Краснопілля (Новгород-Сіверський район): відмінності між версіями

Радянську владу в селі було встановлено в січні 1918 року. Непростими для села були роки [[Колективізація в УРСР|колективізації]], під час якої немало заможних селян  було розкуркулено. Бідніші  у 1930 – 1931 роках об’єдналися у колгоспи, яким дали назви: «Искра революции», «8 Марта», «Червоне поле», «Червоний ранок». Їх об’єднання в єдине колективне господарство відбулося в червні 1950 року. Головою новоствореного колгоспу ім. Сталіна було обрано Маюру Михайла Петровича. На початку 1970-х років колгосп перейменували у «Рассвет», а у 1992 році у «Світанок». У різні часи господарство очолювали Віктор Іванович Чернявський, Василь Захарович Максименко, Андрій Олександрович Мазепа (головував з 1960 по 1988 рік), Петро Дмитрович Кузьменко (змінив на посаді А. О. Мазепу і очолював сільгосппідприємство до його закриття). Спеціалізація господарства – зернові, технічні культури, м’ясо-молочне тваринництво. Після розвалу колгоспу землі обробляє ТОВ «Агрольон».

 

 

727 мешканців села взяли участь у Другій Світовій війні. 439 із них нагороджено орденами і медалями. Всього на її фронтах загинуло 308 краснопільчан. А от Іван Карпович Книр та Параска Юхимівна Книр (у дівоцтві - Охрімець) дочекалися з фронту усіх своїх п'ятьох синів-орденоносців: Івана, Василя, Петра, Миколу та Олександра, що є чи не єдиним документально підтвердженим випадком.