаючи на це, захворюваність ЗПСШ серед них почала зростати і досягла найвищого рівня з часів першої світової війни. Одна з причин була у використанні Пеніциліну, внаслідок чого солдати значно менше боялися заразитися сифілісом або гонореєю. Подібна безпечність розповсюдилася і серед всього американського населення; один історик вважає, що «презервативи вважалися майже застарілими як засіб профілактики» до 1960 року<ref>Collier, стор. 234, 259-61</ref>. До 1947 року американська армія знову пропагувала статеву стриманість, ця політика продовжувалася і під час [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]]<ref>Collier, str. 261-2, 281-4</ref>.

 

 

У 1960-і, 1970-ті вимоги до якості вимогливішими,<ref>Collier, стор. 267,2 85</ref>, а юридичні перепони були прибрані. У 1965 році [[Верховний Суд США]] в справі «Грісуолд проти штату [[Коннектикут]]» визнав недійсним один із законів Комстока, що ще діяли, заборона контрацепції в Коннектикуті і Массачусетсі. Франція відмінила свої закони проти контролю народжуваності в 1967 році, а Італія в 1971 оголосила аналогічні закони неконституційними. [[Беате Узе]] у Німеччині заснувала «спецмагазин гігієни шлюбу», і після серії судових процесів продовжувала займатися своїм бізнесом.<ref>Collier, стор. 276-9</ref> В Ірландії продаж презервативів (тільки у клініках і аптеках, і лише для осіб, що досягли 18 років) вперше легалізований в 1978 році. (У 1993 році зняті всі обмеження на продаж презервативів в Ірландії.)<ref>Collier, стор. 329-30</ref>