Етногенез росіян: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 20:
Існує і точка зору, згідно з якої росіяни взагалі не є слов'янським народом. Найхарактернішим представником цієї теорії був польський публіцист-емігрант [[Францішек Генрик Духінський|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Духінський]], який у своїх працях доводив, що росіяни є продуктом змішення фінських і тюркських племен, «які засвоїли якусь подібність слов'янської мови»<ref name="Фино-угры в русской и мировой культуре"/> (слід, проте, зважати на те, що на ідеї Духінського накладала відбиток його громадська позиція, яка підкреслювала необхідність протидіяти російському [[панславізм]]у)<ref name="Фино-угры в русской и мировой культуре"/>. Слов'янське походження росіян заперечували і раніше європейські авантюристи, що побували в Росії (включаючи знаменитого [[Джакомо Казанова|Казанову]]); а в 1870-х роках ця теорія була вельми популярна у Європі&nbsp;— внаслідок зростання антиросійських настроїв. Професор [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]] Карл Абель (1837—1906) стверджував, що наприкінці ХІХ століття тільки в європейській частині Росії жило 40&nbsp;млн фіно-татарського населення і лише 15&nbsp;млн чисто слов´янського<ref> Abel, Carl ''Slavic and Latin. Ilchester lectures on comparative lexicography'', delivered at the Taylor institution, Oxford, 1883 (репринт 2011) 9785874374006</ref>. На думку радянського історика [[Покровський Михайло Миколайович|Михайла Покровського]], росіяни є етнічною сумішшю, в якій фінам належить 4/5, а слов'янам&nbsp;—1/5:
{{цитата|''«справа йшла про підкорення цілого ряду незалежних доти народів переважно фінського племені... Великоросія побудована на кістках «інородців», і навряд чи останні багато втішені тим, що в жилах великоросів тече 80% їхньої крові» ''{{oq|ru|''«дело шло о покорении целого ряда независимых до тех пор народов преимущественно финского племени... Великороссия построена на костях «инородцев», и едва ли последние много утешены тем, что в жилах великоруссов течет 80% их крови»''<ref>[http://pokrovsky.newgod.su/books/istoricheskaya-nauka-i-borba-klassov-1/vozniknovenie-moskovskogo-gosudarstva-i-velikorusskaia-narodnost/ М. Н. Покровский. Возникновение Московского государства и «великорусская народность»] / Покровский М. Н. Историческая наука и борьба классов. Выпуск 1. — Москва - Ленинград: Соцэкгиз, 1933.</ref>}}}}
Український письменник, [[дослідник]] історії [[Білінський Володимир Броніславович|Володимир Білінський]] у свої книжці «[[Країна Моксель, або Московія]]» (уперше видано російською мовою у 2006 році, український переклад&nbsp;— 2008) заперечує масовість переселення слов'ян з території нинішньої України і пояснює етногенез росіян русифікацією угро-фінських та тюркських народів Росії державною політикою імперії та діяльністю Руської Православної Церкви, що здійснювалися протягом останніх 300 років. Володимир Білінський наводить джерела, які свідчать про те, що велика частина «російських» селян наприкінці XIX століття вільно говорила угро-фінськими мовами<ref>Білінський&nbsp;В.&nbsp;Б. Країна Моксель, або Московія. Історичне дослідження.&nbsp;— К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2009. Книга 3. —320 с. ISBN 978-966-355-037-4</ref>{{неавторитетне джерело}}. Також, на думку цього дослідника, фактичне змішування культур почалось не за часів Київської Русі, а з XV—XVI століття, після [[Литовсько-московські війни|відвоювання]] [[Велике князівство Московське|Великим князівством Московським]] від [[Велике князівство Литовське|Русько-Литовської держави]] слов'янських земель Чернігово-Сіверщини (1500—1503), Смоленщини (1514), і завоювання автономних міст-держав [[Новгородська республіка|Великого Новгороду]] (1478—1488) та [[Псковське князівство|Великого Пскову]] (1507). Тоді істориками зафіксовані перші депортації новгородського (на думку автора&nbsp;— першого слов'янського) населення до Московського князівства. При цьому В. Білінський не заперечує культурного обміну між слов'янами та угро-фінами на територіях Новгородської республіки та Псковського князівства з часів Київської Русі, однак не вважає ці процеси настільки масштабними, щоб вони самі собою могли поширитися на всю територію Центральної Росії. Завершальну фазу ослов'янення угро-фінів він пов'язує з епохою СРСР, коли мільйони українців були депортовані до Сибіру і була впроваджена «всесоюзна політика русифікації» через загальну середню освіту.
 
Твердження Білінського піддав критиці український історик [[Толочко Петро Петрович|П.&nbsp;П.&nbsp;Толочко]]: ''«автор представив власні емоції, надзвичайно тенденційні та образливі. Причому не тільки відносно російського народу, але й до нашої спільної східнослов'янської історичної пам'яті»''<ref>{{Citation | last = Толочко | first = Пётр | date = 18.08.2011 | title = Открытое письмо Президенту | publisher = [[2000 (газета)|Газета «2000»]] | url = http://2000.net.ua/2000/forum/puls/75087 | archiveurl = http://web.archive.org/web/20120328065227/http://2000.net.ua/2000/forum/puls/75087 | archivedate = 28.03.2012}}</ref>.